Рішення № 133933463, 10.02.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/3201/25

2/301/145/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №673340384 від 20.04.2019 року в сумі 11810 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 20 квітня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі Товариство, первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі позичальник) було укладено в електронному вигляді Кредитний договір №673340384 (далі Кредитний договір).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором.

03 січня 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20190103, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.

Згідно з п.2.1. Договору факторингу №20190103 від 03.01.2019 року, згідно умов цього Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.4.1. Договору факторингу №20190103 від 03.01.2019 року, сторони погодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог по формі, встановленій у додатку до цього Договору.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №7 від 26.12.2019 року до Договору факторингу №20190103 від 03.01.2019 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 11810 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 6810 грн. заборгованість по відсоткам.

На виконання п.5.2.4. Договору факторингу №20190103 від 03.01.2019 року, згідно з ст. 512-514, 516 ЦК України, на зазначену у Кредитному договорі адресу відповідачки позивач направив повідомлення про відступлення права вимоги.

Згідно з умовами Кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язувалася вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим Договором.

Незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

З метою досудового врегулювання спору, у зв`язку з істотними порушеннями умов Кредитного договору, позивач на адресу відповідачки направив Повідомлення про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору та включення персональних даних відповідачки до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме: з 26.12.2019 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за Кредитним договором №673340384 від 20.04.2019 року в сумі 11810 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 6810 грн. заборгованість по відсоткам.

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №673340384 від 20.04.2019 року в сумі 11810 грн. та судові витрати в сумі 3028 грн.

Ухвалою Іршавського районного суду від 23.12.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Пер`ян А.А., будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, згідно поданої заяви просила розглянути справу без її участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с.51,63,66,74).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила, поважність неявки не підтвердила, відзиву на позов не подала (а.с.27-28,68,77).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Згідно положень ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 та 519 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Судом встановлено, що 20 квітня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір №673340384 (а.с.5-6).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, за цим Договором Товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору (а.с.5).

Згідно з п. 1.2., 1.3. Кредитного договору, строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів. Кредит надається строком на 30 днів (а.с.5).

Відповідно до п. 1.4.-1.6. Кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,01% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (далі процентна ставка), починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору. З врахуванням положень п.1.4. Договору позичальник сплачує Товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 3,65% річних. Розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (а.с.5).

Відповідно до п.4.1. Кредитного договору, невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі Правила). Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Товариства www.moneyveo.ua (а.с.5 на звороті).

На підставі Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило на користь ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до відповідачки за Кредитним договором (а.с.7).

На підставі Договору факторингу №20190103 від 03.01.2019 року, ТОВ «Таілон Плюс» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до відповідачки за Кредитним договором (а.с.8-9).

Згідно з п.2.1. Договору факторингу №20190103 від 03.01.2019 року, згідно умов цього Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с.8 на звороті).

Відповідно до п.4.1. Договору факторингу №20190103 від 03.01.2019 року, право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору (а.с.8 на звороті).

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги №7 від 26.12.2019 року до Договору факторингу №20190103 від 03.01.2019 року сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №673340384 від 20.04.2019 року становила 11810 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 6810 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с.10).

Відповідачка ОСОБА_1 зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, натомість її контрагенти належним чином виконали свої зобов`язання за цим договором, надавши відповідачці грошові кошти в порядку та на умовах відповідного договору.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №673340384 від 20.04.2019 року, за період з 26.12.2019 року по 31.10.2025 року, станом на 31.10.2025 року сума заборгованості ОСОБА_1 становила 11810 грн. (а.с.11).

Дана сума складається з:

- заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) в сумі 5000 грн.,

- заборгованості по відсоткам в сумі 6810 грн.

Згідно вказаного розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за здійснила жодного платежу за Кредитним договором.

Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 не надала доказів відсутності у неї заборгованості по отриманому кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 основного боргу в сумі 5000 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками в сумі 6810 грн., суд приходить до таких висновків.

Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит 20.04.2019 року в сумі 5000 грн. строком на 30 днів.

У Графіку розрахунків, який є Додатком №1 до Кредитного договору зазначено, що терміном платежу є 20.05.2019 року, і до сплати разом підлягає 5015 грн., з яких: сума кредиту 5000 грн., нарахований процент 15 грн. (а.с.6 на звороті).

В п.2.1.1.5. Кредитного договору передбачено, що у разі продовження сторонами строку надання кредиту та строку дії Договору, за згодою позичальника Товариство має право змінити процентну ставку за користування кредитом на період продовження (за винятком випадку, передбаченого п.3.5. цього Договору) (а.с.5).

Матеріали справи не містять відомостей про продовження сторонами строку надання кредиту та строку дії Кредитного договору.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за Кредитним договором за період з 26.12.2019 року по 31.10.2025 року (а.с.11), тобто після закінчення строку дії Кредитного договору. Крім того, з вказаного розрахунку не можливо встановити ні за який період нараховано відсотки, ні розмір відсоткової ставки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зазначила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

При цьому, компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п.4.2. Кредитного договору, сторони погоджуються, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п.1.3. Договору (30 днів) або додатковими угодами між сторонами зобов`язання позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п.1.4. цього Договору процентна ставка менша ніж 1,70% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п.1.4.-1.5. Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70% за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення кредиту. Таким чином зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,70% розповсюджуються на весь період фактичного користування кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3. Договору (а.с.5 на звороті 6).

Відповідно до п.4.3. Кредитного договору, сторони погоджуються, що проценти, нараховані згідно п.4.2. Договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України (а.с.6).

З наданого позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» розрахунку вбачається, що проценти відповідачці ОСОБА_1 за кредитним договором були нараховані саме як проценти за «користування кредитом», а не як міра відповідальності на підставі ст.625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).

Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору.

Ухвалами Іршавського районного суду від 11.12.2025 року та від 16.11.2025 року позовна заява ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» була залишена без руху, оскільки така не містила належного детального розрахунку кредитної заборгованості ОСОБА_1 , яку позивач просить стягнути на свою користь, по всім складовим заборгованості із зазначенням розміру відсоткової ставки та періоду нарахування, сплачених відповідачкою сум на погашення кредитної заборгованості, відсотків, дати погашення.

Однак, належний детальний розрахунок кредитної заборгованості позивач суду не надав та повідомив у заяві від 22.12.2025 року, що позивач не володіє відповідною інформацією.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками підлягають до часткового задоволення в межах дії кредитного договору в сумі 15 грн.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідачки на користь позивача 3028 грн. судових витрат, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду (а.с.1) (пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з мінімальної ставки судового збору).

Керуючись ст. 514, 519, 526, 530, 610, 629, 631, 634, 639, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, Броварського району, Київської області, код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за Кредитним договором №673340384 від 20 квітня 2019 року в сумі 5015 (п`ять тисяч п`ятнадцять) грн. 00 коп., що складається з: 5000 грн. основного боргу та 15 грн. заборгованості за відсотками.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, Броварського району, Київської області, код ЄДРПОУ 35625014, судові витрати в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 10 лютого 2026 року.

Головуюча : М. О. Пітерських