Рішення № 133989036, 11.02.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

11.02.2026 Справа №489/9075/25

Провадження №2/489/463/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи Товарна біржа «Українська біржа нерухомості», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договору купівлі продажу дійсним

встановив.

Позивачка, через свою представницю адвокатку Пономаренко І.А., звернулася до суду з позовом, яким просила визнати дійсним договір № 563 купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 . Мотивуючи свої вимоги тим, що 22.09.2001 між ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_6 з другого боку, укладено Договір № 563 купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір був посвідчений на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості» та зареєстрований в ММБТІ 11.10.2001 за реєстровим № 17892. Договір купівлі продажу квартири підписаний сторонами. Дотепер ніхто із сторін ніяких вимог щодо порушення їх прав не заявляв, жодного спору з питань укладення договору у сторін не виникло. Під час укладення договору купівлі продажу квартири, сторони ухилилися від його нотаріального посвідчення, однак, визнання такого договору дійсним можливо лише в судовому порядку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, позивачка та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 . Визнання договору купівлі продажу дійсним позивачці потрібно для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 12.11.2025, позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 25.11.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 05.12.2025, залучено співвідповідачів у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Раніше квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 , ОСОБА_9 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Миколаївською міською службою приватизації державного житлового фонду від 09.01.1997, зареєстрованого в ММБТІ 28.03.1997 за реєстровим № 17892.

22 вересня 2001 між ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_6 з другого боку на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості» укладено договір № 563 купівлі-продажу квартири, а саме, квартири АДРЕСА_1 . Зазначений договір було зареєстровано в Миколаївському бюро технічної інвентаризації 11.10.2002 за № 17892.

Норми права та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відразу після укладання договору купівлі-продажу квартири між сторонами, покупцем було зареєстровано право власності в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, який на час виникнення спірних правовідносин мав повноваження реєстраційного органу.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у вересні 2001 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Договір купівлі-продажу квартири підписаний сторонами власноручно. На теперішній час ніхто із сторін ніяких вимог, щодо порушення їх прав, не заявив, ніякого спору, з цих питань, у сторін не виникло.

На час укладання договору купівлі-продажу квартири, сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на теперішній час, визнання такого договору дійсним можливе лише у судовому порядку.

Позивачка вказує на те, що після укладання договору купівлі-продажу квартири, сторонами були виконані всі умови договору.

Відповідно до довідки з комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 26.12.2025 за вих. № 34385/40.02/40/020/25, відповідно до паперових носіїв інвентаризаційної справи КП ММБТІ, станом на 28.02.2012, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 по частки за кожним, на підставі Договору купівлі продажу квартири від 22.09.2001, укладений на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості» за № 563 та зареєстрованого в ММБТІ 11.10.2001 за реєстровим № 17892.

Згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_8 зареєструвала шлюб 04.03.2017 та змінила прізвище на « ОСОБА_10 ».

Як вбачається з Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 19.12.1987.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . Після його смерті відкрилася спадщина.

ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Дворецької О.М. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06 серпня 2025 за вих.. № 84/02-14 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Дворецькою О.М. надано роз`яснення щодо оформлення спадщини, відповідно до якого зазначено, що для вчинення будь-яких нотаріальних дій щодо квартири АДРЕСА_1 слід звернутися до суду для визнання дійсним договору купівлі продажу квартири від 22.09.2001.

В силу п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Зважаючи на вимоги ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивачки права на майно у порядку спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права (належного юридичного оформлення у позасудовому порядку) через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачці у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Беручи до уваги те, що позивачка не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов про визнання договору купівлі - продажу квартири дійсним підлягає задоволенню.

Оскільки при поданні позовної заяви позивач вимоги про розподіл судового збору не заявляв та таких вимог не заявляв і в судовому засіданні, враховуючи межі судового розгляду і диспозитивність цивільного судочинства, розподіл судового збору суд не здійснює.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Товарна біржа «Українська біржа нерухомості», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договору купівлі продажу дійсним задовольнити.

Визнати дійсним договір № 563 купівлі продажу квартири від 22 вересня 2001, а саме, квартири АДРЕСА_1 , укладеного на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості», зареєстрованого в ММБТІ 11.10.2001 за реєстровим № 17892, між ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_6 з другого боку.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.

ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.

ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.

Третя особа:

Товарна біржа «Українська біржа нерухомості», юридична адреса: м. Миколаїв, вул.. Театральна, 1, ЄДРПОУ 30681179.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повний текст судового рішення складено «11» лютого 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева