Єдиний державний реєстр судових рішень
2/130/491/2026
130/3651/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" лютого 2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Костянтина Шепеля,
із секретарем судового засідання Раїсою Буга,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальніс.тю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
приходить до такого.
Позиція позивача
Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» звертається до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №75172161 від 21 серпня 2021 року в розмірі 33525,07 грн, а також стягнути понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 13000 грн. Позов обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копію договору про надання споживчого кредиту, копію графіку платежів, копію правил надання фінансових кредитів, копію довідки про перерахування коштів, копії розрахунків заборгованості, копію договору факторингу, копії реєстрів боржників.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позов не надіслав, свою позицію не виклав.
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 28 листопада 2025 року (а.с. 1).
В порядку частини восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України 3 грудня 2025 року отримано відповідь щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою суду від 4 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (а.с. 91).
Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, а також копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою місця реєстрації (а.с.90).
Однак, 19 грудня 2025 року на адресу суду повернувся конверт із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 93).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин сьомої та восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Відповідач заяви про неможливість подання відзиву на позов через введення воєнного стану у країні, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин
З матеріалів справи встановлено, що 21 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» було укладено договір № 75172161, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» надало ОСОБА_1 у власність грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 9884 грн (пункт 2.1 договору), а ОСОБА_1 зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити плату (проценти) від суми позики. Строк позики 30 днів (пункт 2.2). Процентна ставка (базова) 1,99 % (пункт 2.3). Процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70% (пункт 2.3) (а.с. 8).
Відповідно до пункту 6.3 Правил надання грошових коштів у позику нарахування процентів за користування Позикою починається з дати зарахування коштів на платіжну картку Позичальника та нараховується за процентними ставками, зазначеними в Договорі позики, за кожен день (календарну дату) користування Позикою, включаючи день (дату) видачі Позики та включаючи день (дату) її повернення.
Згідно з пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику, у разі невнесення чергового платежу, позичальнику на таку неповернуту позику товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожен день понадстрокового користування позикою, починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позирки та процентів, але в будь якому випадку не більше 90 календарних днів (а.с. 57-62).
Кредитні кошти за договором №75172161 від 21 серпня 2021 року в розмірі 9894 грн були перераховані 21 серпня 2021 року на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК Фінекспрес» від 23 жовтня 2025 року (а.с. 9).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» станом на 16 жовтня 2025 року заборгованість за договором становить 33523,45 грн, яка складається з тіла кредиту в сумі 9894 грн та заборгованості за відсотками в сумі 23629,45 (а.с. 14-15).
22 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема, за договором №75172161 від 21 серпня 2021 року, що підтверджується Реєстром боржників від 22 лютого 2022 року (а.с.19-30).
Відповідно до копії з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 22/02/2022 від 22 лютого 2022 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №75172161 від 21 серпня 2021 року в розмірі 33523,45 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 9894 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 23629,45 грн (а.с.31-34).
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «Коллект Центр», відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за договором №75172161 від 21 серпня 2021 року (а. с. 35-49).
Відповідно реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №75172161 від 21 серпня 2021 року відносно відповідача на загальну суму 33525,07 грн (а.с. 50-53).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів суд доходить висновку про укладення та підписання відповідачем договору про надання фінансових послуг за допомогою одноразового паролю ідентифікатора; невиконання ним, як позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності у нього боргових зобов`язань перед ТОВ «Коллект Центр», яке набуло прави вимоги за вищевказаним договором за договором факторингу.
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із статтями 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 1084 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.
На підтвердження заявлених вимог позивачем було надано підписаний відповідачем у електронному вигляді кредитний договір, докази отримання на виконання договору кредитних коштів у безготівковій формі, розрахунки заборгованості.
Уклавши такий договір на умовах, викладених в ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були закріплені в договорі.
У відповідності до умов укладеного договору, кошти надаються позичальнику у безготівковій формі на банківську картку вказану власноручно позичальником при укладанні договору.
Доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки) були використані іншими особами для укладення кредитних договорів від її імені, відповідачем не надані. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався.
Таким чином, суд вважає, що кредитний договір, укладений в електронній формі між ОСОБА_1 та первісним кредитором, відповідає вимогам Закону і доводить факт існування волевиявлення сторін на його укладання.
Доказів того, що банківські картки, на які були перераховані кредитні кошти, йому не належать або що кредитні кошти не надходили на такий рахунок відповідач не надав.
Враховуючи зазначене, з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд прийшов до висновків про доведеність укладання та підписання ОСОБА_1 з ТОВ «1БАНК» кредитного договору та невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення позичених в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань. Окрім того доведеним є факт переходу права вимоги за кредитними договорами від первісних кредиторів до позивача.
Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Висновки суду
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду (а.с. 7) підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.
Крім того, представник позивача в просить стягнути з відповідачки витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 13000 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем було надано (в копіях): договір №01-07/2024 про надання правової допомоги, укладений 1 липня 2024 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с.67-70); заявку на надання юридичної допомоги № 136 від 1 жовтня 2025 року, підписану ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», за якою вартість послуг складає 13000 грн (а.с. 72); витяг з Акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31 жовтня 2025 року (а.с. 73).
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У частині шостій вказаної статті зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально. В той же час, суд вважає, що розмір понесених витрат на правничу допомогу є неспівмірний із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.
За наведених обставин у їх сукупності, визначаючи пропорційність предмета спору з розміром витрат на правничу допомогу, за встановлених обставин, беручи до уваги обставини цієї справи, задоволення позову, на думку суду, наданий відповідачем розрахунок суми гонорару в розмірі 13000 грн є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу до 10000 грн, що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 259, 263, 264, 265, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1084 Цивільного Кодексу України, суд
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 75172161 від 21 серпня 2021 року в розмірі 33525 (тридцять три тисячі п`ятсот двадцять п`ять) грн 07 коп, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 (дясять тисяч) грн.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ім`я (найменування) сторін:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3,офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ
Судове рішення № 133962922, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 09.02.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 130/3651/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: