Рішення № 133958685, 10.02.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1669/25

Номер провадження №2-о/351/49/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді Мартинюка В.І.,

за участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу окремого провадження за заявою адвоката Петрички Олександра Євгеновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Снятинська міська рада, про встановлення факту постійного проживання з особою на день смерті,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Представник заявника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області, заінтересована особа: Снятинська міська рада із заявою про встановлення факту постійного проживання з особою на день смерті. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,7233 га, що розташована на території (Прутівської сільської ради) Снятинської міської ради та належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ІФ № 018532, яку вона заповіла заявнику. 28 жовтня 2025 року заявник звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки на день відкриття спадщини заявник не проживав разом із спадкодавцем, заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори до шести місяців не подавав, а тому вважається таким, що не прийняв спадщину. На день смерті ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживала із сином за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник фактично прийняв спадщину. На сьогоднішній день виникли перешкоди при оформленні спадкової справи після смерті ОСОБА_1 та потреба у встановленні факту проживання із спадкодавцем на день смерті, у зв`язку з чим, заявник звернувся до суду із вказаною заявою.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник заявника адвокат Петричка О.Є. у судовому засіданні підтримав заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання з особою на день смерті, просив вимоги, викладені в заяві, задовольнити.

Представник заінтересованої особи, Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій вказав, що вимоги заяви визнає, просить справу розглядати без участі представника.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

19 листопада 2025 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про прийняття заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку окремого провадження.

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 07.06.1975. Його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 7).

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14.01.2013 вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис за № 1 (а.с. 9 ).

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 30.03.2023 вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис за № 405 (а.с. 8).

У відповідності до копії заповіту від 23 січня 2018 року ОСОБА_3 усе своє майно, де б воно не знаходилося і взагалі все те, що буде їй належати і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10).

У відповідності до копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка площею 0,7233 га належала ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с. 13).

Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 28.10.2025 № 83052553 після смерті ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 76/2025 (а.с. 12).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Коломийського нотаріального округу Івано-Франківської області Курилюк Л.М. від 28.10.2025 № 253/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його матері, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини, оскільки не проживав з матір`ю. (а.с. 11).

Із довідки Старостинського округу № 4 с. Прутівка від 21.10.2025 № 491 вбачається, що ОСОБА_1 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та в період з 2017 року і до 30.06.2023 фактично проживала за адресою АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_1 , який здійснював догляд і піклування та займався похованням матері (а.с. 15).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив, що проживає в с. Прутівка. Стверджує, що заявник ОСОБА_1 жив з своєю мамою поруч, їх будинки знаходяться одне біля одного. Коли мама захворіла у 2017 році син забрав матір до себе на АДРЕСА_1 і доглядав її до смерті.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила, що проживає в АДРЕСА_1 . Являється сусідкою заявника. Стверджує, що заявниця ОСОБА_1 постійно проживав з матір`ю, оскільки мати хворіла, син забрав її до себе та доглядав до смерті.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав .

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Пунктом 23 вказаної постанови передбачено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

За приписами ч. 1, 2 , 3 ст. ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.

З огляду на те, що у цій справі обставини визнаються учасниками справи, суд вважає викладені заявником на обгрунтування своїх вимог обставини, встановленими.

Отже, зазначені обставини в достатній мірі підтверджують факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою АДРЕСА_2 .

Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги є підставними і обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 82, 89, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву адвоката Петрички Олександра Євгеновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Снятинська міська рада, про встановлення факту постійного проживання з особою на день смерті, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , НОМЕР_4 , із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час відкриття спадщини, за адресою АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Снятинська міська рада, код ЄДРПОУ 04054240, місцезнаходження: пл. Незалежності, 1, м. Снятин, Коломийський район, Івано-Франківська область.

Повний текст рішення складено 10.02.2026.

Суддя Василь МАРТИНЮК