Рішення № 133987620, 27.01.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/6462/25 Номер провадження 2/676/758/26

Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТОВ «ФК «Ейс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 28.11.2019 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем укладено кредитний договір №662476910 на суму 20000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «6Н9W3E3G». Кредитор виконав свій обов`язок по договору, перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 20000,00 грн 28.11.2019 року на банківську карту, яка вказана відповідачем під час укладення договору. 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого продовжено Додатковими угодами №19, №26, №27, №31 та №32 згідно умов якого останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №662476910 від 28.11.2019 року. 05.08.2020 р. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали Договір факторингу № 05/0820-01 згідно умов якого останнє набуло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №№662476910 від 28.11.2019 року. 08.07.2025 р. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу № 08/07/25-Е згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №662476910 від 28.11.2019 року. Відповідно до вищезгаданого договору, Клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру прав вимоги від 08.07.2025 року №б\н, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача по укладеному договору становить 24791,40 грн., яка складається з: 17999,80 грн. заборгованість по тілу кредиту, 6791,60 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Представник позивача просить суд винести рішення яким: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №662476910 від 28.11.2019 року у розмірі 24791,40 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. В позовній заяві представник позивача просить справу розглянути без його участі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечив в повному обсязі, просить відмовити в його задоволенні. В обгрунтування заперечень представник відповідача вказав, що позивачем не надано доказів укладення кредитного договору з відповідачем, не доведено надання коштів за кредитним договором, відсутні докази відступлення права вимоги на користь позивача. Також відповідач вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу значно завищена та не відповідає складності справи.

Представник позивача надав відповідь на відзив, де зазначив, що при заповненні заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Перерахунок коштів відповідачеві підтверджується платіжною інструкцією. Крім того, як вбачається із розрахунку, відповідач здійснював часткове погашення заборгованості чим визнав укладення кредитного договору. Щодо строку чинності договору факторингу від 28.11.2018р., то Додатковими угодами №19, №26, №27, №31 та №32 продовжено строк дії договору до 31.12.2024 року. Відповідно до п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 05.05.2020р., тобто після укладення кредитного договору від 28.11.2029р.

Ухвалою суду від 12.09.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.10.2025 р. за клопотанням представника позивача витребувано в АБ «Сенс Банк» додаткові докази по справі.

Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

28.11.2019 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем укладено кредитний договір №662476910 на суму 20000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «6Н9W3E3G».

Згідно умов договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети, на суму 20000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.4. цього договору (п. 1.1 договору).

Кредит надається строком на 30 днів (п.1.3.).

Відповідно до п. 1.4. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,36 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього договору.

Згідно із п. 4.2 сторони погоджуються, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк встановлений п. 1.3. договору, зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього договору процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п. 1.4-1.5 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70 відсотків за кожен день користування кредитом, до дня повного повернення кредиту.

Пунктом 4.4 передбачено, що сторони погоджуються, що проценти нараховані згідно п. 4.2 та п. 4.3 договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3 цього договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2. ст.625 Цивільного кодексу України.

Підписуючи договір відповідач підтвердив, що в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену ч.2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» , а також інформацію щодо своїх прав та обов`язків згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про Захист персональних даних». Вказаний договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію», що підтверджується підписаним електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 в договорі №662476910 від 28.11.2019р., електронний підпис одноразового ідентифікатора «6Н9W3E3G».

Після вчинених дій Відповідача, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням від 28.11.2019 року, розрахунком заборгованості від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», довідкою про проведення платіжної операції. Факт перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується також витребуваною судом з АТ «Сенс банк» випискою(а.с.147).

28.12.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №662476910 від 28.11.2019р., відповідно до умов якої сторони погодили продовження строку дії договору на 30 днів. Починаючи з 28.12.2019р. позичальник сплачує за користування кредитом 1,19 відсотків в день від суми кредиту згідно даної додаткової угоди. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою.

28.01.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №662476910 від 28.11.2019р., відповідно до умов якої сторони погодили продовження строку дії договору на 30 днів. Починаючи з 27.01.2020р. позичальник сплачує за користування кредитом 1,18 відсотків в день від суми кредиту згідно даної додаткової угоди. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»(а.с.37-38) заборгованість відповідача становить 59 626,00 грн., з яких 17999,80 грн. заборгованість по кредиту, 41626,20 грн. заборгованість по відсоткам.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого продовжено Додатковими угодами №19 від 28.11.2019 р. до 31.12.2020 р.(а.с.63 на звороті), №26 від 331.12.2020 р.(а.с.64-73) до 31.12.2021 р., №27 від 31.12.2021 р.(а.с.74) до 31.12.2022 р., №31 від 31.12.2022 р. (а.с.74 на звороті) до 31.12.2023 р. та №32 від 31.12.2023 р.(а.с.75) до 31.12.2024 р. Відповідно до реєстру прав вимоги №77 від 05.05.2020р.(а.с.61-62) ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором 662476910 від 28.11.2019 року в розмірі 59 626,00 грн., з яких 17999,80 грн. заборгованість по кредиту, 41626,20 грн. заборгованість по відсоткам.

05.08.2020 р. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали Договір факторингу № 05/0820-01, додатковою угодою № 3 від 30.12.2022 р. його строк було продовжено до 30.12.2024 р. включно(а.с.59). Згідно вказаного договору ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №№662476910 від 28.11.2019 року. На виконання договору факторингу сторони підписали реєстр прав вимоги №11 від 31.08.2023 року за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №№662476910 від 28.11.2019р. в сумі 24791,40 грн., в т.ч.: заборгованість по кредиту - 17999,80 грн., заборгованість по відсоткам 6791,60 грн.(а.с.52-53).

08.07.2025 р. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу № 08/07/25-Е згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №662476910 від 28.11.2019 року. Відповідно до вищезгаданого договору, Клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру прав вимоги від 08.07.2025 року №б\н, в сумі 24791,40 грн., яка складається з: 17999,80 грн заборгованість по тілу кредиту, 6791,60 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

На виконання ухвали суду від 15.10.2025 року, на адресу суду надійшла відповідь АТ «Сенс Банк» з наданням інформації щодо руху грошових коштів по рахунку відповідача за період з 28.11.2019 року по 29.11.2019 року із змісту якої вбачається про зарахування 28.11.2019р. на картковий рахунок відповідача 20000,00 грн.

За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання кредиту. Зазначений договір недійсним не визнано.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Відповідно до ч.1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Частиною 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Ч.1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З наданих суду представником позивача доказів видно, що 28.11.2019 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем було укладено в електронній формі кредитний договір №662476910 який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором «6Н9W3E3G». За вказаних обставин суд критично оцінює заперечення представника відповідача щодо недоведеності факту укладення зазначеного договору. На виконання умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано на картковий рахунок відповідача кредитні кошти в обумовленій в договорі сумі 20000,00 грн., що підтверджено наданими суду представником позивача доказами, а також витребуваними судом доказами з АТ «Сенс банк»(а.с.146-147). За вказаних обставин суд критично оцінює заперечення представника щодо недоведеності позивачем факту перерахування кредитних коштів його довірителю. Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем також було укладено також дві додаткові угоди до кредитного довогору від 28.12.2019 р.(а.с.28) та від 28.01.2020 р.(а.с.28 на звороті), згідно останньої строк кредитного договору було продовжено на 30 днів з 27.01.2020 р., тобто по 26.02.2020 р. включно.

Із змісту наданих суду представником позивача розрахунків заборгованості складених як ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»(а.с.29-30) видно, що відповідач в рахунок погашення заборгованості по кредиту сплатив 10750,00 грн.(28.12.2019 р. -4160,00 грн. та 28.01.2020 р. 10750,00 грн.). В той же час із зазначеного розрахунку видно, що станом на 26.02.2020 р. заборгованість відповідача складала 24159,40 грн. Однак нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і після 26.02.2020 р., а саме по 04.05.2020 р. включно і станом на 04.05.2020 р. відповідачу було нараховано заборгованість в розмірі 59320,00 грн., з яких 17999,80 грн. заборгованість по кредиту та 41626,20 грн. заборгованість по процентах.

Із змісту розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс»(а.с.36) видно, що товариство набуло право вимоги до відповідача в сумі 59626,00 грн., що підтверджується також витягом з реєстру боржників(а.с.61-62). В той же час ТОВ «Таліон Плюс» було донараховано відповідачу відсотки за користування кредитом за період з 06.05.2020 р. по 16.05.2020 р. включно. В той же час відповідачем в рахунок погашення заборгованості по договору було сплачено з 17.07.2020 р. по 15.02.2021 р. кошти в загальній сумі 24 550,00 грн.

За вказаних обставин та враховуючи умови укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем 28.11.2019 р. кредитного договору №662476910 та додаткових умов до нього було обмежено строк кредитування 26.01.2020 р., враховуючи зміст пункту 4.4 кредитного договору яким передбачено, що сторони погоджуються, що проценти нараховані згідно п. 4.2 та п. 4.3 договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3 цього договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2. ст.625 Цивільного кодексу України, а також те, що вимог в порядку ч.2. ст.625 Цивільного кодексу України позивач не заявляв, відповідачем добровільно сплачено з 17.07.2020 р. по 15.02.2021 р. кошти в загальній сумі 24 550,00 грн. в той час як станом на 26.02.2020 р. його заборгованість складала 24159,40 грн., а тому позов задоволенню не підлягає за безпідставністю, так як заборгованість по тілу кредиту та відсоткам яка мала місце станом на 26.02.2020 р. відповідачем погашена в повному обсязі.

Оскільки позов задоволенню не підлягають, а тому також не підлягають до задоволення в порядку ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,76,81,141,263-265,268 ЦПК України, ст. ст.526,527,530,611,634,1049,1050,1054 ЦК України, суд,

ухвалив:

в задоволенні позову відмовити.

На рішення учасниками судового розгляду може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06.02.2026 р.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Вдовичинський А.В.