Ухвала суду № 133938287, 09.02.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/11945/25

Провадження № 2/202/1836/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

09 лютого 2026 року Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючої судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Міщенко М.С.

розглянувши цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 953350270 від 15.09.2024, який укладено між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .

До суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій остання просить суд: закрити провадження у справі у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Мотивуючи заяву про закриття провадження у даній справі, відповідач зазначила, що наразі існують підстави для закриття провадження у даній справі у зв`язку із тим, що спір належить розглядати у межах справи про її неплатоспроможність, оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2025 в справі № 904/3330/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Крім того, зазначає, що звертаючись до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, вона включила до переліку кредиторів ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», звернувши увагу на наявність в неї грошових зобов`язань перед кредитором. Тому вважає, що даний спір про стягнення заборгованості із неї має розглядатися у межах справи про її неплатоспроможність Господарським судом Дніпропетровської області.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 15.01.2026 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Поряд з цим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3330/25 від 15.07.2025, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

За таких обставин суд доходить висновку про передачу даної цивільної справи до Господарського суду Дніпропетровської області, зважаючи на таке.

21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ).

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК), з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Отже, законодавець підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20)).

У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Згідно із частинами першою третьою статті 3 ГПК, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (з 21.10.2019 введено в дію КУзПБ).

За правилами предметної юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.

Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

Тобто законодавець указав, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність з 21.10.2019, з набранням чинності КУзПБ.

Відтак можна зробити висновок, що вказаний КУзПБ передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.

Таким чином, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21.10.2019 КУзПБ повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Вказані правові висновки, викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 640/26320/20.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц висловилася, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи, де зокрема зазначено і те, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц також зазначила, що закриття провадження у справі є недоцільним, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги усі істотні обставини встановлені судом у межах даного провадження, суд доходить до висновку, що дану цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 953350270 від 15.09.2024, який укладено між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 ,слід передати до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа № 904/3330/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження відмовити.

Передати цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостідо Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа № 904/3330/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.В. Бєсєда