Ухвала суду № 133926772, 05.02.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/26321/25

Провадження по справі № 1-кп/752/1725/26

У Х В А Л А

"05" лютого 2026 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12024000000000506, дані про яке 08.03.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190 (в редакції від 06.11.2022), ч.5 ст.190, ч.3 ст. 209 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції з ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор»),

захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

потерпілої - ОСОБА_6 ,

представника потерпілих - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

встановив:

04.02.2026 з Київського апеляційного суду до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120241000000000509 від 08.03.2024.

Так ухвалою Київського апеляційного суду від 26.01.2026 підсудності вищезазначеного кримінального провадження визначена за Голосіївським районним судом м. Києва.

Під час проведення підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор вказав, що ризики, які були підставами для застосування щодо обвинуваченої запобіжного заходу, продовжують існувати, а судовий розгляд не розпочався. Також вважає, що існує ризик переховування обвинуваченої від суду, що пов`язує із тяжкістю можливого покарання й обставинами вчинення нею інкримінованих діянь, даними про особу ОСОБА_3 , яка перебувала у міжнародному розшуку та до якої була застосовано процедура екстрадиції. Також вважає, що існує ризик незаконного впливу ОСОБА_3 на інших учасників кримінального провадження, недопитаних свідків, потерпілих, обвинувачених з метою уникнення нею кримінальної відповідальності. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на думку прокурора полягає у тому, що обвинувачена може вчинити діяння, спрямовані на створення штучних доказів її невинуватості, зловживанні процесуальними правами, не з`явленні на судові виклики, а також існує ризик того, що ОСОБА_3 може продовжити злочинну діяльність, пов`язану з заволодінням чужим майном шляхом зловживання довірою чи обману.

Вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який не існує, тому лише тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої. Просить продовжити строк тримання під вартою на 60 днів із правом внесення застави у раніше визначному слідчим суддею розмірі.

Потерпіла ОСОБА_6 та представник потерпілих ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора.

Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Так захисник ОСОБА_5 вказувала на те, що ризики, на яких наголошує прокурор, є безпідставними та надуманими. Зокрема ОСОБА_3 не переховувалася від органу досудового розслідування. Вона виїхала за межі території України під час активних бойових дій. Крім того, її підзахисна мала намір співпрацювати із слідством, зокрема заявляла клопотання про її допит в режимі відеоконференцї, але їй було відмовлено й безпідставно оголошено у розшук. Щодо ризику знищення та спотворення речей та документів, то він також є безпідставним, оскільки всі докази зібрані та вилучені. Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів також не доведений. Захисник вважає прокурора упередженим. Щодо визначення застави, то він є непомірним для її підзахисної й не може бути внесеним. Також вказувала на те, що ОСОБА_3 тримається під вартою майже рік, а судовий розгляд так і не розпочався. Захисник просила врахувати, що ОСОБА_3 має соціальні зв`язки, раніше не судима. Просить зменшити розмір застави та визначити його у межах п.3 ч.5 ст. 182 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 також заперечувала проти клопотання прокурора, вважає що як ризики, так і обвинувальний акт щодо неї є безпідставними та надуманими. Також вказувала на те, що у господарських судах відбуваються процеси зі стягнення сум заборгованостей, тому вважає, що пред`явлення обвинувачення відбулося з надуманих підстав. Простила врахувати фактичний строк її тримання під вартою. Вона має опікуватися щодо матері та інших членів сім`ї, не має наміру переховуватися від суду. Просила зменшити розмір застави, оскільки він є непомірним для неї.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд дійшов до наступного.

Згідно із ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.

Порядок продовження строку тримання під вартою регламентується нормами ст. 199 КПК України. Згідно із ч.5 вказаної статті, слідчий суддя (суд) зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Так, судом становлено, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.02.2024 надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_3 з метою її приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.03.2025, залишеною без змін колегією Київського апеляційного суду від 09.05.2025, підозрюваній ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

23.07.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_3 (№757/34518/25-к) застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 50 337 472 гривні строком до 08.08.2025 року. Так, застосовуючи запобіжний захід, слідчий суддя виходив з того, що існують ризики: переховування; знищення, схову або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження того, у якому вона підозрюється.

Строк тримання під вартою неодноразово продовжувався, зокрема востаннє 12.12.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва (№ 757/63027/25-к) строком до 09.02.2026, та визначено заставу у розмірі 6 606 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Продовжуючи строк тримання під вартою слідчий суддя вважав доведеним, що ризики, які були підставою для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу є реальними та не зменшилися, тому для їх запобігання, строк був продовжений. Також були враховані дані про особу ОСОБА_3 , характер та конкретні обставини інкримінованих їй кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан та розмір застави зменшений до 6 606 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Завершити судовий розгляд в період дії зазначеного вище запобіжного заходу не вбачається за можливе, оскільки судовий розгляд не розпочато. Проводиться підготовче судове засідання.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд також враховує ступінь тяжкості інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень. Так, відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_8 обвинувачується у: заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану у великому розмірі, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 (в редакції від 06.11.2022); заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, організованою групою, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України; розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно одержано злочинним шляхом, вчинене організованою групою, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209 КК України.

Доводи сторони захисту, зокрема щодо безпідставності пред`явленого обвинувачення, на даній стадії суд відхиляє.

Сукупний строк запобіжного заходу не перевищує 12 місяців, що відповідає вимогам п.2 ч.3 ст. 197 КПК України, крім того досудове розслідування завершене.

Суд вважає, що ризики, які були підставами для застосування щодо ОСОБА_3 такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді триманні під вартою є таким, що відповідає характеру та тяжкості діянь, вчинення який їй інкримінується, зокрема, усуває можливості ризиків. Крім того такий захід також відповідає публічному інтересу, враховуючи, що інкриміновані діянні були вчинені у період воєнного стану.

Враховуючи, що на даний час судовий розгляду не розпочався та його неможливо завершити у граничний строк дії запобіжного заходу, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченій ОСОБА_3 раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Між тим, суд враховуючи доводи сторони захисту, вважає за доцільне зменшити розмір застави з 6606 до 6000 прожиткових мінімумів доходів громадян. Такий розмір застави відповідає вимогам, визначеним у абз.2 ч.5 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені тяжких злочинів, та враховуючи розмір майнової шкоди, який завданий внаслідок вчинення нею інкримінованих діянь.

Керуючись ст. 132, 176-178, 182, 201, 314-316 КПК України, суд,

постановив:

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 05 квітня 2026 року (включно).

Одночасно визначити обвинуваченій ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6000 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, що становить 19968000 (дев`ятнадцять мільйонів дев`ятсот шістдесят вісім) гривень, яка протягом дії ухвали може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

У разі внесення застави на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це суд;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Одеській області паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави з дня внесення застави.

Копію ухвали вручити прокурору, захисникам та направити обвинуваченій і до Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор».

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1