Рішення № 133986794, 11.02.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/2146/25

Провадження №2/443/204/26

РІШЕННЯ

іменем України

11 лютого 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 47 041,18 грн,, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування вимог щодо предмета спору покликається на те, що 16.03.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №161968367 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від товариства кредитні кошти у розмірі 22 900 грн. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № 5355-28XX-XXXX-3941, яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору. Зобов`язання зі сторони кредитора за Договором виконані в повному обсязі, в свою чергу Відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем становить: 81 391,18 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором, заявлена до стягнення Позивачем в позовній заяві, становить 47 041,18 грн, з них: заборгованість по кредиту 22 900,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 45 667,18 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) 1 374,00 грн. 20.05.2025 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу №МВ-ТП/36, відповідно до умов якого Фактор зобов`язався сплатити Клієнту суму фінансування відповідно до реєстру переданих прав грошової вимоги. Судові витрати складаються із судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання клопотання про витребування доказів .

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак представником відповідача подано до суду клопотання про визнання вимог позовної заяви в частині стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором від 16.03.2025 у розмірі 47 041,18 грн та розуміння наслідків визнання позову в цій частині. Щодо вимоги про стягнення з відповідачки витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн, то з врахуванням критерію розумності розміру судових витрат щодо конкретних обставин справи та фінансового стану відповідачки, вважає що ця вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 000 грн. Просить вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позву, враховуючи визнання позову до початку розгляду справи по суті, відповідно до приписів частини 1 статті 142 ЦПК України.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано клопотання про витребування доказів (а.с.13-14), клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання клопотання про витребування доказів (а.с.92-93).

Представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.81), клопотання про визнання позову (а.с.96).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.85-86).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 10.02.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 подала до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заявку на отримання грошових коштів в кредит від 16.03.2025 із зазначенням загальної інформації, персональних даних, адреси місця проживання, електронної пошти, номера фінансового телефону ( НОМЕР_1 ), номера карти (5355-28ХХ-ХХХХ-3941) та суми кредиту 22 900,00 грн (а.с.23).

Відповідно до Договору кредитної лінії №161968367 від 16.03.2025, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник), сторони узгодили такі умови:

Кредитодавець зобов`язується надати позичальникові Кредит у вигляді кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за наданя кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (п.2.1. Договору);

загальний розмір кредиту за цим договором становить 22 900.00 грн. Разом із тим Позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів (п.2.2 Договору);

Кредитодавець надає позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 16.03.2025 (що є датою надання кредиту);

позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш в рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором (п.3.1. Договору);

у Розділі 4 Договору передбачено порядок укладення договору та створення електронного підпису сторонами;

кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5355-28ХХ-ХХХХ-3941, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором (п.5.1 Договору);

рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 15.04.2025, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником (п.7.1 Договору);

в обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору (п. 7.2, 7.2.1, 7.2.1. Договору);

кінцева дата повернення (виплати) Кредиту 15.04.2030 (п. 7.3 Договору);

проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно (п. 7.4.1, 7.4.2 п.7.4 Договору);

договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років, або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання (п.11.1. Договору);

невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua (п.14.1. Договору).

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_2 , її місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, електронну адресу, номер телефону, а також електронний підпис, проставлений ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора KENT(а.с.25-30).

У паспорті споживчого кредиту, який надано Позичальнику, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця та кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 4973(а.с.24).

У правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зазначено: загальні положення, термінологія, перелік та опис видів фінансових послуг кредитодавця; порядок надання фінансових послуг; строки та порядок зберігання інформації про надання фінансових послуг; захист персональних даних; доступ клієнта до інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця, листування між сторонами; відповідальність сторін, звільнення від відповідальності, порядок вирішення спорів; внесення змін та доповнень у правила та електронний договір, доступ до них, заключні положення (а.с.31-34).

З порядку укладення фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами про наданні споживчих послуг, вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення кредитного договору кредиту на сайті є неможливим (а.с.35-43).

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу коштів від 16.03.2025, довідки ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 16.03.2025 ОСОБА_1 16.03.2025 перераховано на карту клієнта 5355-28ХХ-ХХХХ-3941 кошти у сумі 22 900,00 грн (а.с.44, 45).

20.05.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено договір факторингу №МВ-ТП/36, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1. Договору).

Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п.4.1. Договору) (а.с.15-16).

Відповідно до Реєстру прав вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №161968367 від 16.03.2025 (а.с.17-18).

