Рішення № 133941598, 10.02.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2745/25

Провадження № 2/375/49/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.

за участю секретаря судових засідань Потапенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в селищі Рокитне Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») Грибанов Д.В. звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Вказує, що Товариство зобмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі -ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 8 грудня 2024 року уклали кредитний договір № 5165345 (далі- договір № 5165345).

Відповідно до п.п. 1.1. договору № 5165345, укладення кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток.

Згідно із п.п. 9.7. договору № 5165345 договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства та відтиску печатки Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства…. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворюється шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.п. 2.1. договору № 5165345 кредит надається шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену в особистому кабінеті клієнта.

Згідно із п.п. 2.4. договору № 5165345 кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту на користь клієнта.

Порядок обчислення процентів, пролонгація, порядок повернення кредиту та сплата, права та обов`язки сторін обумовлені в підписаному сторонами кредитному договорі.

Підписанням кредитного договору Відповідач підтвердив, що ознайомився з усіма умовами правил надання коштів у позику у тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна».

16 липня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу № 16072025 (далі - договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 16 липня 2025 року до договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 18650,00 грн, з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 11150,00 грн сума заборгованості за відсотками, 2500,00 грн заборгованість за штрафами.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 5165345 в розмірі 18650,00 грн, з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 11150,00 грн сума заборгованості за відсотками, 2500,00 грн заборгованість за штрафами.

З огляду на наведене ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 5165345 в розмірі 18650,00 грн та понесені судові витрати.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Відзив на позовну заяву до суду не надходив. Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою судді від 19 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судовому засіданні

В прохальній частині позову представник позивача просив розгляд справи провести без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, на підставі пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України, про поважність причин неявки суду не повідомив. Крім того, у встановлений судом строк, не скористався своїм правом на подання відзиву.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних усправі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явивсяв судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення.

Суд, на підставі статті 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 8 грудня 2024 року уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 47481.

Відповідно до пункту 1.1. договору № 5165345, укладення кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток.

Пунктом 1.2. договору № 5165345 встановлено, що кредит надається на умовах строковості, зворотності, платності, сума кредиту 5000,00 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів кожні 20 днів (пункт 1.3. договору), стандартна процентна ставка становить 1,00% в день (п. 1.4.1. договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 23000,00 грн (пункт 1.6.1. договору)

Відповідно до пункту 2.1. договору № 5165345, кредит надається шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної карти) № НОМЕР_1 , суму кредиту товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення договору, дати надання кредиту 8 грудня 2024 року та 9 грудня 2024 року (пункт 2.2. договору).

Згідно із пунктом 2.4. договору № 5165345 кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту на користь клієнта.

Відповідно до пункту 9.3. договору № 5165345 договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до інформаційної довідки про підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18 липня 2025 року № 1-1807, було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта 8 грудня 2024 року о 17 год 10 хв на суму 5000,00 грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 589098440, призначення платежу: зарахування 5000,00 грн на карту НОМЕР_3 .

Відповідно до розрахунку заборгованості договором № 5165345 від 8 грудня 2024 року заборгованість відповідача станом на 16 липня 2025 року становить 18650,00 грн.

16 липня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу № 16072025 (далі - договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 16 липня 2025 року до договору факторингу, ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 18650,00 грн, з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 11150,00 грн сума заборгованості за відсотками, 2500,00 грн заборгованість за штрафами.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частинами 1, 2, 3, 4 статті 10 ЦПК України мсуд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлен і Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частино 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобовязанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

З матеріалів справи вбачається, що позикодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті зобов`язання.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу за кредитним договом та заборгованості за процентами.

Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) сплата яких передбачена договором, нараховані позивачем під час дії в Україні воєнного стану.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по штрафам у розмірі 2500,00 грн суперечать вимогам закону та задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути із відповідача: заборгованість у сумі 16150,00 грн, що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу - 5000,00 грн; суми заборгованості за процентами - 11150,00 грн.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

У силу приписів статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути із відповідача 18650,00 грн. Водночас судом вирішено стягнути 16150,00 грн, що становить 86,60 %.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі: 2422,40 грн х 86,60 % = 2097,80 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором № 5165345 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 8 грудня 2024 року в розмірі 16150 (шістнадцять тисяч сто п`ядесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 2097 (дві тисячі дев`яносто сім) гривень 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 10 лютого 2026 року.

Суддя О.В. БАНАХ-КОКУС