Ухвала суду № 133974509, 11.02.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/6220/25

№ 1-кп/688/82/26

УХВАЛА

Іменем України

11 лютого 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025244000001506 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівки Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з середньою освітою, військовослужбовця ЗСУ, неодруженого, що має на утриманні 1 неповнолітню дитину, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 309, частиною 2 статті 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11.02.2026 прокурор ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою на 60 діб, посилаючись на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким злочином, за яке передбачено покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, в зв`язку з чим існують ризики, що він може незаконно впливати на свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки проживає в оному населеному пункті з ними, переховуватися від суду, оскільки в разі визнання його винуватим йому загрожує покарання від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, він не має міцних соціальних зв`язків, самовільно залишив військову частину, за що йому пред`ялено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого із визначенням застави в розмірі на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 проти клопотання про продовження строку запобіжного заходу не заперечували.

Заслухавши думку учасників справи та розглянувши клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

У рішеннях ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» та «МакКей проти Сполученого Королівства» зазначено, що безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.

У рішенні «Свершов проти України» ЄСПЛ зазначив, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

У статті 177 КПК України зазначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Чаастиною 1 статті 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.09.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 16.11.2025 включно.

Ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2025 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 18 грудня 2025 року.

Ухвалою суду від 17 грудня 2025 року продовжено строк дії запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_4 , на 60 днів до 14 лютого 2026 року.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, суд вважає, що існують ризики, що він може ухилитися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати інших учасників процесу, які на теперішній час не допитані судом. Відомості про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ході досудового розслідування, наразі відсутні.

З огляду на те, що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, також обвинувачується у самовільному залишенні військової частини за частиною 5 статті 407 КК України, суд вважає, що інші заходи не зможуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого.

Зважаючи на обставини інкримінованого обвинуваченому тяжкого злочину, суд вважає, що тримання обвинуваченого під вартою відповідає суспільному інтересу та дозволяє відступ від принципу поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, та враховуючи, що до спливу строку дії запобіжного заходу неможливо закінчити розгляд справи, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів - до 11 квітня 2026 року включно.

Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Ззгідно з частиною 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає необхідним визначити розмір йому заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладанням на обвинуваченого відповідних обов`язків у разі її внесення.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 197, 315, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 11 квітня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) грн, яка може бути внесена на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області (UA 368201720355239001500016581 в ДКСУ м.Києва, код ЄДРПОУ 26293548).

У випадку внесення застави звільнити ОСОБА_4 з-під варти і покласти на нього наступні обов`язки:

- з`являтися за першою вимогою до суду,

- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи,

- утриматися від спілкування зі свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

- здати на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон (за наявності).

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим або захисником до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1