Рішення № 133930608, 09.02.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30790/25

Провадження № 2/127/6805/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2026 Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133 м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 оф. 306) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором,-

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Підставами звернення ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до суду є невиконання відповідачкою ОСОБА_1 зобов`язань за Договором № CCNG-631318307, укладеним 17.12.2019 між нею та АТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК»), за умовами якого позичальниці було надано кредит у розмірі 200 000,00 грн зі сплатою процентів та інших платежів.

У зв`язку з порушенням строків повернення кредиту та сплати процентів утворилася заборгованість, яка станом на день звернення до суду становить 51 506,10 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту 37 323,06 грн, заборгованість за нарахованими процентами 4 121,77 грн, заборгованість за пенею та штрафами 7 087,80 грн, інфляційні втрати 2 451,97 грн, три проценти річних 521,50 грн.

Право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено на підставі договору № 2 від 17.05.2021 від АТ «Альфа-Банк» до ТОВ «ФК «Флексіс», 18.05.2021р. на підставі договору №18-05/2021 від ТОВ «ФК «Флексіс- ТОВ «Вердикт Капітал», а надалі на підставі договору від 10.01.2023р. від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», що підтверджується відповідними договорами та актами приймання-передачі.

З огляду на невиконання відповідачкою грошових зобов`язань та відповідно до статей 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості 51 506,10 грн, а також понесені судові витрати, зокрема 2 422,40 грн судового збору та 16 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.10.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачці ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду подано не було.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст.ст. 610, 611 ЦК України визначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом установлено, що 17 грудня 2019р. року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір №CCNG-631318307 про комплексне банківське обслуговування шляхом акцепту публічної пропозиції АТ « Альфа-Банк», в межах якого відповідачці було відкрито Картковий рахунок з кредитним лімітом у розмірі 200 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 35,99% річних, терміном до 17.12.2024р. ( матеріали електронної справи).

17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК Флексіс» укладено Договір факторингу №2, у відповідності до умов якого, ПАТ «Альфа-Банк» відступає ТОВ «ФК «Флексіс», а ТОВ «ФК «Флексіс» приймає належні ПАТ «Альфа-Банк» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників ( матеріали електронної справи).

18 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №18-05/21 у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Флексіс» відступає ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Флексіс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників, зокрема і право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Угодою-1 ( матеріали електронної справи).

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги у відповідності до умов якого, ТОВ «Вердикт Капітал» відступає ТОВ «Коллект Центр», а ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників, зокрема і право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Угодою-1. (матеріали електронної справи).

Отож, ТОВ «Коллект Цент» наділений правом грошової вимоги до відповідача за Угодою-1.

Також, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачкою умови договору не виконуються, кошти та відсотки за його користування не повертаються.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно із ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно із ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом установлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання коштів.

Статтею 525 ЦК України установлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кошти, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором про надання коштів у кредит №CCNG-631318307 від 17.12.2029р. в розмірі 44418,30грн, з яких: 37 323,06 грн, заборгованість за нарахованими процентами 4 121,77 грн., інфляційні втрати 2 451,97 грн, три проценти річних 521,50 грн.

Щодо заявлених вимог про стягнення суми по пені/або штрафи за порушення грошового зобов`язання в сумі 7087,80 грн. Дані вимоги не підлягають до задоволення.

Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає, що ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України та який діє на даний час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Суд зауважує, що тлумачення змісту кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено саме відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за договором.

У даній справі пеню в сумі 7087,80 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов`язань позичальником в розумінні ст. 549 ЦК України, а тому відповідач звільняється від їх сплати на період воєнного стану.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що вимоги позову в даній частині є необгрунтованими, а тому не пілягають до задоволення.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем пропорційно задоволеним вимогам в сумі 2089,05 грн. судового збору.

Щодо відшкодування витрат на оплату правничої допомоги, судом встановлено, що сума в розмірі 16000,00 гривень за надані послуги правничої допомоги є неспіврозмірною виконаній адвокатом роботі, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі доказами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

З огляду на викладене, суд враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Достатньою компенсацією витрат позивача на професійну правничу допомогу буде менша сума, ніж розмір відшкодування, вказаний представником позивача у своїй заяві.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 281, 282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133 м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 оф. 306) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133 м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 оф. 306) суму заборгованості за Договором № CCNG-631318307 від 17.12.2019 року в розмірі 44418 ( сорок чотири тисячі чотириста вісімнадцять ) грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133 м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 оф. 306) 2089,05 грн. судового збору та 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог-відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 09.02.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ:44276926, (01133 м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 оф. 306).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ).

Суддя: