Рішення № 133950375, 10.02.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/13626/25

категорія 102000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу Звягельського відділу УДМС у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 з позовом до Управління ДМС України у Житомирській області в особі Звягельського відділу управління ДМС, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, в особі Звягельського відділу у видачі ОСОБА_2 у зв`зку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XIІ;

- зобов`язати Управління ДМС України у Житомирській області Звягельського відділу ДМС оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із досягнення нею 16-річного віку паспорт громадянина України, затверд женого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без передані будь-яких даних про дитину і про нас її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі ( УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що звернулась до відповідача щодо видачі у зв`язку з досягненням донькою 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до постанови ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ, однак відповідачем надано відповідь, оформлену листом, в якій зазначено про відсутність законних підстав для оформлення та видачі дитині паспорта громадянина України у формі книжечки. Звертаючись до суду позивач вважає протиправною відмову відповідача.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що за обліками відомчої інформаційної системи ДМС, ОСОБА_2 08.06.2017 була документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , на підставі заяви-анкети №5300947, поданої ОСОБА_1 (матір`ю ОСОБА_2 ). Паспорт громадянина України для виїзду за кордон віднесений законодавцем до документів, оформлення яких передбачається із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Таким чином, оформлення ОСОБА_2 паспорта громадянина України для виїзду за кордон було здійснене органами міграційної служби з дотриманням вимог Закону № 5492-VI, наданням згоди на обробку персональних даних та з застосуванням засобів ЄДДР. За результатами проведеної ідентифікації, ОСОБА_2 присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі. Таким чином, аргументування позивачами своєї відмови від отримання паспорта громадянина України у формі ID-картки небажанням внесення інформації до Єдиною державного демографічного реєстру не може бути взята судом до уваги в силу того, що інформація про ОСОБА_2 вже наявна у Реєстрі.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 після досягнення 16-річного віку, завернулась до Звягельського відділу Державної міграційної служби у Житомирській області із заявою від 28.03.2025 про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

За результатом розгляду заяви, відповідач листом від 18.04.2025 повідомив про те, що її звернення з приводу оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з досягненням 16-річного віку розглянуто в порядку статті 15 ЗУ Про звернення громадян. Повідомлено, що встановлено ненадання згоди на обробку персональних даних, що унеможливлює виконання покладених на підрозділ ДМС повноважень.

Позивач, вважаючи протиправними відповідача щодо не оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року її дитині, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1 та 2 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з ч.2 ст.32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" (далі - Закон №2235) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Так, згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Отже, чинним Положенням передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України від 20.11.2012 №5492-VІ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VІ), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №5492-VІ, паспорт громадянина України віднесений законодавцем до документів, оформлення яких передбачається із застосуванням засобів Реєстру.

При цьому, законодавцем в ч.4 ст.21 Закону №5492-VІ чітко визначено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Також необхідно зазначити, що законодавцем встановлено прямий обов`язок щодо отримання кожним громадянином України, який досяг чотирнадцятирічного віку, паспорта громадянина України (ч.2 ст.21 Закону №5492-VІ).

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок №302) оформлення, обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Перелік відомостей, що вноситься до заяви-анкети є вичерпним та наведений у п.14 Порядку. Так, до заяви-анкети вноситься така інформація про особу, на ім`я якої оформляється паспорт) прізвище, власне ім`я та по батькові особи (далі - ім`я) українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації (складова по батькові латинськими літерами не зазначається); 2) дата народження; 3) місце народження (держава, область, район/місто, селище/село) українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації; 4) стать; 5) дата та підстави набуття громадянства; 6) унікальний номер запису в Реєстрі (у разі наявності); 7) відцифрований образ обличчя особи;8) відцифрований підпис особи (крім осіб, які в установленому законом порядку визнані недієздатними); 9) відомості про внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, засобів кваліфікованого електронного підпису; 10) відомості про згоду на внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, відцифрованих відбитків пальців рук; 11) місце проживання із зазначенням адреси (держава, область, район/місто, селище/село, вулиця, номер будинку, корпусу, квартири); 12) номер контактного телефону заявника та/або адреса електронної пошти; 13) реквізити документа, на підставі якого оформляється паспорт; 14) відомості про законного представника особи чи уповноважену особу (ім`я, дата народження, реквізити документа, що посвідчує особу, та документа, що підтверджує її повноваження); 15) додаткова змінна інформація (відомості про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - про РНОКПП або повідомлення про відмову від його прийняття (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу); 15-1) відомості про одночасну реєстрацію особи віком від 14 до 18 років під час оформлення паспорта вперше в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з

Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу (п.27 Порядку).

Крім того, законодавцем у п.35 Порядку визначено, що окрім заяви-анкети, заявник для оформлення паспорта повинен подати наступні документи: 1) свідоцтво про народження; 2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); 3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном); 8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати; 9) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка; про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили; документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження. Особа може пред`явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у тому числі в електронній формі, за умови наявності в територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноважен

Тобто з аналізу правових норм чітко вбачається, що процедура отримання паспорта громадянина України передбачає подання відповідної заяви-анкети та переліку необхідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, неповнолітня ОСОБА_2 особисто не зверталась до відповідача із заявою про оформлення та видачу їй паспорта громадянина України у формі книжечки за встановленою процедурою з наданням усіх необхідних документів.

Як вбачається з доводів позовної заяви небажання позивача документуватися паспортом громадянина України у формі ІD-картки пов`язано з відмовою у наданні згоди на обробку персональних даних для того, щоб дані не потрапили до Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №5492-VІ Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.

Внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних" (ст.10 Закону №5492-VІ).

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 за №2297-VI (далі - Закон №2297-VI) обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Разом з тим, відповідно до п.п.2, 5 ч.1 ст.11 Закону №2297-VI підставами для обробки персональних даних в т.ч. є: дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; необхідність виконання обов`язку володільця персональних даних, який передбачений законом.

Відповідачем зазначено, що за обліками відомчої інформаційної системи ДМС ОСОБА_2 08.06.2017 була документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , на підставі заяви-анкети №5300947, поданої ОСОБА_1 (матір`ю).

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон віднесений законодавцем до документів, оформлення яких передбачається із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ч.1 ст.13 Закону №5492-VI).

Таким чином, оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон було здійснене органами міграційної служби з дотриманням вимог Закону №5492-VI, наданням згоди заявника на обробку персональних даних та з застосуванням засобів ЄДДР.

За результатами проведеної ідентифікації, ОСОБА_2 присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі.

Таким чином, аргументування позивачем своєї відмови від отримання паспорта громадянина України у формі ID-картки небажанням внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру не може бути взята судом до уваги, оскільки така інформація про ОСОБА_2 вже наявна у Реєстрі.

Враховуючи вищезазначені обставини, документування ОСОБА_2 паспортом громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушуватиме її права та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне і сімейне життя.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.06.2023 у справі №380/5977/21.

Отже, отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушуватиме права ОСОБА_2 та в будь-якому разі не є втручанням в її приватне і сімейне життя, а відтак, у зв`язку із встановленням факту самостійного звернення законного представника ОСОБА_2 у минулому із заявою-анкетою щодо її документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон, з внесенням інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, відсутні підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі №120/15656/24.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, та у зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 . Паспорт серії НОМЕР_2 ) до Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу-Звягельського відділу УДМС у Житомирській області (вул. Олександра Чернявського, 3, м. Звягель,Житомирська обл., Звягельський р-н,11701. РНОКПП/ЄДРПОУ: 37808497) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

10.02.26