Ухвала суду № 133956309, 09.02.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 203/2475/22

провадження № 1-кс/208/604/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст.185, ч. 2 ст.200, ч.2 ст. 361 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000123 від 20 лютого 2021 року, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Заводського районного суду міста Кам`янського знаходяться матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст.185, ч. 2 ст.200, ч.2 ст. 361 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000123 від 20 лютого 2021 року.

Зазначене кримінальне провадження 05 серпня 2024 року розподілене судді ОСОБА_6 , що відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

В судовому засіданні 03 лютого 2026 року обвинуваченим ОСОБА_3 заявлено відвід судді ОСОБА_6 та 09 лютого 2026 року надійшло письмове клопотання/заява, у якому він посилається на те, що станом на 04.02.2026 наявне рішення Європейського суду з прав людини № 33442/24 на скаргу судді ОСОБА_6 , яка з 2024 року порушувала розумні строки розгляду справи, у зв`язку з чим 08 січня 2026 року було задоволено скаргу та визнано порушення статті 13 Конвенції «Право на ефективний засіб юридичного захисту» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначає також, що станом на 04 лютого 2026 року кримінальне провадження відносно нього перебуває на тій самій стадії підготовчого судового засідання. Просив врахувати й те, що при визначенні судді по справі ОСОБА_6 фактично розподілу не було, оскільки інші судді були виключені і приймала участь лише одна суддя, що може викликати сумнів у об`єктивного спостерігача.

З посиланням на п.4 ч.1 ст.75 КПК України та ч.ч.1,2 ст.80 КПК України просив відвести суддю ОСОБА_6 від розгляду вказаного кримінального провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав свою заяву про відвід та просив задовольнити.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 зазначила суду про відсутність підстав для відводу та вважає, що заява не підлягає задоволенню, на що також посилався представник потерпілого ОСОБА_5 .

Суд, вислухавши обвинуваченого, прокурора та представника потерпілого, вивчивши матеріали заяви про відвід, вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Частиною 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначений обов`язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства.

На підставі ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні .

Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні визначені ст.75 КПК України. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої зазначеної статті суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

В провадженні Заводського районного суду міста Кам`янського знаходяться матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст.185, ч. 2 ст.200, ч.2 ст. 361 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000123 від 20 лютого 2021 року.

Зазначене кримінальне провадження 05 серпня 2024 року розподілене судді ОСОБА_6 , що відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Станом на 04.02.2026 наявне рішення Європейського суду з прав людини № 33442/24 на скаргу про порушення строків розгляду справи, у зв`язку з чим 08 січня 2026 року було задоволено скаргу та визнано порушення розумних строків розгляду справи та визнано порушення статті 13 Конвенції «Право на ефективний засіб юридичного захисту» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

Статтею 3 Європейського статуту судді визначено, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений.

Усталеною практикою Європейського суду з прав людини, що знайшла своє відображення у рішеннях "Білуха проти України", "Ветштайн проти Швейцарії", "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" сформульовано критерії безсторонності суду відповідно до п.1 ст.6 Конвенції та зазначено, що наявність безсторонності визначається, крім іншого, також таким фактором як забезпечення судом умов, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Так, у своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, неодноразово звертав увагу на дотримання правил неупередженості (безсторонності) судами, як складової права на справедливий судовий розгляд, визначеного ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.

В своєму рішенні у справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (рішення у справі «Фельдман проти України», заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 08.04.2010, п.97).

У справі «Пєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р. Європейський суд уточнив зміст поняття «неупереджений суд», зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція Суду по цій справі полягає в тому, що суб`єктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, об`єктивний визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше. Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди.

У справі «Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), заява № 9186/80, рішення від 26.10.1984, Європейський суд з прав людини зазначив, що «навіть видимість може бути важливою»…«правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (п. 26). Тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.

З урахуванням встановлених обставин та з метою виключення всіх обставин, які можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді ОСОБА_6 при розгляді кримінального провадження, та враховуючи вимоги ст.15 Кодексу суддівської етики та п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року №2006/23, за якими визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, приходить до висновку про задоволення заяви про відвід судді.

Керуючись ст.75, ст. 81, ст.82 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст.185, ч. 2 ст.200, ч.2 ст. 361 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000123 від 20 лютого 2021 року, задовольнити.

Відвести суддю ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст.185, ч. 2 ст.200, ч.2 ст. 361 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000123 від 20 лютого 2021 року, передавши кримінальне провадження до канцелярії Заводського районного суду міста Кам`янського для визначення питання в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1