Ухвала суду № 133966184, 24.11.2025, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/2958/25

Провадження № 1-кп/589/925/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 (дистанційно),

обвинуваченого: ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 (дистанційно),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження №12025200620000321 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження № 12025200620000321 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України.

21.11.2025 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою до двох місяців, посилаючись на наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання цього запобіжного заходу. В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання в повному обсязі.

24.11.2025 захисник ОСОБА_7 звернулась до суду із запереченням на клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просила клопотання прокурора залишити без задоволення. Так, захисник просила обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контроля, а у разі, якщо суд прийде до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого, просила визначити розмір застави у сумі 60560 грн.

Вважала обвинувачення ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення таким, що ґрунтується лише на припущеннях сторони обвинувачення, а також таким, що є необґрунтованим з підстав не зазначення всіх ознак кримінального правопорушення, часу, місця, способу та обставин його вчинення. Зазначила, що ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду обґрунтовано лише тяжкістю покарання, що не може бути достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Щодо ризику незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні зазначила, що прокурором не доведено наявність спроб обвинуваченого здійснювати відповідний вплив на потерпілих чи свідків, що повністю виключає наявність зазначеного ризику. На думку захисника, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення не був обґрунтований стороною обвинувачення, оскільки обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв`язки, характеризується позитивно. Також вказувала на те, що оскільки стороною обвинувачення не доведено наявності вищевказаних ризиків, відповідне може свідчити про відсутність підстав для продовження дії виключного запобіжного заходу тримання під вартою.

Вказане клопотання захисником було підтримане і в підготовчому судовому засіданні 24.11.2025. Захисник наполягала на застосуванні обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою місця реєстрації обвинуваченого в АДРЕСА_1 із застосуванням засобу електронного контролю, а також застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Обвинувачений ОСОБА_6 також заперечував проти клопотання прокурора, зазначив, що ризики неналежної процесуальної поведінки відсутні, оскільки він міг взагалі нічого не повідомляти про те, що сталось, натомість ним самостійно було передано інформацію про загибель потерпілих через рацію керівництву. Крім того, зазначив, що є учасником бойових дій.

Потерпілі в підготовче судове засідання не з`явилися.

Від представника потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 надійшло клопотання, в якому він просив розгляд клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою проводити за відсутності потерпілої ОСОБА_8 та її представника. Зазначив, що вказане клопотання прокурора підтримує в повному обсязі, просив задовольнити.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ухвали слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 15.10.2025 строк тримання ОСОБА_6 під вартою спливає 27.11.2025.

Відображення принципів вирішення питання про продовження дії щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст. 177, 178, 183, 199 КПК України. Згідно зазначених норм, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість передбачуваного злочину; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; репутація, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Доцільність продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу є наразі актуальною. На цей час ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченому такого запобіжного заходу як тримання під вартою істотно не змінились.

Як вбачається з обвинувального акту та встановлено судом, ОСОБА_6 є особою молодого віку, раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я осіб, за який йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічне позбавлення волі. Наявності міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого не встановлено. Так, ОСОБА_6 неодружений, проживає із сестрою, утриманців не має.

У сукупності із викладеним покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини у вчиненні даного кримінального правопорушення, свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, що дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку та істотний ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.

Ризик вчинення обвинуваченим нового злочину також є цілком доведеним з огляду на наведені вище дані про особу обвинуваченого, що об`єктивно свідчать про наявність передумов для продовження обвинуваченим злочинної діяльності.

Те, що він є військовослужбовцем та учасником бойових дій не може бути стримуючим фактором, який може забезпечити його належну процесуальну поведінку. Більш того отримані ним навички і досвід під час військової служби розширюють його можливості переховування від суду.

Разом із тим, наявність інших ризиків в судовому засіданні не доведено.

Суд враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання. Застосований в даному випадку до обвинуваченого запобіжний захід не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду та/або вчинення нового кримінального правопорушення.

Адекватним механізмом для запобігання доведеним ризикам суд вважає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які заходи, ніж тримання під вартою, зокрема у вигляді домашнього арешту, як про те просила захисник, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Продовжуючи тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, суд вважає таку міру виправданою, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу (інтересу правосуддя), які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Також слід зазначити, що доводи захисника про необґрунтованість обвинувачення не виключають необхідності застосування запобіжного заходу.

Враховуючи викладене та те, що 27.11.2025 спливає строк дії існуючого запобіжного заходу та немає реальної можливості станом на цю дату завершити судовий розгляд, суд погоджується з доводами клопотання прокурора та вважає, що його слід задовольнити та продовжити ОСОБА_6 дію існуючого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22.01.2026, включно.

Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке спричинило загибель людей, суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 199, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 строком до 22 січня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3