Ухвала суду № 133948133, 09.02.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №175/20648/25

Провадження №2/463/1064/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 лютого 2026 року м. Львів

суддя Личаківського районного суду м.Львова Яворський С.Й., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , Адміністрації Державної прикордонної служби України, відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про стягнення моральної шкоди ,

в с т а н о в и в :

позивач через систему «Електронний Суд» звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів відповідно до якого просить стягнути з Державної прикордонної служби України моральну шкоду у розмірі 200 000,0 гривень та визнати дії працівників відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » незаконними та такими, що порушили його права.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24.12.2025 року, справу направлено до Личаківського районного суду м.Львова для розгляду за підсудністю.

Матеріали справи надійшли до Личаківського районного суду м.Львова 04.02.2026 року та протоколом автоматичного розподілу справи між суддями для розгляду такої визначено суддю Яворського С.Й.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до вимог ст.184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач судовий збір не сплатив, посилаючись на норми ст.5 Закону України «Про судовий збір», зазначаючи що він є учасником бойових дій та звільнений від сплати такого, як підтвердження долучає до матеріалів справи відповідне посвідчення.

Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року 3028,0 гривень.

Зі змісту позову вбачається, що заявлений позов є майнового характеру.

Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір», згідно з ч.ч.1, 2 ст.9, якого судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-V1).

Статтею 5 ЗУ «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс 19) дійшла наступних висновків:

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-ХІІ.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11 -795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).

Предметом даного позову є стягнення моральної шкоди, що не пов`язано з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій.

Тому підстави для застосування п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.

Частиною першою статті четвертої Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем було заявлено позовні вимоги майнового характеру у загальній сумі 200 000,0 гривень.

Станом на день подачі позову ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір який підлягав сплаті під час звернення з позовом становив 2000,0 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

На підставі викладеного, судом не встановлено підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, з врахуванням конфіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, який становитеме 1600,0 гривень, або зазначити інші підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищезазначені недоліки позовної заяви, вважаю за необхідне залишити таку без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання ухвали для їх усунення, які слід усунути наступним чином, а саме: позивачу необхідно надати суду належний доказ сплати судового збору у розмірі 1600,0 гривень та надати суду відповідну квитанцію, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд роз`яснює, що вказані недоліки позовної заяви слід усунути у визначений судом строк та попереджає, що у протилежному випадку, заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , Адміністрації Державної прикордонної служби України, відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали. У випадку їх не усунення позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактичне місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Відповідач: Адміністрація Державної прикордонної служби України, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Володимирська,26, код ЄДРПОУ 00034039.

Відповідач: Відділ прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », місцезнаходження: 89010, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Стужиця, код ЄДРПОУ 14321647.

Суддя С.Й. Яворський