Ухвала суду № 133984977, 10.02.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2011/15498/12

Провадження № 1/638/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши питання відновлення провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні злочину, передбаченого в передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

установив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого в передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2015 року обвинуваченого оголошено у розшук.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 травня 2018 року, у зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_4 від посади, справу розподілено в провадження судді ОСОБА_5 .

Постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 від 18 травня 2018 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого в передбаченого ч.5 ст.191 УК України, прийнято до провадження судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_5 .

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2025 року визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_1 на підставі розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу справи від 01 квітня 2025 року № 02-06/77 відповідно до наказу голови суду від 20.03.2025 року «Про відрахування від штату Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 » суддю ОСОБА_5 » суддю ОСОБА_5 відраховано зі штату Дзержинського районного суду м. Харкова з посади судді у зв`язку зі звільненням відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 18 березня 2025 року № 540/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Дзержинського районного суду м. Харкова у зв`язку з поданням заяви про відставку» 21 березня 2025 року.

Матеріали обвинувального акту № 2011/15498/12 передані в провадження судді ОСОБА_1 02 квітня 2025 року.

Ухвалою судді Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 14.04.2025 кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого в передбаченого ч.5 ст.191 КК України - прийнято до свого провадження.

Судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні злочину, передбаченого в передбаченого ч.5 ст.191 КК України - зупинено до розшуку обвинуваченого.

Крім того, 09.02.2026 через канцелярію суду від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшло клопотання, в якому останній просив суд:

1. Кримінальну справу (кримінальне провадження) за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, закрити на підставі ст.49 КК України.

2. Скасувати розшук ОСОБА_3 та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обрані на підставі постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 02.02.2015 року.

3. Скасувати арешт рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 , накладений постановою старшого слідчого СУ ГУМВД України в Харківській області ОСОБА_6 від 10.11.2011 року, та відповідні обтяження зареєстровані в реєстрі на підставі заяв про обтяження об`єктів нерухомого майна від за №№47/18240, 47/18239 від 15.11.2011 року.

4. Розгляд вказаного клопотання (заяви) проводити за участю обвинуваченого ОСОБА_3 із застосуванням власних технічних засобів в режимі відео конференції та постановити відповідну ухвалу про здійснення дистанційного судового провадження у вказаній справі.

Так ОСОБА_3 вважає, що є всі передбачені законом підстави для звернення до суду із клопотанням (заявою) про закриття кримінальної справи (кримінального провадження) у зв`язку зі спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до постанови про зміну обвинувачення в суді від 24.10.2014 року обвинувачення ОСОБА_3 змінено з ч.2 ст.367 КК України на ч.5 ст.191 КК України.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що вказаний злочин ОСОБА_3 начебто вчинив 21.05.2010 року.

Отже, саме 21.05.2010 року є днем з якого обраховується строк притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 року у справі № 735/1121/20 , зокрема, у пунктах 59,60 вказаної постанови містяться висновки щодо застосування норм права, відповідно до яких : у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

Відповідно до вимог ст.12 КК України, злочин передбачений ст.191 КК України є особливо тяжким злочином, щодо якого відповідно до вимог ст.49 КК України встановлений строк звільнення від кримінальної відповідальності - 15 років.

Так ОСОБА_3 зазначає, що з урахуванням вищевказаних норм права та позиції Верховного Суду граничний загальний строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності сплив 22.05.2025 року.

Щодо можливості участі ОСОБА_3 в вказаному кримінальному провадженні дистанційно в режимі відеоконференції зазначив наступне.

Згідно зі ст.85-3 КПК України (1960 р.) у разі неможливості явки учасників слідчої чи іншої процесуальної дії до органу дізнання, слідчого, прокурора або до суду за місцем провадження у справі, а також необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, або з інших обґрунтованих підстав слідча чи процесуальна дія за їх участю може здійснюватися шляхом проведення телефонної конференції або відеоконференції. Телефонна конференція або відеоконференція проводиться на підставі доручення органу дізнання, слідчого, прокурора або суду.

Відеоконференція може застосовуватися під час допиту свідка, експерта, підозрюваного, обвинуваченого і підсудного, очної ставки, пред`явлення для впізнання, відтворення обстановки іобставин події.

Слідчі дії під час відеоконференції за участю підозрюваного,обвинуваченого і підсудного проводяться лише за їх письмовою згодою, про що зазначається у протоколі слідчої дії. Під час телефонної конференції або відеоконференції ведеться звуко- або відеозапис. Про проведення телефонної конференції або відеоконференції орган дізнання, слідчий, прокурор або суд, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, та орган який виконує доручення, складає окремі протоколи, до яких обов`язково додається відповідний звуко- або відеозапис.

Приписами ст.336 КПК України визначено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Указу №64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№2102-ІХ), відповідно до пункту №31 частини першої статті 85 Конституції України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв`язку із військовою агресією РФ проти України», який неодноразово продовжувався та діє на момент подання вказаного клопотання.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі №415/2182/20 викладені наступні висновки щодо можливості участі обвинуваченого в режимі відеоконференції, зокрема зазначено наступне: норми статті 336 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) встановлюють можливість здійснення дистанційного судового провадження в умовах, які забезпечують ідентифікацію особи, котра перебуває за межами приміщення суду, й інформування її про процесуальні права та обов`язки в установлений законом спосіб.

