Рішення № 133926845, 04.02.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3372/24

провадження № 2/753/3921/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кулика С.В.,за участю секретаря судового засідання Мірошниченко І.Р., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальності «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва, звернувся представник ТДВ «Страхова компанія «Оберіг» з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди. В обґрунтування позову зазначено, що 11.10.2020 року в місті Києві на вул. Харківське шосе відбулось ДТП за участю транспортного засобу "Ford", державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням відповідача та транспортного засобу "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_2 . В судовому порядку відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП. Цивільна-правова відповідальність водія транспортного засобу "Ford", державний номерний знак НОМЕР_1 станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ "СГ "Оберіг" за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-129574073. Відповідно до ремонтної калькуляції відновлювального ремонту транспортного засобу "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням коефіціенту фізичного зносу та без урахування ПДВ, сума необхідна для відновлення транспортного засобу склала 18671,78 грн. Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування від 11.12.2020 року між потерпілою особою та ТДВ "СГ "Оберіг" було узгоджено розмір страхового відшкодування у сумі 16171,78 грн. Враховуючи винність відповідача у настанні ДТП, порушення ним обов`язків, встановлених Законом № 1961-IV, а також здійснення виплати страхового відшкодування, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 17493,00 грн., які складаються з суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 16171,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 178,34 грн., пеня в розмірі 1040,67 грн., 3% річних у розмірі 102,21 грн., крім того позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 7300,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.07.2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

? Судом встановлено, що 27.11.2020 року постановою Дарницького районного суду м. Києва, ОСОБА_1 , було визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Відповідно до вказано постанови було встановлено, що 11.10.2020 року о 10:35 год., ОСОБА_1 , по вул. Харківське шосе, 21 в м. Києві, керуючи транспортним засобом "Ford Transit", державний номерний знак НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху та перестроюванні, не переконався, що це буде безпечним, не надав дорогу автомобілю "Volkswagen Passat" державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по тій смузі, на яку він перестроювався, що призвело до пошкодження транспортних засобів, після чого місце ДТП залишив, чим порушив вимоги п.п.2.10(а), 10.1, 10.3 ПДР України.

? Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-129574073, цивільно-правова відповідальність транспортного засобу "Ford Transit", державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ "СГ "Оберіг".

? Згідно з страховим актом № 23664/1 від 19.02.2021 року сума страхового відшкодування складає 16171,78 грн.

? Відповідно до платіжного доручення № 6412 від 09.03.2021 оку ТДВ "СГ "Оберіг" було виплачено грошові кошти у розмірі 16171,78 грн., згідно страхового акту № 23664/1 від 19.02.2021 року.

У відповідності з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, вина відповідача у вчинені дорожньо-транспортної пригоди за ст.124 КУпАП є встановленою та не підлягає доведенню.

У відповідності до ст.20 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою(страховим відшкодуванням).

При цьому за змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.п. в) п.п. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, оцінюючи надані докази та вищенаведені законодавчі норми, беручи до уваги, що страховою компанією ТДВ «СГ Оберіг», якою застраховано цивільно-правова відповідальність відповідача було виплачено потерпілій особі завдані збитки у сумі 16171,78 грн., враховуючи, що відповідач самовільно залишив місце ДТП, суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість вимог позивача до ОСОБА_1 , про стягнення витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, в сумі 16171,78 грн.

Щодо стягнення пені, 3 % річних, інфляційних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що: наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом(ч.37); стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. Тобто, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, на винну сторону нараховуються 3 % річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України (ч.41).

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов`язань (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 758/1303/15-ц (пункт 26)).

У постанові від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (пункт 6.20).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Позивач, зазначаючи, що відповідач порушив грошове зобов`язання, яке на його думку є підставою для нарахування пені, інфляційних, 3 % річних, надає письмову вимогу ТзДВ «СГ «Оберіг» адресовану ОСОБА_1 , про сплату на рахунок страхової компанії суму страхового відшкодування. Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів направлення її на адресу відповідача, та отримання ним вказаної вимоги. Наданий на підтвердження відправлення вимоги список відправлення не містить відомостей, що саме відправлялось на адресу відповідача.

Вказані обставини впливають на момент, з якого починається строк нарахування трьох відсотків річних, інфляційних збитків, пені, а за відсутності вказаної інформації відсутні підстави вважати, що відповідач порушив грошове зобов`язання.

При цьому, позивачем не доведено наявності між сторонами договірних відносин в частині встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов`язання, як і обґрунтовано вказану вимогу у позовній заяві.

При цьому, згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

За таких обставин, обов`язок щодо несвоєчасної сплати страхового відшкодування законодавець покладає саме на страховика.

Крім цього, відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01.03.2013 № 4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).

Відтак, відсутні підстави для стягнення з відповідача пені, 3 % річних, та інфляційних витрат.

Щодо відшкодування судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки,

На підтвердження витрат, які поніс позивач на отримання професійної правничої допомоги до суду представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 23664/1 від 08.02.2024 року, акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №23664/1 від 08.02.2024 року, з детальним описом виконаних робіт.

З урахуванням викладеного, враховуючи доведеність представником позивача витрат на правову допомогу, разом тим беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявлені представником позивача вимоги про стягнення витрати на правову допомогу підлягають задоволенню частково, в розмірі 6748,85 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2239,50 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 137, 141, 211, 223, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України; ст. ст. 22, 549, 625, 1166, 1191 ЦК України; Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальності «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (ЄДРПОУ 39433769) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 16171,78 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6748,85 грн., та сплачений судовий збір у розмірі 2239,50 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ЄДРПОУ 39433769, адреса: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя ???????????С.В. Кулик