Згідно з розрахунками заборгованості за Кредитним договором №161968367 від 16.03.2025 ОСОБА_1 нараховано заборгованістьу сумі 81 391,00 грн, з якої 22 900 грн тіло кредиту, 45 667,18 грн проценти, 1 374,00 грн комісія, 11 450,00 грн неустойка (а.с.20-22).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», право вимоги від якого перейшло до Нового кредитора ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, обов`язок позичальника повернути позику, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що 16.03.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №161968367 в електронній формі (далі Кредитний договір), згідно з яким Товариство надало клієнту кредит у розмірі 22 900,00 грн.

Відповідно до Договору факторингу №МВ-ТП/36 від 20.05.2025 право вимоги за Кредитним договором перейшло від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», до нового кредитора ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

ОСОБА_1 за Кредитним договором нарахована заборгованість в сумі 81 391,00 грн, з якої 22 900 грн тіло кредиту, 45 667,18 грн проценти, 1 374,00 грн комісія, 11 450,00 грн неустойка, з якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 47 041,18 грн, з якої: 22 900,00 грн заборгованість по кредиту; 45 667,18 грн заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 374,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторін, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Із наявних у матеріалах справи документів, зокрема, копії Кредитного договору та заявки на отримання грошових коштів вбачається, що ОСОБА_1 , як позичальник за Кредитним договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», надавши Кредитодавцю персональні дані, а саме: ПІБ, дані паспорта, місце проживання, РНОКПП, електронну пошту, номер мобільного телефону та номер платіжного засобу (банківської картки), необхідні для укладення договору та формування одноразового ідентифікатора.

У подальшому ОСОБА_1 уклала Кредитний договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, вчиненим одноразовим ідентифікатором, який було надіслано їй на зазначений нею номер мобільного телефону.

Без здійснення вказаних дій відповідачем, спрямованих на укладення Кредитного договору в обраний спосіб, такий не був би укладений сторонами, відтак цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Окрім цього, суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

З огляду на викладене, суд доходить переконання, що Кредитний договір підписаний саме відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто позивачем належними та допустимими доказами підтверджено підписання сторонами правочину Кредитного договору.

Кредитодавець ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконав взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, зокрема перерахувавши позичальнику ОСОБА_1 передбачену у цьому договорі суму кредиту, що підтверджується матеріалами справи, зокрема підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів від 16.03.2025 та довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 16.03.2025.

Тобто, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено обставину укладення між сторонами Кредитного договору.

Водночас, відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором порушила, внаслідок чого виникла заборгованість.

Підстав вважати, що нарахована сума заборгованості не узгоджується з умовами зазначеного Кредитного договору та розрахована неправильно суд не вбачає.

Окрім наведено, суд зважає на позицію сторони відповідача, яка визнала позов в частині суми заборгованості, ствердивши суду про розуміння наслідків визнання позову.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Судовий збір.

Відповідно до вимог статей 141, 142 ЦПК України 50 відсотків судового збору (1 211,20 грн), сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а інші 50 відсотків судового збору (1 211,20 грн) підлягають поверненню позивачу з державного бюджету у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024, у якому сторони обумовили його істотні умови, зокрема, предмет договору та порядок оплати послуг адвокатського бюро (а.с.51-55), Додаткової угоди №2102 від 06.11.2025 до цього договору, у якому сторонами погоджена вартість послуг (а.с.55-56), актом прийому-передачі наданих послуг від 06.11.2025, який містить інформацію про перелік наданих правових та юридичних послуг, їхню тривалість та вартість (а.с.56), платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 06.11.2025, якою підтверджено оплату за надання правової допомоги згідно Договору №5 від 02.12.2024 та Додаткової угоди в сумі 5 000,00 (а.с.57).

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Представник відповідача заперечив проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи його суттєво завищеним та неспівмірним наданій послузі.

Оцінивши аргументи сторін, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

За наведених обставин, суд вважає обґрунтованими витратами на професійну правничу допомогу у цій справі суму у розмірі 3 000,00 грн, яка в силу положень частини 2 статті 141 ЦПК України покладається на відповідача.

На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (місцезнаходження: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 39700642) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість у сумі 47 041 (сорок сім тисяч сорок одна) грн 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у сумі 1 211,20 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн, а всього 4 211 (чотири тисячі двісті одинадцять) грн 20 коп.

Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову відповідно до платіжної інструкції кредитного переказу коштів №2782 від 20.11.2025, що становить 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення 11 лютого 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів