Ухвала суду № 133981215, 05.02.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

АДРЕСА_1 ; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 1-кс/760/1419/26

В справі 760/2087/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

05 лютого 2026 року

слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві клопотання старшого слідчого СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,

у кримінальному провадженні №22024101110000310 від 08.04.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22024101110000310 від 08.04.2024 до 11 березня 2026 року, тобто в межах строку досудового розслідування.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме у закінченому замаху на умисне вбивство з корисливих мотивів, вчиненому на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з матеріалами провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21.10.2025, невстановлена особа зв`язалась із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та запропонувала прийняти участь у скоєнні умисного вбивства ОСОБА_7 , командира ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме наданні допомоги у перевезенні виконавця злочину до місця вчинення та із місця вчинення злочину, а також в інших діях по сприянню у вчиненні злочину. ОСОБА_5 погодилась на вказану пропозицію та залишила свій номер мобільного телефону для зв`язку.

Згідно з спільним планом, 24.10.2025 ОСОБА_5 зустрілась із виконавцем злочину ОСОБА_8 та відвезла його на автомобілі «Volvo V50», д.н.з. « НОМЕР_1 », до адреси: АДРЕСА_4 , для огляду орієнтовного місця, крім того він передав їй електро-самокат, який вона мала привезти у визначений день до місця вчинення злочину.

25.11.2025 ОСОБА_5 привезла для ОСОБА_8 електро-самокат до вказаної ним адреси та залишилась чекати в автомобілі. ОСОБА_8 пішов до будинку, де було заплановано вчинення вбивства ОСОБА_7 , однак не зміг довести злочин до кінця, оскільки на місці з`явились працівники правоохоронних органів. Після цього ОСОБА_8 повернувся до ОСОБА_5 та повідомив про необхідність перенесення запланованих заходів. У подальшому, 25-27.11.2025, ОСОБА_8 неодноразово телефонував ОСОБА_5 , однак остання повідомляла, що її авто в ремонті та їй необхідно виїхати в іншу область.

11.12.2025 о 14 год. 00 хв. ОСОБА_5 затримано органом досудового розслідування у порядку ст. 615 КПК України. Того ж дня їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.12.2025 до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, а саме до 08.02.2026. Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.01.2026 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 на зазначену ухвалу залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Слідчий зазначає, що досудове розслідування ще не завершено через необхідність виконання значного обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема: отримання висновків комп`ютерно-технічних експертиз; отримання висновків експертизи зброї та боєприпасів; отримання матеріалів, що характеризують підозрюваних; отримання інформації згідно ухвал суду про тимчасовий доступ до банківської таємниці; розсекречення клопотань та ухвал щодо проведених НСРД; встановлення та допит інших осіб, які можуть бути свідками; виконання вимог ст.ст. 290, 291 КПК України.

Слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились, а саме: можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховання або спотворення речей чи документів; незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання, наголосивши на обґрунтованості підозри, тяжкості злочину, наявності ризиків та необхідності завершення слідчих дій.

Захисник ОСОБА_4 та підозрювана ОСОБА_5 заперечували проти продовження тримання під вартою. Зокрема, захисник зазначила, що до клопотання не додано відомостей, які б підтверджували обґрунтованість підозри та дійсно вказували на існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а їх лише формально перелічено та сформульовано як припущення. Захисник вказувала, що ризик переховування не підтверджується жодними фактичними обставинами; ризик знищення речей та документів не конкретизовано; ризик незаконного впливу на свідків є необґрунтованим, оскільки коло свідків органом досудового розслідування ще не встановлено; ризик перешкоджання провадженню та вчинення іншого кримінального правопорушення також не підтверджені доказами. Крім того, захисник звертала увагу на поведінку ОСОБА_5 у період 25-27.11.2025, коли остання фактично ухилялась від подальшої участі у протиправних діях, що може свідчити про добровільну відмову від вчинення злочину у розумінні ст. 17 КК України. Сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання, а у випадку встановлення підстав для застосування запобіжного заходу - застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (242 240 грн.) або домашній арешт.

Заслухавши думки сторін, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про продовження запобіжного заходу подається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим цією статтею. Підставою для застосування чи продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, зазначені в ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя встановив, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, є обґрунтованою. Це підтверджується наданими доказами, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.12.2025; протоколом обшуку від 11.12.2025, проведеним за місцем проживання ОСОБА_5 ; протоколами проведення НСРД № 12775 від 01.12.2025, № 12428 від 27.11.2025, № 12725 від 27.11.2025, № 12726 від 27.11.2025; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 11.12.2025; речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, які відповідають вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованої підозри» (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 також підтверджена ІНФОРМАЦІЯ_5 , який в ухвалі від 13.01.2026 зазначив, що сукупність всіх фактичних обставин та даних дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 та об`єктивно зв`язують її з інкримінованими кримінальними правопорушеннями.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що кваліфікація дій підозрюваної ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України як закінченого замаху на умисне вбивство потребує додаткової перевірки та уточнення з боку органу досудового розслідування, зокрема з огляду на характер та обсяг дій, які безпосередньо виконувала підозрювана у спільному злочинному плані, а також з урахуванням доводів сторони захисту щодо поведінки ОСОБА_5 у період 25-27.11.2025. Проте, наявні недоліки у кваліфікації дій підозрюваної на даному етапі досудового розслідування не спростовують її причетність до кримінального правопорушення, яка достатньою мірою підтверджена матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими зібраними доказами.

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, враховуючи висновки Київського апеляційного суду від 13.01.2026, який визнав доведеними ризики, зазначені у клопотанні, погоджується зі стороною обвинувачення, що існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, враховуючи, що підозрювана підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, а також враховуючи, що ОСОБА_5 є уродженкою Мелітопольського району Запорізької області, зареєстрована на тимчасово окупованій території, має тісні зв`язки з особами, які продовжують проживати там, що підтверджується матеріалами провадження;

- знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки органом досудового розслідування не встановлено всі речові докази та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, враховуючи, що органом досудового розслідування не встановлено повне коло осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, а також свідків, покази яких мають істотне значення для встановлення обставин злочину, при цьому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків;

- перешкоджати провадженню іншим чином, зокрема перебування підозрюваної не в умовах ізоляції може перешкодити викриттю інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, враховуючи характер інкримінованого злочину та те, що злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі підозрюваної.

Ці ризики залишаються актуальними, оскільки станом на 05 лютого 2026 року досудове розслідування не завершено, а необхідність виконання вказаних вище слідчих дій обґрунтовує продовження строку тримання під вартою.

Щодо доводів сторони захисту про те, що ризики не підтверджені фактичними обставинами та є лише припущеннями сторони обвинувачення, слідчий суддя зазначає, що ці доводи були предметом розгляду Київського апеляційного суду, який в ухвалі від 13.01.2026 визнав їх безпідставними та дійшов висновку про доведеність слідчим та прокурором зазначених ризиків. Колегія суддів апеляційного суду зазначила, що достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні, а враховуючи характер вчинених злочинів, застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваної та може потягнути за собою настання негативних наслідків.

Стосовно доводів захисника про можливість застосування положень ст. 17 КК України (добровільна відмова при незакінченому злочині) у зв`язку з поведінкою ОСОБА_5 у період 25-27.11.2025, слідчий суддя зазначає, що оцінка цих обставин та їх правова кваліфікація є предметом подальшого досудового розслідування та судового розгляду по суті. На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Хоча інкримінований ОСОБА_5 злочин (ст. 115 КК України) безпосередньо не входить до переліку, зазначеного у ч. 6 ст. 176 КПК України, проте обставини кримінального провадження, пов`язані із замовним вбивством командира добровольчого формування на замовлення громадянина Російської Федерації в умовах збройної агресії проти України, свідчать про особливу суспільну небезпеку діяння та підсилюють обґрунтованість застосування виняткового запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 182, ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Зазначене підтверджено і Київським апеляційним судом, який в ухвалі від 13.01.2026 визнав правильним висновок слідчого судді про неможливість визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки застава не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної з огляду на тяжкість можливого покарання. За таких обставин, підстави для визначення розміру застави відсутні.

Більш м`які запобіжні заходи, такі як домашній арешт, застава чи особисте зобов`язання, про які просить сторона захисту, не можуть ефективно запобігти зазначеним ризикам, враховуючи тяжкість злочину, суспільну небезпеку діяння, пов`язаного із замовним вбивством діючого військовослужбовця в умовах збройної агресії, наявність у підозрюваної зв`язків на тимчасово окупованій території та необхідність завершення слідчих дій. Продовження тримання під вартою є пропорційним заходом, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, зокрема принципу розумної необхідності обмеження свободи (рішення у справі «Ладенту проти Польщі» від 18.03.2008).

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а відповідно до ч. 3 цієї статті, продовження строку тримання під вартою можливе в межах строку досудового розслідування. Постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 03.02.2026 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024101110000310 від 08.04.2024 до 11.03.2026. Слідчий суддя вважає за можливе продовжити тримання під вартою до 11 березня 2026 року, що не перевищує строку досудового розслідування та відповідає вимогам ч. 1 ст. 197 КПК України.

У зв`язку з цим суд вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1.Клопотання задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 до 11 березня 2026 року включно.

2. Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

3. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

4. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.

Слідчий суддя: