Рішення № 133928094, 09.02.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1320/26

провадження № 2-о/753/153/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Комаревцевої Л.В.

з секретарем Гаврилюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5-А цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту належності документів одній і тій самій особі.

Заявник просить встановити факт, що документи, у яких його прізвище зазначено як « ОСОБА_2 », « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 », а також документи, у яких після державної реєстрації шлюбу його прізвище зазначено як « ОСОБА_5 » або « ОСОБА_6 », належать одній і тій самій особі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява мотивована тим, що у документах, виданих у різні періоди життя заявника різними органами та установами, наявні формальні розбіжності у написанні прізвища та персональних даних, що унеможливлює реалізацію ним права на пенсійне забезпечення, оскільки орган Пенсійного фонду України не має повноважень самостійно встановлювати належність документів одній і тій самій особі.

Заявник та його представник у судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, заперечень проти заяви не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі у разі, коли анкетні дані, зазначені в документі, не збігаються з даними цієї особи в інших документах.

Згідно зі статтями 315-319 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом у порядку окремого провадження за умови відсутності спору про право та відсутності іншого порядку встановлення такого факту.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Жабокрич Крижопільського району Вінницької області.

Із свідоцтва про народження вбачається, що прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_2 », ім`я та по батькові - « ОСОБА_7 », дата та місце народження відповідають анкетним даним заявника.

Із військового квитка вбачається, що прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_8 », при цьому ім`я, по батькові, дата та місце народження повністю збігаються з даними свідоцтва про народження.

Із документів про освіту вбачається, що прізвище заявника зазначено у мовних варіантах « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_3 », що зумовлено особливостями мовного оформлення документів, при цьому інші ідентифікаційні дані залишаються незмінними.

Із свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що заявник після реєстрації шлюбу змінив прізвище на « ОСОБА_5 / ОСОБА_6 », що є правовою підставою законної зміни прізвища.

Із трудової книжки вбачається, що первинно прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_2 », яке надалі змінено на « ОСОБА_6 » на підставі свідоцтва про шлюб, при цьому ім`я, по батькові та дата народження залишилися незмінними.

Крім того, свідоцтво про смерть матері заявника підтверджує використання родового прізвища « ОСОБА_2 », що узгоджується з даними свідоцтва про народження заявника.

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності відповідно до статей 76, 77, 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що розбіжності у написанні прізвища заявника мають виключно формальний та мовний характер і не свідчать про існування різних осіб.

Суд також враховує, що спір про право між заявником та іншими особами відсутній, інший порядок встановлення відповідного факту законодавством не передбачений, встановлення юридичного факту є необхідним для реалізації заявником права на пенсійне забезпечення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995, суди вправі встановлювати факти, що мають юридичне значення, якщо такі факти породжують юридичні наслідки та не можуть бути встановлені в іншому порядку.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12, 81, 293, 315-319, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що документи, у яких прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_2 », « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 », а також документи, у яких після державної реєстрації шлюбу прізвище зазначено як « ОСОБА_5 » або « ОСОБА_6 », належать одній і тій самій особі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.02.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.