Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/18473/18
Провадження № 2/638/455/26
РІШЕННЯ
Іменем України
06 лютого 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді Шишкіна О.В.,
за участі секретаря судових засідань Лозової А.О.,
представника позивача Жилко С.Е.,
представника відповідача Мякота Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2018 року Харківська міська рада звернулась до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь безпідставно збережені кошти у сумі 472892 грн 34 коп. у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.10.2015 року по 30.09.2018 року за користування нею земельними ділянками без укладання відповідного договору оренди або наявності правовстановлюючих документів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. «Н-1» загальною площею 1438, 4 кв. м за адресою по АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі літ. «М-1» загальною площею 934, 9 кв. м, що розташована за цією ж адресою. Зазначене нерухоме майно належить ФОП ОСОБА_1 на праві власності. При цьому вона використовує земельні ділянки, на яких розташоване це майно, без виникнення права власності, користування та державної реєстрації прав на земельні ділянки відповідно до вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на ці земельні ділянки, з урахуванням статей 12, 80, 83 ЗК України, вони перебувають у власності територіальної громади м. Харкова.
Оскільки ОСОБА_1 у період з 01.10.2015 року по 30.09.2018 року користувалася земельними ділянками комунальної власності без оформлення відповідних правовстановлюючих документів, що посвідчують право на них, та не сплачувала за користування цими земельними ділянками плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, що призвело до фактичного безоплатного отримання нею послуг з користування земельними ділянками та, як наслідок, одержання доходу, розмір якого розрахований виходячи з розміру орендної плати за землю, Міськрада звернулась із позовом про стягнення недоотриманої суми орендної плати.
У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_1 - адвокат Мякота О.Ю. просить у задоволені позову відмовити з тих підстав, що при зверненні з позовом до суду Харківською міською радою не було встановлено попереднього користувача земельної ділянки, що має істотне значення для даної справи. Згідно даних облікової картки Державного земельного кадастру міста Харкова земельна ділянка має державну форму власності код УКФВЗ-4.1. Жодних відомостей щодо реєстрації земельної ділянки за Харківською міською радою, з зазначенням її площі та цільового призначення, за яку позивач бажає стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати з відповідача до суду не надано. Наявність жодних об`єктивних перешкод здійснення реєстрації прав власності позивачем в позовній заяві не доведено.
Представник позивача під час розгляду справи заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Крім того просив врахувати, висновки та фактичні обставини встановлені постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 922/2972/17.
Під час розгляду справи представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до норм ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Спірні правовідносини регулюються положеннями ЗК України, ЦК України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку земель».
Як встановлено під час судового розгляду, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру право власності на нерухоме майно від 21.11.2018 року №146270813 право власності на нежитлову будівлю літ. «Н-1» загальною площею 1438, 4 кв. м за адресою по АДРЕСА_1 зареєстровано з 16 квітня 2003 року за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 08 січня 2002 року № 53. Також за ОСОБА_1 з 29 квітня 2003 року зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «М-1» загальною площею 934, 9 кв. м, що розташована за цією ж адресою на підставі договору купівлі-продажу від 19 вересня 2002 року № 8455.
За результатами проведеного обстеження відділом самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради земельної ділянки на місцевості встановлено, що на спірних земельних ділянках розташовані: нежитлова будівля літ. «М-1» площею 934, 9 кв. м та нежитлова будівля літ. «Н-1», загальною площею 1438, 4 кв. м право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1 .
Крім того, обстеженням установлено, що згідно з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10 серпня 2017 року за №94239240 ОСОБА_1 з 16 квітня 2003 року та по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,1611 га за адресою АДРЕСА_1 , а також з 29 квітня 2003 року та по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,1051 га за цією ж адресою без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статті 125 ЗК України.
З акту обстеження від 11.08.2017 року вбачається, що межі земельних ділянок визначені відповідно до зовнішніх меж будівель. Визначені за результатами геодезичної зйомки координати земельної ділянки оброблені та сформовані в електронному файлі у форматі «.shp» для подальшого отримання розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 28 листопада 2016 року № 19-20.08-3-5118/20-16 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 7 грудня 2016 року № 8467/0/225 -16 речові права відповідача на спірні земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровані.
Ураховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням статей 12, 80, 83 ЗК України земельні ділянки площею 0,1051 га та 0,1611 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , які використовує відповідач, перебувають у власності територіальної громади м. Харкова.
Відповідно до листа Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) від 27 липня 2017 року №6180/9/20-40-13-07 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДФС у Харківській області як платник земельного податку. У період з 01 червня 2014 року - 31 грудня 2016 року задекларовано земельного податку в сумі 145911, 88 грн та сплачено до бюджету в повному обсязі. За 2017 рік земельний податок не сплачувався. Станом на 25 липня 2017 року заборгованості зі сплати земельного податку не має.
Як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас за змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідачем право користування земельною ділянкою не оформлене.
Згідно з ч. 1ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.
Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.
Згідно з ч. 2ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.
Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72Податкового кодексу України).
Статтями 4.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі літ. "Н-1" загальною площею 1438,4 кв.м., а також з 29.04.2003 року є власником нежитлової будівлі літ. "М-1" загальною площею 934,9 кв.м. по АДРЕСА_1 , та у період з 01.10.2015 року по 30.09.2018 року використовувала земельні ділянки комунальної власності площею 0,1051 та 0,1611 га.
Станом на час розгляду справи право користування спірними земельними ділянками відповідач не оформила.
Враховуючи, що з моменту виникнення у відповідача права власності до теперішнього часу відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України повинен відшкодувати позивачу розмір безпідставно збережених коштів.
Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова здійснюється на підставі рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13, яким затверджений Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року, та відповідно до цього рішення Комунальне підприємство «Міський інформаційний центр» є користувачем програмного комплексу «Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року» за договором з Департаментом земельних відносин, надає доступ до зазначеного програмного комплексу управлінню Держземагентства у м. Харкові Харківської області для надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, Департаменту земельних відносин для перевірки даних, що містяться у витягах, та виконання інших функцій у межах повноважень та Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель (правонаступником якого є Департамент територіального контролю) для здійснення відповідних контрольних повноважень. З огляду на викладене, виконавчі органи Харківської міської ради у спірний період мали право та можливості розраховувати нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки.
Рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13 є регуляторним актом органу місцевого самоврядування та міститься в загальному доступі.
На підставі рішення Харківської міської ради 25 сесії 6 скликання від 03.07.2013 року за №1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року», у п. 1.1 якого визначено базову вартість одного квадратного метра земель м. Харкова у сумі 291 грн. 18 коп., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Відповідач не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у період з 01.10.2015 року по 30.09.2018 року.
Позивачем до позовної заяви долучений розрахунок розміру доходу одержаного відповідачем від безпідставно набутого майна як розмір орендної плати за землю, яка є регульованою та звичайною ціною плати за землю державної та комунальної. Вказаний розрахунок зроблений позивачем за період використання відповідачем земельної ділянки у період з 01.10.2015 року по 30.09.2017 року у сумі 472892 грн. 34 коп.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наданого позивачем розрахунку.
Розмір доходу відповідача за вищевказаний період було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності у позивача права власності на спірні земельні ділянки та їх реєстрації, як підставу для відмову у задоволені позову.
За загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 року у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 року не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.
Харківська міська рада є власником спірних земельних ділянок, оскільки вони розташовані в межах населеного пункту - м. Харкова, а відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.
Відсутність державної реєстрації речового права на спірні земельні ділянки після 01.01.2013 не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.
Аналогічні за змістом висновки містяться в постанові Верховного Суду від 08.05.2023 року у справі № 922/2060/23.
Більш того, з постанови Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 922/2972/17 вбачається, що з урахуванням статей 12, 80, 83 ЗК України земельні ділянки площею 0,1051 га та 0,1611 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , які використовує відповідач, перебувають у власності територіальної громади м. Харкова.
Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд - приходить до висновку, що позов Харківська міська рада до ОСОБА_1 про стягнення плати за землю підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, понесені позивачем в розмірі 7093 грн. 39 коп., документально підтверджуються та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 472 892 (чотириста сімдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто дві) грн 34 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради судовий збір розмірі 7093 грн (сім тисяч дев`яносто три грн. 39 копійок).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Харківська міська рада (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ).
Головуючий: суддя О.В. Шишкін
Судове рішення № 133932994, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 06.02.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/18473/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: