Рішення № 133973911, 10.02.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/1184/25

Провадження № 2/936/10/2026

10.02.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі

головуючого - судді Павлюк С.С.

з участю секретаря с/з Щербей А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Воловець в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

28.08.2025 позивач ПАТ «СК «ВУСО» звернувся до Воловецького районного суду Закарпатської області з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з нього відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 49183,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.06.2024 між ПАТ «СК «ВУСО» та Представництвом Датської Ради у справах біженців в Україні було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №22994172, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов?язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Toyota Hilux», д.н.з. НОМЕР_1 . 10.04.2024 на польовій дорозі Калинівка-Любимівка l км сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Toyota Hilux д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля Land Rover д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП автомобіль марки «Toyota Hilux», д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Згідно з постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 29.04.2025 (справа №485/707/25), ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відновлювальний ремонт транспортного засобу Toyota Hilux д.н.з. НОМЕР_1 здійснювався на станції технічного обслуговування, підтвердженням чого є акт виконаних робіт № НФ-0001342 від 02.06.2025, виконаний ТОВ «КИТ-Т», яким визначено, що вартість запасних частин, робіт та матеріалів необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля становить 49183,90 грн. Позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 49183,90 грн на рахунок СТО ТОВ «КИТ-Т». В зв`язку з тим, що відповідач не мав договору обов`язкового страхування, позивач просить стягнути з нього суму завданої матеріальної шкоди та виплаченої суми в розмірі 49183,90 грн та стягнути із відповідача судовий збір сплачений позивачем для забезпечення розгляду справи в розмірі 3028,00 гривень.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просив їх задоволити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив. Заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, клопотань про розгляд справи без його участі суд не отримував, а також жодних інших заяв та клопотань від відповідача не надійшло.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання також не зявився, причини неявки суд не повідомив.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, проте не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки в судове засідання, відзиву не подав, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалив про заочний розгляд справи, про що 10.02.2025 прийнята відповідна ухвала.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28.06.2024 між ПАТ «СК «ВУСО» та Представництвом Датської Ради у справах біженців в Україні було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №22994172, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов?язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Toyota Hilux», д.н.з. НОМЕР_1 . Страхування за цим договором здійснюється за двома секціями: секція 1 страхування наземних транспортних засобів (КАСКО) додаток №1 до договору; секція 2 страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання наземного транспортного засобу (ДЦВ) додаток №2 до договору.

10 квітня 2025 року близько 14:40 на польовій дорозі Калинівка-Любимівка 1 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом Land Rover з номерним знаком НОМЕР_2 та перед початком руху, в порушенням вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, не переконався, що це буде безпечно, скоїв зіткнення з транспортним засобом Toyota Hilux з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , що рухався в попутньому напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 29.04.2025 (справа №485/707/25), вина ОСОБА_1 була повністю доведена судом, і його визнано винним у скоєні ДТП. (а.с.74-76).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, в результаті вищевказаної пригоди був пошкоджений транспортний засіб «Toyota Hilux д.н.з. НОМЕР_1 , що належить Представництву Датської Ради у справах біженців в Україні.

Транспортний засіб потерпілої сторони - «Toyota Hilux» д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №22994172, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов?язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, цей договір діяв на момент ДТП.

Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків є дорожньо-транспортна пригода (п.4.1.1 секції - 1). Страхове відшкодування визначається без урахування амортизаційного зносу запчастин, деталей, матеріалів (п.5.1 секції - 1). Кошторис збитків складається на момент настання страхового випадку на підставі рахунку СТО, обраної страхувальником (п.5.2 секції - 1).

Відповідно до рахунку СТО виконаного ТОВ «КИТ-Т» №НФ-0001056 від 23.04.2025, вартість відновлювального ремонту (ремонтних робіт) автомобіля марки Toyota Hilux д.н.з. НОМЕР_1 складає 49183,90 грн.

Згідно із ст. ст. 92, 102 Закону України «Про страхування», умов договору, на підставі заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 49183,90 грн. Перерахування грошових коштів здійснювалось наступним чином: 49183,90 грн. позивачем було перераховано на рахунок СТО ТОВ «КИТ-Т», що підтверджується платіжною інструкцією за № 27911 від 02.05.2025. ( а.с.67).

Крім того, факт проведення зазначеної виплати підтверджується страховим актом №2440028-1 від 02.05.2025 ( а.с.66).

Встановлено також, що на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту №22994172 від 28.06.2024, ПАТ «СК «ВУСО» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних зі страховою виплатою потерпілому у розмірі 49 183,90 грн. за настання страхового випадку, оскільки згідно вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Положеннями ст. 89 ЗУ «Про страхування», передбачено, що страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту.

предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Згідно із ст. 91 ЗУ «Про страхування», страхувальник за договором страхування зобовязаний сплачувати страхову премію у порядку та строки, встановлені договором страхування.

У відповідності ст. 92 ЗУ «Про страхування», страховик за договором страхування зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

Так, відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі. До збитків відносяться витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 1 статті 988 ЦК України та пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до вимог ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У постанові Верховного суду від 06.07.2018 року у справі № 924/675/17 зроблено висновок, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової авто товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Отже, суд визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленими відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Якщо відновлюваний ремонт транспортного засобу не проводився, то розмір шкоди визначається виходячи з фактичної суми, встановленої висновком судової авто товарознавчої експертизи.

Із матеріалів справи вбачається, що відновлювальний ремонт транспортного засобу Toyota Hilux д.н.з. НОМЕР_1 здійснювався на станції технічного обслуговування, підтвердженням чого є акт виконаних робіт № НФ-0001342 від 02.06.2025, виконаний ТОВ«КИТ-Т», яким визначено,що вартість запасних частин, робіт та матеріалів необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля становить 49183,90 грн. (а.с.70).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 2440028-1 від 02.05.2025 по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 49 183,90 грн., виплата якого підтверджується платіжною інструкцією про виплату страхового відшкодування № 27911 від 02.05.2025.

За вимогами ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1, 2 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є законними, обґрунтованими, доведені належними та допустимими доказами, а тому із урахуванням того, що сума завданої матеріальної шкоди у розмірі 49 183,90 грн. позивачу не відшкодована, така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 49 183 (сорок дев`ять тисяч сто вісімдесят три) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін по справі:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», місцезнаходження: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31, код ЄДРПОУ 31650052;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Павлюк С.С.