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та за межами міста, в якому він розташований, суд згідно з частиною п`ятою статті 336 КПК може своєю ухвалою доручити забезпечення проведення відеоконференції суду, на території юрисдикції якого перебуває учасник судового розгляду. В означених випадках секретар судового засідання або судовий розпорядник зобов`язані перевірити документи, що посвідчують особу учасника процесу, вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки і перебувати поряд із ним до закінчення судового засідання

Разом із тим, наведені норми процесуального права не виключають можливості участі особи у судовому засіданні дистанційно і з будь-якого іншого місця з використанням власних технічних засобів.

Європейська комісія з питань ефективного правосуддя (CEPEJ) у пункті 41 Керівництва щодо проведення судових проваджень у режимі відеоконференції від 30 червня 2021 року CEPEJ(2021)4REV4 рекомендує судам залежно від вимог національного законодавства забезпечувати можливість участі осіб у судових засіданнях в режимі відеоконференції із залів суду, місць позбавлення волі, приміщень юридичних фірм чи інших безпечних місць, перелік яких не є вичерпним.

Крім цього, Верховний Суд у пункті 7 листа «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 рекомендує судам у разі неможливості через об`єктивні обставини участі особи у судовому розгляді кримінального провадження у режимі відеконференцзв`язку з використанням технічних засобів, визначених КПК, як виняток допускати участь такої особи у режимі відеоконференцзв`язку з використанням інших технічних засобів, звертаючи увагу на роз`яснення учаснику провадження його процесуальних прав та обов`язків.

На момент подання вказаного клопотання ОСОБА_3 зареєстрований на сайті/ https://vkz.court.gov.ua/ у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС (e-mail): piliporlik200@gmail.net має відповідний цифровий підпис та відповідну технічну можливість участі у судовому засіданні поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції.

Щодо порядку закриття кримінального провадження та скасування заходів забезпечення кримінального провадження вказав наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 11-1 КПК України (1960 р.) суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Згідно з ч.3 ст.165 КПК України (1960р.) у разі закриття справи, закінчення строку тримання під вартою, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку, та в інших випадках звільнення особи з-під варти на стадії досудового слідства здійснюється на підставі постанови органу дізнання чи слідчого, які проводять досудове слідство у справі, або прокурора, про що вони негайно повідомляють суд, який обрав цей запобіжний захід. Звільнення з-під варти у кримінальних справах, що знаходяться в судовому провадженні, здійснюється лише за рішенням судді або суду.

Частинами 1,2 статті 165-1 КПК України (1960 р.) визначено, що про застосування, скасування чи зміну запобіжного заходу орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу. У постанові (ухвалі) про застосування чи зміну запобіжного заходу зазначаються прізвище, ім`я та по батькові, вік, місце народження особи, щодо якої застосовується чи змінюється запобіжний захід, вчинений нею злочин, відповідна стаття Кримінального кодексу України, обраний запобіжний захід і підстави його обрання чи зміни, а також визначається особа чи орган, які повинні здійснювати контроль за виконанням постанови (ухвали). У постанові (ухвалі) про скасування запобіжного заходу повинні бути зазначені підстави для його скасування. У разі покладення на особу, скасування або зміни обов`язків, передбачених статтею 149-1 цього Кодексу, у постанові (ухвалі) про застосування або зміну запобіжного заходу також зазначаються відповідні обов`язки.

Згідно з ч. 6 ст.404 КПК України (1960 р.) визначено, що якщо у виправданого або у особи, щодо якої справа закрита, були вилучені документи, цінності та інші предмети чи був накладений арешт на майно, копія вироку, що набрав законної сили, або ухвала апеляційної чи касаційної інстанції направляються відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей та інших предметів, а також для зняття арешту з майна.

Пунктом 1 ч. 2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 4 ст.174 КПК України встановлено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Під час досудового розслідування постановою старшого слідчого СУ ГУМВД України в Харківській області ОСОБА_6 постановою від 10.11.2011 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 та відповідні обтяження зареєстровані в реєстрі на підставі заяв про обтяження об`єктів нерухомого майна від за №№47/18240, 47/18239 від 15.11.2011 року.

Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 02.02.2015 року ОСОБА_3 оголошено в розшук. Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Суд вказує, що відповідно до вимог ст. 335 КПК України, у разі оголошення розшуку обвинуваченого, судове провадження зупиняється до його розшуку.

Таким чином, зважаючи на обставини, що зазначені вище, та які були підставою для зупинення провадження у справі, що на даний час відпали, з метою забезпечення завдань кримінального провадження та розумності строків його проведення, суд дійшов висновку про необхідність відновлення судового провадження по кримінальній справі стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого в передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Щодо участі обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні в режимі відеоконференції суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.85-3 КПК України (1960 р.) у разі неможливості явки учасників слідчої чи іншої процесуальної дії до органу дізнання, слідчого, прокурора або до суду за місцем провадження у справі, а також необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, або з інших обґрунтованих підстав слідча чи процесуальна дія за їх участю може здійснюватися шляхом проведення телефонної конференції або відеоконференції. Телефонна конференція або відеоконференція проводиться на підставі доручення органу дізнання, слідчого, прокурора або суду.

