Ухвала суду № 133930170, 09.02.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3942/25

Провадження № 1-кп/191/404/25

У Х В А Л А

іменем України

09 лютого 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

обвинувачених: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України,ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 194 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України.

До початку проведення судового засіданні від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який обрано на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.05.2025 року, та який неодноразово був продовжений, останній раз ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.12.2025 року, до 13.02.2026 року включно.

Прокурор зазначив, що так як на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений, може переховуватися від суду, оскільки обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину та усвідомлює, що уразі визнання його винуватими йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, впливати на свідків, з метою змінити свої показання або відмовитися від надання показань у суді, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_10 заперечував щодо продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 , адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважає, що ризики, вказані прокурором у клопотанні, жодним чином не обґрунтовані, обвинувачений не має наміру переховуватися від суду та впливати на свідків, в інкримінованому кримінальному правопорушення розкаявся, частково відшкодував матеріальну шкоду, має на утриманні двох неповнолітніх дітей дідуся-інваліда. Також адвокатом ОСОБА_6 подано клопотання про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу виді домашнього арешту.

Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При цьому зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов`язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_10 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, у зв`язку з чим існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_10 може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тому наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. Враховуючи, що станом на сьогодні триває судовий розгляд, судом не визначений порядок дослідження доказів, свідки по даному кримінальному провадженні, допитані судом не були.

Також суд враховує, що ОСОБА_10 раніше в силу ст. 89 КК України, не судимий, задовільно характеризується, офіційно не працевлаштований, водночас, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що полягає в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу за попередньою змовою групою осіб, по двом епізодам, тому є ризик, що перебуваючи на волі, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст.183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, при цьому суд зауважує, що саме по собі запевнення обвинуваченого у належній процесуальній поведінці та визнання вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу, а перебування у шлюбі обвинуваченого, наявність у нього міцних соціальних зв"язків та утриманців не виступили стимулюючим фактором в його протитправній поведінці

З урахуванням того, що у даному кримінальному провадженні вказані вище ризики не зменшилися та обставини, що були підставою для взяття обвинуваченого під варту, не змінилися, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою з урахуванням вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України, терміном на 60 днів.

Водночас, враховуючі матеріальне становище обвинуваченого, який офіційно не працює, під час перебування під вартою не отримує інших видів доходів, відсутність належного рівня доходів у членів сім`ї обвинуваченого, які можуть внести заставу, а також з урахуванням ставлення обвинуваченого до інкримінованого йому кримінального правопорушення, часткове відшкодування шкоди, суд вважає за можливе зменшити розмір застави, визначений ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.05.2025 року та зменшений ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 року, до 25 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осі, що становить 83 200 гривень, з продовженням за результатами внесення такої застави обов`язків, визначені судом до 09 квітня 2026 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 194, 314, 315 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 квітня 2026 року включно.

Зменшити ОСОБА_10 розмір застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, встановлений ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.05.2025 року та зменшений ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 року до 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83 200 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) з продовженням, покладених на ОСОБА_10 за результатами внесення такої застави обов`язків, до 09 квітня 2026 року включно.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходи на домашній арешт- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1