Ухвала суду № 133946678, 09.02.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/6447/25

Провадження № 1-р/331/7/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 про роз`яснення вироку Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 19.01.2026 у справі №331/6447/25 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 України,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 19.01.2026 у справі №331/6447/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки та з покладенням відповідно до п.1., п.2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.ст. 76 КК України певних обов`язків. Нагляд за ОСОБА_4 покладено на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

02.02.2026 прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 звернувся до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя із заявою про роз`яснення зазначеного вироку суду від 19.01.2026, у якій він просить із посиланням на ст. 380 КПК України роз`яснити вирок в частині застосування положень ст. 75 КК України: чи лише до основного покарання, чи разом до основного та додаткового

Прокурор у судове засідання не з`явився, але надав до суду письмову заяву, в якій заяву підтримав, просив її задовольнити та розглянути справу без його участі.

Потерпілий, засуджений та його захисник у судове засідання не з`явилися, викликалися належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не подавали.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 380 КПК України суд розглядає заяву з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Роз`яснення рішення це викладення рішення у більш зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Процесуальний інститут роз`яснення судового рішення, який закріплено статтею 380 КПК України, має забезпечити усунення неможливості виконання судових рішень, якщо судове рішення є незрозумілим.

Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Відтак, роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання.

Судом встановлено, що вироком Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 19.01.2026 у справі №331/6447/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки та з покладенням відповідно до п.1., п.2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.ст. 76 КК України певних обов`язків.

Станом на 09.02.2026 даний вирок не набрав законної сили.

Враховуючи вищевикладена, суд приходить до висновку про те, що дійсно, із резолютивної частини вироку Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 19.01.2026 у справі №331/6447/25 залишається не зовсім зрозумілим, чи положення ст. 75 КК України застосовуються лише до основного покарання, чи разом до основного та додаткового покарання.

У той же час, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При цьому, вказана норма, як і будь-яка інша норма чинного КК України, не передбачає можливості звільнення особи від відбування покарання з випробуванням щодо додаткового покарання.

У зв`язку з цим суд для забезпечення у подальшому правильного виконання зазначеного вироку вважає необхідним роз`яснити, що положення ст. 75 КК України судом застосовані саме до основного призначеного ОСОБА_4 покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-372, 380, 392-395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 про роз`яснення вироку Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 19.01.2026 у справі №331/6447/25 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 України, задовольнити.

Роз`яснити, що у вироку Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 19.01.2026 у справі №331/6447/25 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , положення ст. 75 КК України про звільнення його від відбування покарання з випробуванням застосовані саме щодо основного призначеного йому покарання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_5