Відеоконференція може застосовуватися під час допиту свідка, експерта, підозрюваного, обвинуваченого і підсудного, очної ставки, пред`явлення для впізнання, відтворення обстановки і обставин події.

Слідчі дії під час відеоконференції за участю підозрюваного,обвинуваченого і підсудного проводяться лише за їх письмовою згодою, про що зазначається у протоколі слідчої дії. Під час телефонної конференції або відеоконференції ведеться звуко- або відеозапис. Про проведення телефонної конференції або відеоконференції орган дізнання, слідчий, прокурор або суд, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, та орган який виконує доручення, складає окремі протоколи, до яких обов`язково додається відповідний звуко- або відеозапис.

Разом з тим приписами ст.336 КПК України визначено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Указу №64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№2102-ІХ), відповідно до пункту №31 частини першої статті 85 Конституції України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв`язку із військовою агресією РФ проти України», який неодноразово продовжувався та діє на момент подання вказаного клопотання.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі №415/2182/20 викладені наступні висновки щодо можливості участі обвинуваченого в режимі відеоконференції, зокрема зазначено наступне: норми статті 336 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) встановлюють можливість здійснення дистанційного судового провадження в умовах, які забезпечують ідентифікацію особи, котра перебуває за межами приміщення суду, й інформування її про процесуальні права та обов`язки в установлений законом спосіб.

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та за межами міста, в якому він розташований, суд згідно з частиною п`ятою статті 336 КПК може своєю ухвалою доручити забезпечення проведення відеоконференції суду, на території юрисдикції якого перебуває учасник судового розгляду. В означених випадках секретар судового засідання або судовий розпорядник зобов`язані перевірити документи, що посвідчують особу учасника процесу, вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки і перебувати поряд із ним до закінчення судового засідання

Тобто, наведені норми процесуального права не виключають можливості участі особи у судовому засіданні дистанційно і з будь-якого іншого місця з використанням власних технічних засобів.

Європейська комісія з питань ефективного правосуддя (CEPEJ) у пункті 41 Керівництва щодо проведення судових проваджень у режимі відеоконференції від 30 червня 2021 року CEPEJ(2021)4REV4 рекомендує судам залежно від вимог національного законодавства забезпечувати можливість участі осіб у судових засіданнях в режимі відеоконференції із залів суду, місць позбавлення волі, приміщень юридичних фірм чи інших безпечних місць, перелік яких не є вичерпним.

Крім цього, Верховний Суд у пункті 7 листа «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 рекомендує судам у разі неможливості через об`єктивні обставини участі особи у судовому розгляді кримінального провадження у режимі відеконференцзв`язку з використанням технічних засобів, визначених КПК, як виняток допускати участь такої особи у режимі відеоконференцзв`язку з використанням інших технічних засобів, звертаючи увагу на роз`яснення учаснику провадження його процесуальних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 2, ч. 5 ст. 28 КПК України обвинувачений має право на забезпечення швидкого (в розумні строки), повного та неупередженого судового розгляду, під час якого брати участь у судових засіданнях, надавати докази, подавати скарги, клопотання, висловлювати свою думку щодо доказів та клопотань інших учасників провадження, виступати у судових дебатах тощо, а також зобов`язаний прибувати у судові засідання (ст. 42 КПК України).

Положеннями ст. 64 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що у разі введення воєнного стану правосуддя має здійснюватися належним чином, обмеження права на судовий захист не допускаються.

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені цим Кодексом.

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов`язаний вручити такій особі пам`ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною четвертою цієї статті. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв`язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням з судом, що надав доручення, зобов`язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення.

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.

Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому продовжено.

Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Згідно з положеннями статті 122 цього закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Положеннями статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_3 зареєстрований на сайті / https://vkz.court.gov.ua/ у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС (e-mail): piliporlik200@gmail.net має відповідний цифровий підпис та відповідну технічну можливість участі у судовому засіданні поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції, виходячи з об`єктивних обставин непереборної сили, що зумовлено введенням воєнного стану в Україні, з метою забезпечення безпеки та уникнення загрози життю учасників судового процесу, та, водночас, дотримання швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, зважаючи на те, що кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та можливість проведення судового засідання із обвинуваченим у порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції через електронний кабінет користувача ЄСІТС в системі «Електронний Суд»

Керуючись статтями 28, 31, 35, 335, 336, 369, 392 КПК України, ст.85-3 КПК України (в ред. 1960 р.), суд

постановив:

Відновити судове провадження по кримінальній справі стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого в передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Судове засідання, яке призначене в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова, що розташований за адресою: проспект Перемоги, буд. 52 - В, м. Харків, 61202, на 11 березня 2026 року о 14 год 30 хв, та всі наступні судові засідання по даній кримінальній справі здійснювати із обвинуваченим ОСОБА_3 у порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.

Про день, час та місце проведення судового засідання повідомити учасників судового провадження.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1