Ухвала суду № 133949890, 10.02.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/1521/26 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась в суд з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі Адміністрація ДПС України, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №78 про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членам сім`ї померлого сержанта ОСОБА_2 у розмірі 2 271 000, 00 грн; зобов`язання призначити ОСОБА_1 та іншим членам сім`ї одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї померлого сержанта ОСОБА_2 внаслідок захворювання та причин смерті, пов`язаних з захистом Батьківщини відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 15000000 грн та здійснити виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

За приписами частини першої статті 42, 46, 49 КАС України учасниками справи є сторони (позивач та відповідач), треті особи (які заявляють самостійні вимоги щодо предмета та які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору); участь у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача визначається тим, чи може вплинути рішення суду у справі на права чи обов`язки такої особи.

У розумінні пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач (який є фізичною особою) - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої суд повинен ухвалити рішення.

Позовні вимоги стосуються оскарження рішення відповідача №78 від 13.03.2025 про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членам сім`ї ОСОБА_3 , а саме вдові померлого - ОСОБА_1 в сумі 567750, 00 грн, неповнолітній дочці померлого - ОСОБА_4 в сумі 56 7750, 00 грн (через законного представника, матір - ОСОБА_1 ), неповнолітньому сину померлого - ОСОБА_5 у сумі 567750, 00 грн (через законного представника, матір - ОСОБА_1 ), матері померлого - ОСОБА_6 в сумі 56 7750, 00 грн.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить призначити не лише їй особисто одноразову грошову допомогу в збільшеному розмірі (15 000 000 грн сумарно, а й іншим членам сім`ї (тобто неповнолітнім дітям та (ймовірно) матері загиблого ОСОБА_6 ).

Відповідно до частини другої статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

За приписами частини першої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_6 (мати померлого сержанта ОСОБА_2 ), яка досягла повноліття, має самостійно захищати свої права та інтереси в суді. Відповідно інтереси ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (за умови, що вказані особи не досягли повноліття) має представляти законний представник - ОСОБА_1 .

В порушення приписів пунктів 2, 4 частини п`ятої статті 160 КАС України склад учасників справи та позовні вимоги не узгоджується з огляду на те, що позов заявлено лише одним позивачем - ОСОБА_1 , а заявлені позовні вимоги стосуються й інших осіб, крім позивача, а саме - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та (ймовірно) ОСОБА_6 .

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведені вище приписи КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової її редакції (копії - іншим учасникам справи), в якій узгодити заявлені позовні вимоги із складом учасників справи або уточнити позовні вимоги (якщо позивач бажає звернутися лише стосовно себе).

Також відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення законодавцем строку звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінування учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізналася" та "повинна була дізнатись".

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Спірні правовідносини виникли з приводу визнання протиправним та скасування рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України №78 від 13.03.2025.

Відтак позивач повинна була звернутися до суду у шестимісячний строк від дня прийняття оскаржуваного рішення, тобто до 13.09.2025. Однак позов поданий до Волинського окружного адміністративного суду лише 05.02.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст.122 КАС України

Частиною шостою статті 161 КАС України установлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, причини та обставини, які б дійсно перешкоджали позивачу звернутись до суду з позовом у шестимісячний строк, у позовній заяві не зазначені.

Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного:

1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;

2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;

3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;

4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;

5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Враховуючи вищезазначене, позивачу необхідно подати клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової її редакції (копії іншим учасникам справи), в якій узгодити заявлені позовні вимоги зі складом учасників справи або уточнити позовні вимоги (якщо позивач бажає звернутися за захистом лише своїх особистих прав та інтересів), а також подати заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин пропуску цього строку.

Керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Т.М. Димарчук