Рішення № 133987674, 11.02.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 676/7667/25

№2/680/55/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Яцини О.І.,

за участі секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,

представниці позивачки - адвоката Кірсік С.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської територіальної громади в особі Фастівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

установив:

Позивачка звернулася до суду із позовом, в якому просила визначити їй, як спадкоємиці, додатковий строк для прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який до дня смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Після смерті батька відкрилась спадщина на автомобіль та земельну ділянку кадастровий номер 6823388500:07:001:0518, площею 0,0500 га, що знаходиться за межами с.Хребтіїв, Новоушицької ТГ, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Позивачка звернулась із заявою про відкриття спадкової справи до приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Хоменко Т.Л. Однак, постановою нотаріуса № 60/02-31 від 05 вересня 2025 року їй відмовлено у відкритті спадкової справи після смерті ОСОБА_2 у зв`язку із порушенням строку, встановленого законом для прийняття спадщини.

В обґрунтування поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини позивачка зазначила те, що з лютого 2022 року через повномасштабне вторгнення російських військ на територію України, у неї виник шоковий депресійний стан. На той час, її батьки були людьми досить похилого віку, батько мав низку хвороб, мама боролась з онкологічним захворюванням, перенесла декілька операцій та потребувала постійного догляду та опіки.

Смерть матері, ІНФОРМАЦІЯ_2 , стало трагічною подією для позивачки, що призвело до пригнічення психічного стану та загострення депресивного стану. Окрім того, додатковим тягарем для позивачки став догляд за батьками чоловіка.

Смерть батька призвела до затяжної депресії, оскільки була втрачена остання рідна людина та все інше перестало мати значення.

Позивачка звернулася за психологічною допомогою та з квітня 2025 року проходить курс когнітивно-поведінкової психотерапії з метою корекції депресивної та травматичної симптоматики та формування навичок емоційної регуляції у зв`язку зі втратою батьків.

Тільки після того, як лікування почало діяти, одразу ж звернулася до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Оскільки позивачка не може іншим шляхом прийняти спадщину, тому звернулась до суду.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2025 року дану справу надіслано за підсудністю до Новоушицького районного суду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 02 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 21 січня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представниця позивачки у судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач свого представника у підготовче засідання не направив, належним чином повідомлений про час та місце його проведення.

Суд, заслухавши представницю позивачки, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.15).

Позивачка є дочкою ОСОБА_2 (а.с.12).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 16 липня 1967 року перебували у шлюбі (а.с.16).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19).

Батьками ОСОБА_5 записані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.24).

03 грудня 1994 року позивачка та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб (а.с.26).

ОСОБА_7 є особою з інвалідністю другої групи та потребує сторонньої допомоги (а.с.36, 37).

Позивачці відмовлено у відкритті спадкової справи після смерті ОСОБА_2 у зв`язку із пропуском строку, встановленого для прийняття спадщини (а.с.38, 39).

Відповідно до довідок Нейропсихологічного центру «Псимед» з квітня 2025 року ОСОБА_1 проходить курс когнітивно-поведінкової психотерапії з метою корекції депресивної та травматичної симптоматики та формування навичок емоційної регуляції у зв`язку з втратою батьків. Також пацієнтка отримує антидепресанти за призначенням лікаря-психіатра (а.с.40, 41).

ОСОБА_2 був власником автомобіля Volvo S40 д.н.з. НОМЕР_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 6823388500:07:001:0518, площею 0,0500 га, що знаходиться за межами с. Хребтіїв, Новоушицької ТГ, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області (а.с.42-47).

Із документів наданих нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Хоменко Т.Л. видно, що 05 вересня 2025 року позивачка подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Проте, позивачці відмовлено у відкритті спадкової справи після смерті ОСОБА_2 у зв`язку із порушенням строку, встановленого законом для прийняття спадщини (а.с.92-98).

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Як роз`яснено в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Звертаючись до суду із позовом, позивачка зазначила про те, що встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України строк для звернення із заявою про прийняття спадщини вона пропустила із поважної причини, у зв`язку із постійною зайнятістю через здійснення догляду за рідними людьми, проблемами зі здоров`ям та лікуванням. Як спадкоємець вона претендує на спадкове майно, до якого входить автомобіль Volvo S40 д.н.з. НОМЕР_1 та земельна ділянка із кадастровим номером 6823388500:07:001:0518, площею 0,0500 га, що знаходиться за межами с. Хребтіїв, Новоушицької ТГ, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області. Окрім того, відповідачем у справі було визначено Фастівську міську територіальну громаду в особі Фастівської міської ради.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Із положень частини першої статті 50 ЦПК України слідує, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси, і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Цивільний процесуальний закон покладає саме на позивача обов`язок визначати відповідача у справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №761/23904/19 зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Схожий правовий висновок викладений у постанові від 11 вересня 2019 року у справі №200/8461/15-ц. Зокрема, Верховний Суд виснував, що якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову.

Так, спрямовуючи свою вимогу про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до Фастівської міської територіальної громад в особі Фастівської міської ради, позивачка не врахувала те, що спадкове майно, у вигляді земельної ділянки площею 0,0500 га, знаходиться на території Новоушицької територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, і при умові не реалізації спадкоємцями своїх прав відносно спадкового майна, вона може перейти у власність територіальної громади за місцем знаходження.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що Фастівська міська територіальна громада в особі Фастівської міської ради не вчиняла дій чи бездіяльності щодо порушення, невизнання або оспорення спадкових прав позивачки та не має правового зв`язку зі спадковим майном, тому є неналежним відповідачем у справі.

Під час судового розгляду сторона позивачки не реалізувала свого права на заміну відповідача, а під час підготовчого засідання представниця позивачка підтвердила вимогу до визначеного відповідача.

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторона позивачки посилалися як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку про відмову задоволенні позову.

Розподіляючи судові витрати, суд керується частиною першої статті 141 ЦПК України та враховуючи відмову в позові, покладає судові витрати у виді судового збору на позивачку.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В позові ОСОБА_1 до Фастівської міської територіальної громади в особі Фастівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути може подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Фастівська міська територіальна громада в особі Фастівської міської ради, місцезнаходження м. Фастів, пл. Соборна, 1, Київської області, код ЄДРПОУ 34446857.

Суддя О. І. Яцина