Ухвала суду № 133942136, 09.02.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 545/941/25

номер провадження 2/546/41/26

У Х В А Л А

09 лютого 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №545/941/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

15.04.2025 до Решетилівського районного суду Полтавської області від Полтавського районного суду Полтавської області надійшла № 546/941/25 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором для розгляду за підсудністю.

05.03.2025 позивач через електронний кабінет Електронного суду звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, у якій позивач просить стягнути з Стягнути з Відповідача на користь ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», заборгованість за Кредитним договором № 5138-3170-1 від 14.01.2024 року станом на 03.03.2025 року у розмірі 35943,75 грн, яка складається з: - 3550,00 грн - заборгованість за кредитом; - 32393,75 грн - заборгованість за нарахованими процентами за період з 14.01.2024 року по 13.01.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн та 10000,00 грн витрат на правову допомогу.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 15.04.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Ухвалою суду від 21.04.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» письмові докази, які становлять банківську таємницю.

21.05.2025 від АТ «АКЦЕНТ-БАНК» на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2025 надійшли витребувані докази.

02.06.025 від представника позивача адвоката Руденка К.В., надійшла заява про виправлення описки в ухвалі суду від 21.04.2025 та повторне направлення ухвали суд від 21.04.2025 на виконання в частині витребування доказів до АТ «А-БАНК» з урахуванням виправленої описки.

Ухвалою суду від 02.06.2025 задоволено заяву представника позивача ТОВ «ФК «Процент» адвоката Руденка К.В., про виправлення описки в ухвалі суду. Повторно направлено копію ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 21.04.2025 у цивільній справі № 545/941/25 разом з ухвалою про виправлення описки від 02.06.2025 для виконання в частині витребування доказів до АТ «А-БАНК».

30.06.2025 від АТ «АКЦЕНТ-БАНК» на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2025 з урахуванням ухвали від 02.06.2025 надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 13.08.2025 провадження у справі зупинено до закінчення розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду від 16.07.2025 № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25), оскільки висновки ВП ВС у справі № 754/947/22 можуть вплинути безпосередньо на формування єдиної судової практики у відповідній категорії справ та суттєво вплинути на правозастосування та висновки суду при розгляді цієї цивільної справи № 545/941/25.

12.11.2025 Великою Палатою Верховного Суду закінчено розгляд справи № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25), за результатами розгляду винесено постанову, доступ до повного тексту якої було забезпечено 24.11.2025.

Ухвалою суду від 01.12.2025 поновлено провадження у справі у зв`язку із закінченням розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду від 12.11.2025 № № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) та отриманням судом 24.11.2025 повного тексту постанови від 12.11.2025, та призначено відкрите судове засідання на 09:00 год 09.01.2026.

03.12.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_1 за №6в/3/5447 від 03.12.2025 надійшла відповідь на запит, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період 14.05.2024, та для постановки на військовий облік не звертався.

09.12.2025 на електронну адресу суду надійшла відповідь № 23343 від 06.12.2025 від ВЧ НОМЕР_1 надана на запит суду, відповідно до якої ОСОБА_1 згідно наказу командира від 26.09.2024 № 285 направлений для подальшого проходження служби до ВЧ НОМЕР_2 .

27.01.2026 до суду надійшла відповідь №11475 від 18.01.2026 від ВЧ НОМЕР_2 надана на запит суду, відповідно до якої ОСОБА_1 станом на 17.01.2026 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_3 .

В судове засідання 09.02.2026 сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений завчасно та належним чином, 23.06.2025 через електронний кабінет Електронного суду подав до суд клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.100).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлявся шляхом направлення повіток за зареєстрованим місцем проживання, конверт з повісткою повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с162), за місцем проходження військової служби та шляхом публікації оголошення про виклик у судове засідання на офіційному веб сайті Судової влади України (а.с.159). Заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням неявки сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 за №6в/3/5447 від 03.12.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період 14.05.2024, та для постановки на військовий облік не звертався.

