Постанова № 133933110, 30.01.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/3904/25

Провадження № 3/626/79/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.01.2026 року м. Берестин

Суддя Берестинського районного суду Харківської області Бєлостоцька О.В., розглянувши адміністративний матеріал, які надійшли з Берестинського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2025 року о 23 годині 08 хвилин в с. Соснівка, Берестинського району, Харківської області по вул. Бочанська, 4, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Geely CK, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в лікарні відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, на його адресу направлялись повістки рекомендованим листом з повідомленням та шляхом направлення SMS-повідомлення у додаток «Viber», про що свідчить довідка про доставку SMS-повідомлення адресату у додаток «Viber»; причини своєї неявки суду не повідомив; за таких умов неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи.

Як зазначає у своїх правових висновках Велика Палата Верховного Суду (справа №800/547/17), направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення особи «належним». Обов`язок судів «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника справи про судове засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany).

Дослідивши протокол та додані до нього докази, судом встановлено наступне.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України передбачена статтею 130 КУпАП.

Зокрема, згідно ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена відповідальність, в тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №532938 від 06 грудня 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05 грудня 2025 року, в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого о 23 годин 24 хвилин 05 грудня 2025 року на ім`я ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я КНП «Берестинська міська лікарня» у зв`язку із виявленням ознак сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, поведінка, що не відповідає обстановці; в направленні зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06 грудня 2025 року;

- дисками з відеофіксацією події.

Підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 532938 від 06 грудня 2025 року та узгоджуються із іншими доказами, відсутні.

В діях ОСОБА_1 вбачається свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.

Таким чином, суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 припустився порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та ставлення до вчиненого, суддя вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде сприяти виконанню вимог ст. 23 КУпАП, згідно з якою метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Відповідно до п.28 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» 23.12.2005 N 14 суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Згідно довідки Берестинського РВП ГУНП в Харківській області № 354742-2025 від 10.12.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 06.12.2025 року посвідчення водія не має.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, відсутні підстави для застосовування відносно нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору, що стягується з правопорушника, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 283, 284, 285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.

Штраф підлягає сплаті в 15 денний термін на р/р призначення платежу: Призначення платежу 21081300; р/р UA 168999980313020149000020001; ЄДРПОУ 37874947; МФО 899998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду.

Суддя