Рішення № 133942209, 26.01.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1231/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

при секретарі судового засідання Катюха К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Висоцька сільська рада Сарненського району Рівненської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області про надання дозволу на зняття з реєстрації та дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про надання дозволу на зняття з реєстрації та дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька.

Свої вимоги мотивує тим, що 11 вересня 2019 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 , було укладено шлюб, який рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 серпня 2023 року розірвано. Від спільного шлюбу вони мають малолітнього сина: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 14 серпня 2024 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на її користь, на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25 липня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття. Відповідач ухиляється від виконання рішення суду, відтак, станом на 05 лютого 2025 року за ним налічується заборгованість зі сплати аліментів в сумі 20806,67 грн., що свідчить про недобросовісне ставлення до потреб та інтересів дитини. Після припинення шлюбних відносин, між нею та відповідачем склалися неприязні стосунки, що ускладнюють їхнє спілкування, тому особисті контакти є обмеженими, як результат - це заважає їм вирішувати спільно питання щодо реєстрації місця проживання сина. Відповідач з моменту розлучення і по сьогоднішній день, маючи реальну можливість брати участь у вихованні та забезпеченні дитини, з власної ініціативи самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не спілкується з дитиною, участі у житті сина свідомо не приймає, не цікавиться його життям та здоров`ям. Позивачка зазначила, що вона повністю опікується інтересами і потребами дитини, займається її вихованням, слідкує за розвитком та здоров`ям сина. Дитина повністю забезпечена усім необхідним одягом, харчуванням, книгами, розвиваючими іграми та іншими речами для розвитку. Вона, як мати дитини докладає максимум зусиль, аби син зростав гармонійною, всесторонньо-інтелектуальною особистістю. Нею створено всі умови для повноцінного виховання та розвитку сина. 12 жовтня 2023 року вона уклала шлюб із ОСОБА_4 та після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище " ОСОБА_5 " на прізвище чоловіка " ОСОБА_1 ". Після укладення шлюбу із чоловіком, вона змінила місце своєї реєстрації та на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, її син, ОСОБА_3 , зареєстрований з 11 січня 2020 року за адресою місця проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_2 . Незважаючи на реєстрацію місця проживання дитини разом з відповідачем, дитина постійно фактично проживає разом із нею та її нинішнім чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 . Беручи до уваги те, що відповідач абсолютно не цікавиться життям дитини, не бере участь у його вихованні, не забезпечує його матеріально та оскільки син перебуває на повному її утриманні та постійно проживає із нею та її теперішнім чоловіком, вона має намір змінити місце реєстрації сина та зареєструвати його за адресою свого місця проживання. Для зміни місця реєстрації дитини, вона звернулася до Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, де їй було надано письмову відповідь, що орган реєстрації Висоцької сільської ради відповідно до абзацу З пункту 87 Порядку "Декларування та реєстрації місця проживання (перебування)", затвердженого Постановою КМУ №265 від 07 лютого 2022 року, відмовляє в реєстрації місця проживання за вказаною адресою та додатково роз`яснено, що ці заходи можливо здійснити тільки з письмової згоди відповідача. Вона неодноразово зверталася до відповідача з проханням надати письмову згоду, однак ніяких відповідей останній не надавав. Відповідач безпідставно, із мотивів особистих неприязних стосунків із нею, відмовляє їй у наданні такої згоди. Будь-які її намагання врегулювати це питання з відповідачем в досудовому порядку не призвели до позитивних результатів. Позивачка зазначає, що оскільки будинок, в якому вона хоче здійснити реєстрацію місця проживання сина належать на праві власності її свекрусі, ОСОБА_7 , то нею надано заяву - згоду на таку реєстрацію, справжність підпису на заяві 13 березня 2025 року засвідчено керуючою справами (секретарем) Виконавчого комітету Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області Карпінською Н.В. Тому, беручи до уваги те, що вона не має можливості отримати згоду батька та добровільно вирішити спірне питання на надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини, то змушена звертатись до суду із даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

Представник третіх осіб в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без їх участі, заперечень щодо позову не має.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що 11 вересня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , було укладено шлюб, який рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 серпня 2023 року розірвано (а.с.10).

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 14 серпня 2024 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25 липня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с.11-12).

Згідно довідки №988/27.15 від 05 лютого 2025 року, виданої Дубровицьким відділом ДВС у Сарненському районі Рівненської області, станом на 05 лютого 2025 року за ОСОБА_2 налічується заборгованість зі сплати аліментів в сумі 20806,67 грн. (а.с.19).

Як вбачається із копії витягу з реєстру територіальної громади, малолітній ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.9).

Також встановлено, що 12 жовтня 2023 року позивачка уклала шлюб із ОСОБА_4 та після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище " ОСОБА_5 " на прізвище чоловіка " ОСОБА_1 ". Після зміни прізвища позивачка зареєструвалася та на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджєуться копією свідоцтва про шлюб та копією витягу з реєстру територіальної громади (а.с. 7, 15).

Для зміни місця реєстрації дитини, позивачка звернулася до Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, де їй було надано письмову відповідь про те, що орган реєстрації Висоцької сільської ради відповідно до абзацу З пункту 87 Порядку "Декларування та реєстрації місця проживання (перебування)", затвердженого Постановою КМУ №265 від 07 лютого 2022 року, відмовляє в реєстрації місця проживання за вказаною адресою та додатково роз`яснено, що ці заходи можливо здійснити тільки з письмової згоди батька дитини (а.с.18).

На даний час будинок, в якому позивач хоче здійснити реєстрацію місця проживання сина ОСОБА_3 належать на праві власності її свекрусі, ОСОБА_7 , що підтверджєуться копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.16).

Крім того, як вбачається із матеріалів позовної заяви, ОСОБА_7 надала свою заяву - згоду на реєстрацію місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , що підтверджується копією такої заяви-згоди (а.с.21).

Відповідно до частини 1 статті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з частиною 1 статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до частини 4 статі 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до частини 1 статті 242 Цивільного кодексу України, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

В судовому засіданні встановлено, що такої згоди між батьками дитини не досягнуто.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) визначено Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 (надалі за текстом Порядок).

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №265, місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини. У разі ненадання одним із батьків згоди реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку. Останній в свою чергу передбачає, що подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Пунктом 51 вказаного Порядку встановлено, що подання заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років здійснюється одним із батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників.

Як встановлено судом, за відсутності письмової згоди батька на реєстрацію, позивачка позбавлена можливості зареєструвати малолітню дитину.

Статтею 3 Конвенції ООН "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року із змінами, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Закон України "Про охорону дитинства" визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Згідно зі статтями 141, 150, 153, 155 Сімейного кодексу України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

На підставі статей 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, відповідач, який є батьком спільної дитини сторін, однією сім`єю з позивачкою та дитиною не проживає, заперечень проти реєстрації дитини за іншою адресою не надав, відзиву на позов до суду не скеровував. Судом також встановлено, що дитина постійно проживає разом з матір`ю, згоду батька позивачка не може отримати, тому суд вважає, що в інтересах дитини необхідно надати дозвіл позивачці на реєстрацію її сина ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька ОСОБА_2 .

Згідно частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Надати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , дозвіл на зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , без згоди батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Надати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені нею судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор