Ухвала суду № 133986673, 05.02.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6351/23

Провадження № 6/461/14/26

У Х В А Л А

Іменем України

05.02.2026 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

за участю секретаря судового засідання Козака Ю.Р.,

представника заінтересованої особи

Галицької окружної прокуратури Мельничука Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника Державної казначейської служби України Стегнія Андрія Васильовича про зміну способу виконання та порядку виконання судового рішення від 15.01.2024 року у справі №461/6351/23 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, Держави Україна в особі Львівської обласної прокуратури, Держави Україна в особі Головне управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду,-

в с т а н о в и в :

в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, Держави Україна в особі Львівської обласної прокуратури, Держави Україна в особі Головне управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

25.12.2026 року представник Державної казначейської служби України Стегній А.В. скерував на адресу суду заяву про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №461/6351/23, шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства прокуратури і суду у розмірі 850900,00 грн., стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витратна професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

В обґрунтування заяви покликається на те, що нормами процесуального законодавства не передбачено зазначення у резолютивній частині відомостей про шляхи списання коштів, вид рахунку з якого буде проведено відповідне безспірне списання коштів, суб`єкт виконання судового рішення, відтак заявник вважає, що належним способом виконання рішення у цій справі є стягнення коштів на користь позивача з Державного бюджету України, виключивши з резолютивної частини зазначеного судового рішення словосполучення «через Державну казначейську службу України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку». За таких обставин, просить заяву задовольнити.

05.01.2026 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Стариченком М.П. скеровано на адресу суду заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 15.01.2024 року, оскільки заявник фактично просить змінити суть (зміст) резолютивної частини судового рішення, а також не наводить жодних доказів неможливості його виконання у первісному вигляді. Відтак, просить у задоволенні заяви відмовити.

Представник заявника Державної казначейської служби України у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилисяналежним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача Галицької окружної прокуратури у судовому засіданні проти вимог заяви заперечив, просив у задоволенні такої відмовити.

Суд, заслухавши думку представника позивача, вивчивши заяву про зміну способу та порядку виконання рішення, та додатки до неї, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про те, що відповідна заява має бути прийнята судом до розгляду, з огляду на таке.

Згідно ч.1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.4 статті 4 ЦПК України, жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Права та обов`язки учасників справи визначені статтею 43 ЦПК України, процесуальні права та обов`язки сторін встановлені статтею 49 ЦПК України.

Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 15.01.2024 року позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, Держави Україна в особі Львівської обласної прокуратури, Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду у розмірі 850 900 (вісімсот п`ятдесят тисяч дев`ятсот) гривень,00 копійок. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. Судовий збір компенсовано за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Львівської апеляційного суду від 23.09.2024 року апеляційну скаргу Лььвівської обласної прокуратури задоволено. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 15.01.2024 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, Держави Україна в особі Львівської обласної прокуратури, Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Постановою Верховного Суду від 17.09.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Стариченко М.П., було задоволено. Постанову Львівського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року скасовано, рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 січня 2024 року залишено в силі.

На виконання рішення суду у справі № 461/6351/23 Галицьким районним судом м. Львова 10.12.2025 видано виконавчий лист.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16.01.2026 року виправлено описку у виконавчому листі, виданому Галицьким районним судом м.Львова 10.12.2025 року у справі №461/6351/23 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, Держави Україна в особі Галицької окружної прокуратури, Держави Україна в особі Галицької окружної прокуратури, Держави Україна в особі Львівського районного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, вказавши боржником «Державний бюджет України».

Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 18 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для виконання для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Порядок виконання судового рішення визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною першою третьою статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Поняття спосіб та порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що обраний позивачем.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити зміст судового рішення або його суть.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229.

Таким чином, зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Судом мають вживатися нові заходи для реалізації рішення суду у разі неможливості його виконання у порядок й спосіб, що встановлений раніше.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав, якими можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди (немайнової шкоди).

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.

Необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже суд, дослідивши доводи викладені у заяві, приходить до висновку, що доводи представник заявника Державної казначеської служби України не підтверджені, вимоги заявника спрямовані на фактичну зміну резолютивної частини рішення суду, на зміну способу захисту, обраного позивачем при зверненні до суду із позовом. Враховуючи викладене, обставини викладені заявником на обґрунтування заяви про зміну способу виконання рішення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, Закону України "Про виконавче провадження",суд,-

у х в а л и в :

у задоволенні заяви представника Державної казначейської служби України Стегнія Андрія Васильовича про зміну способу виконання та порядку виконання судового рішення від 15.01.2024 року у справі №461/6351/23 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, Держави Україна в особі Львівської обласної прокуратури, Держави Україна в особі Головне управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 10.02.2026 року.

Суддя Мисько Х.М.