Рішення № 133962906, 09.02.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/305/2026

130/3137/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» Кудіна А.В. звертається до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 8233356 від 29 серпня 2024 року та за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5077964 від 31 жовтня 2024 року в загальному розмірі 113017,61 грн, а також судові витрати в сумі за подання позовної заяви в сумі 3028 грн. Позов обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

На підтвердження позовних вимог представник позивача надав: копію договорів, копію таблиці обчислення загальної вартості кредиту, копію паспорту споживчого кредиту, копію повідомлення, копію договору факторингу, копію акту прийому-передачі реєстру боржників, копію платіжної інструкції, копію реєстру боржників, копію розрахунку заборгованості.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позов не надіслав, свою позицію не виклав.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 14 жовтня 2025 року (а.с. 1).

Згідно з протоколом атоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Шепелю К.А. (а.с.82).

В порядку частини сьомої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України 21 жовтня 2025 року отримано інформацію щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачу строк п`ять днів для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с. 85).

В прохальній частині позовної заяви представник позивача просив провести розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, а також копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання, підтвердженою інформацією міської ради (а.с. 84).

Однак, 3 листопада 2025 року на адресу суду повернувся конверт із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 87).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин сьомою та восьмою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

Відповідач заяви про неможливість подання відзиву на позов через введення воєнного стану у країні, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи встановлено, що 29 серпня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено Договір про надання споживчого кредиту №8233356. Відповідно до договору, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 30000 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього договору. Кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С1879» 29 серпня 2024 року о 10:54:15 (а.с. 8-17).

Згідно з Додатком 1 до Договору надання коштів у кредит таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, загальна вартість кредиту становить 138000 грн, реальна річна процентна ставка 2333,95% (а.с. 17 на звороті -18).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, ТОВ «Авентус Україна» до укладення договору про споживчий кредит з ОСОБА_1 його було ознайомлено з обов`язковою інформацією про товариство, про порядок та умови надання фінансових послуг, з якою він погодився та підтвердив отримання та інформації про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту. Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором PN1268, 29 серпня 2024 року о 10:54:03 год (а.с. 19-21).

ТОВ «ПЕЙТЕК» повідомила ТОВ «Авентус Україна» про успішність операції згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» №190122-1 від 19 січня 2022 року щодо перерахування коштів в сумі 30000 грн на номер картки НОМЕР_1 (а.с.22).

Відповідно до картки обліку договору (розрахунок заборгованості), відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 24000 грн, яка складається з: 24000 грн тіла кредиту (а.с. 29-35).

17 липня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 17072025 відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників включаючи суму основного зобов`язання позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких не належить клієнту (а.с. 23-25).

Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 117072025 від 17 липня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняв, а ТОВ «Авентус Україна» передав реєстр боржників (а.с.26).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 17072025 від 17 липня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8233356 в розмірі 24000 грн, (а.с. 28).

Згідно з копією договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 25077964 від 31 жовтня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором. За умовами цього договору позичальник відповідач отримав кредит у сумі 31000 грн, строком на 360 днів, шляхом зарахування коштів на вказану ним банківську картку та зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за стандартною процентною ставкою 1,00 % за день користування кредитом. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «51676» 31 жовтня 2024 року оо 19:25:47 (а.с. 41-52).

Згідно з Додатком 1 до Договору, у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача зазначена загальна вартість кредиту становить 142600 грн та реальна річна процентна ставка 2993,53% (а.с. 53).

31 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит (Стандартна форма), в якому зазначено всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка тощо. Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено тронами (а.с. 54-55).

ТОВ «ПЕЙТЕК» повідомило ТОВ «Лінеура Україна» про успішність операції згідно договору з ТОВ «Лінеура Україна» № 03012024-1 від 3 січня 2024 року щодо перерахування коштів в сумі 31000 грн на номер картки НОМЕР_1 (а.с.56).

16 липня 2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу № 16072025 (а.с. 57-59).

Згідно з копією реєстру боржників до договору факторингу № 16072025 від 16 липня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 5077964 на загальну суму 89017,61 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 24263,72 грн, заборгованості за відсотками в сумі 49253,89 грн, заборгованості за штрафами в сумі 15500 грн (а.с. 62).

Станом на 16 липня 2025 року прострочена заборгованість за кредитним договором № 5077964 від 31 жовтня 2024 року становить 89017,61 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 24263,72 грн, заборгованості за відсотками в сумі 49253,89 грн, заборгованості за штрафами в сумі 15500 грн. Сплачено в добровільному порядку відповідачем заборгованість на загальну суму 23650,01 грн (а.с.63-67).

ТОВ «ФК «ЄАПБ» є юридичною особою та основним видом фінансових послуг, які має право здійснювати фінансова компанія без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства- факторинг (а.с. 74).

Матеріалами справи підтверджується, що кредитні договори було укладено на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_1 . На підтвердження своєї обізнаності про умови кредитування відповідач підписав кредитні договори, тим самим підтвердивши отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та сукупну вартість кредитів, наданих згідно з обраними умовами кредитування.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статями 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 639 Цивільного кодексу України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що кредитні договори підписані ОСОБА_1 електронним підписом та укладені сторонами відповідних договорів відповідно до чинного законодавства.

Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредиторів подававав заявки на отримання кредитів за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредитів, після чого кредитори надіслали відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використала для підтвердження підписання кредитних договорів. Без здійснення зазначених вище дій відповідачем кредитні договори не були би укладеними сторонами.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20, провадження № 61-6379св21, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 523 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статей 1080, 1084 Цивільного кодексу України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

З огляду на те, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку ні первісним кредиторам, ні ТОВ "ФК "ЄАПБ" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідачки суми фактично отриманих нею кредитних коштів.

Також наявні підстави і для стягнення з відповідача процентів за користування кредитами, оскільки як зазначено вище, відповідач підписав кредитний договір в яких сторонами узгоджено умови кредитування, тобто відповідач погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування, зокрема щодо нарахування відсоткової ставки за користування кредитними коштами. Оскільки відповідачем не спростовано розмір заборгованості за сумами кредитів та відсотками, то така заборгованість підлягає стягненню.

Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями за договором № 25077964 від 31 жовтня 2024 року в розмірі 15500 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на момент винесення рішення продовжує діяти.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

За змістом частини другої статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Таким чином, суд вважає, що викладення Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" пункту 6 розділу IV Закону № 1734-VIII в новій редакції не змінює визначене Цивільного кодексу України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитними договорами у період воєнного стану.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 15000 грн, задоволенню не підлягають

Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом першим частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У зв`язку з цим з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (задоволено 86,29 % від розміру заявлених вимог) підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в сумі 2612,86 грн (3028 х 86,29 %) судового збору, іншу частину суми сплаченого позивачем судового збору, залишити за позивачем.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 509, 525, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1080, 1084 Цивільного кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 8233356 від 29 серпня 2024 року в розмірі 24000 грн, за кредитним договором № 5077964 від 31 жовтня 2024 року в розмірі 73517,61 грн, а всього на загальну суму 97 517 (дев`яносто сім тисяч п`ятсот сімнадцять) грн 61 коп, а також судові витрати за подання позовної заяви в сумі 2612 (дві тисячі шістсот дванадцять) грн 86 коп.

В частині стягнення заборгованості за (штрафом, пенею) в сумі 15500 грн - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», знаходиться по вул. Симона Петлюри, 30 , м. Київ. Код ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