Ухвала суду № 133972376, 11.02.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №337/1938/24

Номер провадження 1-і/337/1/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м.Запоріжжя

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв`язку),

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв`язку),

захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференцзв`язку),

обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду в м.Запоріжжя клопотання ОСОБА_9 про зміну способу арешту майна у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_8 за ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_8 за ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 України, за яким наразі триває дослідження доказів з боку обвинувачення.

29.12.2025 року ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить змінити спосіб арешту грошових коштів, накладеного ухвалою від 02.06.2023 року, шляхом дозволу користування залишком у розмірі 49 700 грн., розглянути дане клопотання без його участі на підставі наданих письмових пояснень та доданих документів.

В обґрунтування клопотання зазначив, що обставини отримання ним коштів були детально роз`яснені на початку розслідування. 24 червня 2023 року він був допитаний як свідок старшим слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 та надав вичерпні пояснення та цифрові докази того, що кошти надійшли в результаті законної операції з продажу криптовалюти на біржі Binance (ордер № 20491696598809387008). Арешт майна триває понад 2,5 роки, що є порушенням права на мирне володіння майном через надмірну тривалість обмежень. Грошові кошти є родовими речами. Після зарахування на рахунок вони втрачають індивідуальні ознаки. Наразі на рахунку обліковується лише залишок у сумі 49 700 грн. Ці кошти не можуть бути ідентифіковані як безпосередній предмет правопорушення, оскільки вони змішані з іншими активами. Крім того, він набув право власності на них правомірно (ст. 328 ЦК України), віддавши натомість власний актив (6 043,29 USDT), що підтверджується доданими скріншотами. Повне блокування рахунку не забезпечує цілей ст. 170 КПК України, оскільки всі цифрові сліди транзакції вже зафіксовані. Можливим та справедливим є зміна способу арешту, що дозволить йому користуватися залишком власних коштів.

Ухвалою суду від 25 грудня 2025 року витребувано у АТ КБ «Приватбанк» розширену виписку по рахунку № НОМЕР_1 за 16.05.2023 року із зазначенням точного часу транзакції, платника та технічних ідентифікаторів операції.

29 січня 2026 року до суду надійшла витребувана інформація з АТ КБ «Приватбанк», листом від 22 січня 2026 року повідомлено суд, що рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» не обслуговується.

У судове засідання заявник ОСОБА_9 не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, надав заяву щодо проведення судового засідання у його відсутність.

Прокурор вважає, що заявлене клопотання є передчасним у зв`язку з тим, грошові кошти, з яких просять скасувати арешт, становлять предмет кримінального правопорушення, оскільки були викрадені у потерплої, тобто набуті зазначеними особами внаслідок вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілої, їх доля повинна бути вирішена судом при ухвалені остаточного рішення за кримінальним провадженням.

Представник потерпілого та потерпіла підтримали доводи прокурора.

Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_6 обвинувачений ОСОБА_8 просили вирішити клопотання на розсуд суду.

Вислухавши доводи учасників провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, якщо існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, перетворення, відчуження.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому слід врахувати, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК країни (збереження речових доказів) арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування приведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Відповідно до ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2023 року було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться (обліковуються) на розрахункових рахунках АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та на розрахункові рахунки, а саме: грошові кошти в сумі 234 359,16 грн. № UA813052990262026400938467077, видані ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Надані суду матеріали справи на теперішній час не дають можливості встановити дійсний розмір грошових активів, які належать ОСОБА_9 , та на які було накладено арешт при виконанні ухвали слідчого судді. При цьому ОСОБА_9 в своєму клопотанні взагалі посилався на наявність грошових коштів на рахунку, який не обслуговується у АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до змісту обвинувального акту, вбачається, що невстановлена досудовим розслідування особа, діючи у змові з обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, використовуючи необізнаних у злочинній діяльності осіб, здійснила операції з перерахування грошових коштів з метою придбання криптовалюти USTD через сервіс «Р2Р» для подальшого маскування за допомогою криптогаманця на криптовалютній біржі «Binance», який належить ОСОБА_10 , серед іншого, 16.05.2023 року об 10:55 год з банківської картки здійснила переказ грошових коштів в сумі 234359,16 грн. на банківську картку, відкриту в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_9 .

На теперішній час триває дослідження доказів сторони обвинувачення, свідки, у тому числі і ОСОБА_9 не допитані. За доводами сторони обвинувачення грошові кошти, що були предметом арешту на досудовому слідстві, належать саме потерпілій ОСОБА_4 , тому за вироком суду повинні бути повернуті їй, у свою чергу свідок не позбавлений можливості пред`явити цивільний позов про відшкодування завданих йому збитків до обвинувачених, при цьому наявні в матеріалах справи письмові докази на цій стадії судового розгляду не дають можливості у повному обсязі з`ясувати правову природу грошових коштів, зокрема їх походження, належність конкретній особі, тощо. Зміна способу арешту, у який просить заявник приведе до звернення грошових коштів, на які накладено арешт, на користь свідка.

При цьому, на теперішній час стороною обвинувачення надані докази свідчать про те, що грошові кошти, що перебувають на рахунку ОСОБА_9 носять ознаки предмету кримінального правопорушення, тому їхню долю суд повинен вирішити в остаточному рішенні суду, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_9 про зміну способу арешту майна - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1