Ухвала суду № 133930192, 09.02.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2356/26

Провадження № 1-кс/638/425/26

УХВАЛА

09 лютого 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань клопотання слідчого СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12026221200000280 від 07.02.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ

09 лютого 2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12026221200000280 від 07.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період дії воєнного стану, поширеного на території України, будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та введеного в дію Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні»», до якого внесено зміни Указом Президента України № 793/2025 від 20 жовтня 2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом № 4643-IX від 21.10.2025, будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого кримінального правопорушення, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення - злочин проти власності за наступних обставин.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.02.2026 з 15 год. 00 хв., (більш точний час під час здійснення досудового розслідування встановити не виявилось можливим) прибув у однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , до своєї знайомої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В період часу з 15 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв., ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 перебували в спальній кімнаті вищевказаної квартири, де ОСОБА_6 на полиці в шафі побачив грошові кошти у сумі 5000 гривень та мобільний телефон марки «Samsung» модель «E1202i» в корпусі чорного кольору, вартістю зі слів потерпілої 800 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_8 , та в нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди і бажаючи їх настання, діючи відкрито, шляхом вільного доступу, взяв з полиці шафи вищевказані грошові кошти у сумі 5000 гривень та мобільний телефон марки «Samsung» модель «E1202i» в корпусі чорного кольору, при цьому на зауваження потерпілої ОСОБА_8 щодо припинення своїх злочинних дій не реагував та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 5 800 грн.

07.02.2026 о 23 год 40 хв. ОСОБА_6 було фактично затримано та 08.02.2026 у порядку ст. 208 КПК України складено протокол затримання і вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Під час досудового розслідування зібрані докази, які вказують на вину ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а саме його причетність підтверджується матеріалами кримінального провадження в сукупності (протоколом допиту свідків, протоколом допиту потерпілого, протоколами впізнання особи за фотознімком, протоколом огляду місця події, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, інше).

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

На даний час, у вказаному кримінальному провадженні проводяться необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення злочину, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На даний час існує ряд ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ст. 177 КПК України, які є підставою для застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

1. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнути відповідальності, так як останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні злочину, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від органу досудового розслідування та/або суду.

2. Крім того, існує ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст.177 КПК України, так як підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на свободі зможе знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3. Крім того, існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, характер та спосіб вчинених дій, кримінальних правопорушень, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, він може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.

З огляду на вищевикладені обставини у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати про наявність та обґрунтованість ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, яке створює в очах громадян та суспільства в цілому, негативне враження безладдя, безкарності та з метою забезпечення дієвості правоохоронних органів в боротьбі зі злочинністю та забезпеченні принципу співмірності злочинних дій та обмежених прав, доцільно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 не може запобігти вказаним ризикам.

Прокурор і слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання та просили задовольнити.

Захисник проти задоволення клопотання не заперечував, але просив визначити для підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний позицію захисника підтримав.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.

Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 та п.4 ч. 2 ст. 183 КПКУкраїни тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно зі ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що у провадженні СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12026221200000280 від 07.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

08.02.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, зокрема протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, протокол огляду місця події, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протокол допиту потерпілої, протокол затримання особи, підозрюваного у вчинені злочину, постанова про визнання в якості речових доказів, протокол допиту підозрюваного, протокол допиту свідка.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризики переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; тиснути та впливати на свідків та потерпілого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, військовослужбовець військової служби військової частини НОМЕР_1 , з базовою загальною середньою освітою, не одружений, на утриманні осіб не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 30.09.2003 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік; 21.07.2011 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі; 28.11.2012 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 187, ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 11.02.2016 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ст. 69, ч. 2 ст. 187 КК України, до 4 років позбавлення волі та з конфіскацією майна; 18.04.2016 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч .2 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185, ч. 3 ст. 297, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України, до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 14.09.2022 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309, ст. 75 КК України, до 2 років обмеження волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 13.06.2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 28.08.2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України, до 6 років позбавлення волі; 06.06.2024 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 70, ч. 4 ст. 185 КК України, до 6 років 1 місяця позбавлення волі.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого підозрюється; враховуючи особу підозрюваного, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Даних щодо неможливості застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я підозрюваного слідчому судді не надано.

Згідно з вимогами ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин злочину, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, у зв`язку з чим слідчий суддя визначає заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ

Клопотання слідчого СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12026221200000280 від 07.02.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,- задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів до 09 квітня 2026 року.

Визначити суму застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, призначення платежу застава згідно КПК по справі відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування запобіжного заходу, справа № 638/2356/26 (Шевченківський районний суд м. Харкова).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом всього строку тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, підозрюваний в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення..

Слідчий суддя ОСОБА_1