Ухвала суду № 133947839, 09.02.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1074/26

Провадження № 1-кс/461/689/26

УХВАЛА

09.02.2026 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,, розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026140000000119 від 23.01.2026, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12026140000000119 від 23.01.2026, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що в групи осіб, за попередньою домовленістю між собою, виник умисел на надання неправомірної вигоди службовим особам Львівської митниці за вчиненні дій, які суперечать митному законодавству.

Так, 14.01.2026 на адресу Львівської митниці було подано митну декларацію 26UA20905000017505 від імені ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (код ЄДРПОУ 40551877) щодо митного оформлення фотоелектричних елементів на ім`я ФОП ОСОБА_5 , адреса: с. Дуліби, Стрийський р-н., Львівська обл., вул. Ів. Франка, буд. 3а.

Під час безпосереднього митного оформлення вище вказаного товару спрацювала система управління ризиками Автоматизованої Системи Митного Оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор»), так як вказаний товар звільняється від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України, проте необхідно здійснити огляд вказаного товару.

Огляд та ідентифікація такого товару є досить складною процедурою, так як для огляду та ідентифікації необхідні відповідні технічні засоби для розвантаження даного товару, проте таких технічних засобів на митному пості немає в наявності.

У свою чергу, ОСОБА_4 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, усвідомлюючи, що вказаний товар може не пройти митне оформлення, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 14.01.2026, в останніх виник злочинний умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі Львівської митниці в інтересах ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ».

В подальшому, заступнику начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська залізничний» Львівської митниці ОСОБА_6 , надійшов дзвінок із номеру телефону НОМЕР_1 , від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що на огляді в митному пості, який перебуває на обслуговуванні у ОСОБА_6 , перебуває митний товар та повідомив чи можливий варіант узгодження питання щодо його безперешкодного оформлення та ввезення на територію України без митного огляду та ідентифікації.

Після цього, 26.01.2026 близько 13:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у не встановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленою на даний час особою, сконтактувався із заступником начальника митного оформлення №3 митного поста «Мостиська-Залізничний» Львівської митниці ОСОБА_6 узгодив час та місце зустрічі.

26.01.2026 близько 16:25 год. ОСОБА_4 , діючи в інтересах ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ», за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, надав службовій особі заступнику начальника митного оформлення №3 митного поста «Мостиська-Залізничний» Львівської митниці ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 1 100 доларів США, за безперешкодне митне оформлення та пропуск фотоелектричних елементів на територію України без відповідної ідентифікації такого товару та його огляду.

Після чого протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 1 100 доларів США вилучено.

Слідчий зазначає, що 26.01.2026 в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 27.01.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Крім цього, на виконання доручення слідчого, наданого в порядку ст. 40 КПК України, отримано інформацію, що до вчинення вище вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який являється працівником ТОВ «ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 35775931).

Зокрема, встановлено, що ОСОБА_7 безпосередньо спілкувався та узгоджував план протиправних дій з приводу організації безперешкодного митного оформлення товарів на митному пості, без його огляду та ідентифікації та наміру надати неправомірну вигоду працівникам Львівської митниці із ОСОБА_4

05.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого виявлено та вилучено наступні речі:

1) мобільний телефон марки «HMD ARC», imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , із сім картою НОМЕР_4 ;

2) ноутбук марки «MacBook Pro» із серійним номером FVFXKDRWHV27 із зарядним пристроєм;

3) планшет (технічний засіб) марки «iPad» в чохлі чорного кольору.

Слідчий вказує, що з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, на даний час в органу досудового розслідування існує сукупність підстав вважати, що вилучені речі є речовими доказами у вказаному вище кримінальному провадженні, оскільки містять інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, вилучений мобільний телефон може містити вхідні\вихідні дзвінки, листування співучасників кримінального правопорушення. Також вилучена техніка може містити файлові документи та інші відомості, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні. а тому з метою збереження речових доказів, недопущення їх втрати чи зміни та використання їх у доказуванні слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просить розглядати клопотання без його участі.

З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе в порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження

Клопотання узгоджено з вимогами ст. 171 КПК України і доводи слідчого, якими він обґрунтовує клопотання, підтверджені доданими до клопотання копіями документів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні зазначено підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Стороною обвинувачення дотримано вимог ч.5 ст. 171 КПК України, оскільки клопотання слідчого про арешт майна було подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Постановою слідчого від 05.02.2026 року, вилучені в ході обшуку речі, було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026140000000119 від 23.01.2026, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України триває, та в подальшому може виникнути необхідність в додатковому дослідженні вказаних в клопотанні речових доказів для встановлення відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку що вказані в клопотанні речі відповідають критеріям ст. 98, ч.2 ст. 170 КПК України, а також можуть мати суттєве значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні для швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних до відповідальності. у зв`язку з чим, з метою їх збереження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти на них арешт.

Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під. час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи. На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження речовими доказами з метою запобігання їх зникненню, знищенню, пошкодженню чи зміні. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. Таким чином, тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт арешту на майно, яке було вилучено 05.02.2026 за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

1) мобільний телефон марки «HMD ARC», imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , із сім картою НОМЕР_4 ;

2) ноутбук марки «MacBook Pro» із серійним номером FVFXKDRWHV27 із зарядним пристроєм;

3) планшет (технічний засіб) марки «iPad» в чохлі чорного кольору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1