Ухвала суду № 133969222, 10.02.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/2574/2026

ЄУН 201/1627/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 лютого 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді Давидовської Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

До Соборного районного суду міста Дніпра надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування.

За наслідками дослідження матеріалів позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з висновками, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Позивач звернулася із позовними вимогою майнового характеру - визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянки, при цьому позивачем не зазначено ціну позову.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Як зазначається у п. 16 ПП ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи), а щодо земельних ділянок на підтвердження ціни позову має бути надано відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за відповідною адресою (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки).

З огляду на те, що позовна заява не містить ціни позову та відсутні докази на підтвердження її розміру, необхідна оціночна документація, суд позбавлений можливості перевірити розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із позовом про визнання права власності.

Тому, позивачу слід надати докази, які підтверджують дійсну вартість майна- квартири, з приводу якого виник спір, та відповідно вказати ціну позову, сплативши судовий збір у встановлено законом розмірі за наступними реквізитами: Отримувач ГУК у Дн-кiй обл/Собор.р/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок UA498999980313141206000004629, Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу: *;101; (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Соборний районний суд міста Дніпра; або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Водночас, суд зазначає, що у позовній заяві позивачка висуває вимогу про визнання права власності в порядку спадкування, аргументуючи відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущенням строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Отже, реалізовувати своє право на звернення до суду позивачка мала шляхом подачі позовної заяви про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом направлення до суду: уточненої позовної заяви із визначеною ціною позову та доказами, що її підтверджують; оригіналу платіжного доручення або квитанції про сплату судового збору, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Тож залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання прав і обов`язків спадкодавця на квартиру залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення недоліків позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.В. Давидовська