Як вбачається з відповіді ВЧ НОМЕР_1 № 23343 від 06.12.2025 ОСОБА_1 згідно наказу командира від 26.09.2024 № 285 направлений для подальшого проходження служби до ВЧ НОМЕР_2 .

Згідно відповіді ВЧ НОМЕР_2 № №11475 від 18.01.2026 ОСОБА_1 станом на 17.01.2026 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 .

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022 №2102ІХ, із 05:30 год 24.02.2022 в України введено воєнний стан, який на теперішній час не припинено та не скасовано. Таким чином, на момент розгляду справи в Україні триває воєнний стан.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено військовий обов`язок. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна особа незалежно від її процесуального статусу має обґрунтовано передбачати дотримання судом принципів змагальності та рівності сторін, які є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду, закріпленого в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Цей принцип був неодноразово застосований ЄСПЛ і у справах щодо України. Наприклад, у справі «Надточій проти України», (заява № 7460/03, рішення від 1505.2008) суд нагадує, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом. Слід звернути увагу, що рівність засобів включає:- розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; - фактичну змагальність; - процесуальну рівність; - дослідження доказів, законність методів одержання доказів; - мотивування рішень. Аналогічна позиція викладена також у рішенні ЄСПЛ у справі «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» (заява № 14448/88, рішення від 27.10.1993 § 33), у якому зазначено, що умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Окрім того, ЄСПЛ зазначає, що право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (справа Крцмар та інші проти Чеської республіки, заява № 35376/97 рішення від 03.03.2000 § 42; справа Іммебль Груп Коссер проти Франції, заява № 38748/97, рішення від 21.03.2002 § 26), а також за необхідності, отримати відкладення справи (справа Івон проти Франції, заява № 44962/98, рішення від 24.04.2003 § 39).

Відповідно до висновків ВП ВС у справі № 754/947/22 викладених у постанові від 12.11.2025, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України). Якщо військовослужбовець висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення і продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Відповідно до матеріалів справи судом неодноразово надсилалися за місцем проходження військової служби копії ухвали та повістки для відповідача. Окрім цього, судом здійснювався виклик відповідача у судове засідання шляхом оголошення про виклик на офіційному веб сайті Судової влади України. Однак, у відповідь судом отримані лише докази проходження відповідачем військової служби у ВЧ НОМЕР_2 на даний час, без доказів вручення останньому судової кореспонденції. Також, відповідачем жодним чином (особисто або через представника) не було висловлено його волі проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи.

Таким чином, суд не має можливості вручити відповідачеві судову кореспонденцію та з`ясувати його думку у зв`язку зі несенням останнім військової служби, можливими постійними передислокаціями військової частини та можливістю зміни військової частини у якій відповідач несе службу, що призводить до затягування строків розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що передбачити місце та тривалість періоду проходження військової служби відповідачем ОСОБА_2 , призваним для несення військової служби задля захисту державних інтересів України під час дії воєнного стану, на момент подальшого розгляду справи є неможливим, а ставити його у становище, що є суттєво гіршим за умови сторони позивача, зокрема щодо безпосередньої участі у розгляді справи, є неприпустимим.

Окрім того, застосування положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є обов`язком, а не правом суду, який закріплений відповідною імперативною процесуальною нормою цивільного судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

За таких обставин, оскільки відповідач призваний на військову службу та направлений для проходження військової служби, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 на військовій службі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Керуючись ст. ст. 251, 253, 260, 353-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Провадження у цивільній справі № 545/941/25 (провадження № 2/546/41/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зобов`язати ОСОБА_1 невідкладно повідомити Решетилівський районний суд Полтавської області про припинення його перебування у складі Збройних Сил України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http:// rsh.pl.court.gov.ua/sud1626/.

Повний текст ухвали складено 09 лютого 2026 року.

Суддя О.О. Романенко