Ухвала суду № 133938659, 09.02.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/242/26

Провадження № 2/0186/790/26

У Х В А Л А

09 лютого 2026 року м. Шахтарське

Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Демиденко С.М. розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Біловодської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області, третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Біловодської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області, третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування.

Разом з позовною заявою позивачкою ОСОБА_1 було подано клопотання, в якому вона прохала суд звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона не має можливості сплатити судовий збір, оскільки має важке матеріальне становище. Крім того, судовий збір в розмірі 8358,00 грн. перевищує 5% розміру щорічного її доходу.

Вивчивши клопотання, позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суд повинен встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

На підтвердження скрутного майнового стану позивачкою надано документ (відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 14.01.2026 року) яка не є беззаперечним і достатнім доказом її скрутного майнового стану та не підтверджує з достовірністю тієї обставини, що вона не може сплатити судовий збір, оскільки позивачка не надала доказів про наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у позивачки пільг щодо його оплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами позивача щодо можливості звернення до суду (за умови виконання вимог закону щодо оплати судового збору) у цій справі дотримано.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду.

Разом з цим, відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору не позбавляє позивачку можливості звернутися до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, або зменшення його розміру.

Керуючись ст.136 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір» - суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.М. Демиденко