Ухвала суду № 133925744, 09.02.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.02.2026Справа № 554/5778/23 Провадження № 6/554/21/2026

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі головуючого судді Гольник Л.В., за участю секретаря судового засідання Фесенко К.О., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення,

в с т а н о в и в:

15.01.2026 року на адресу Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви зазначила, що 05.01.2026 року вона отримала постанову Полтавського апеляційного суду, якою з неї на користь АТ КБ «Приватбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №б/н від 18.12.2007 року у розмірі 36257,50 грн та судовий збір у розмірі 2157,67 грн.

У зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, оскільки вона отримує лише пенсію по інвалідності у розмірі 3328 грн,, просить розстрочити виконання рішення рівними частинами, щомісячно, на певний період.

У судовому засіданні відповідач заяву підтримала та просила її задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача у судове засідання не з`явився.

Враховуючи те, що представник позивача не з`явився у судове засідання без поважних причин, суд вважає, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду заяви про розстрочення судового рішення.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

У провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебувала цивільна справа №554/5778/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 22.08.2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором від 18.12.2007 року в розмірі 45102 грн. 14 коп., судові витрати в розмірі 2684 грн., всього 47786 грн. 14 коп.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 17.12.2025 року рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 22.08.2025 року скасоване та ухвалене нове рішення по суті позовних вимог.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 18.12.2007 року у розмірі 36257,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2157,67 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 725,72 грн. В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відмовлено.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Водночас судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

У постанові Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18 сформована така правова позиція (п. п. 44-48):

Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявник стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості на даний час немає, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище.

Суд встановив, що боржник ОСОБА_1 отримує пенсію з інвалідності, яка за період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року у загальному розмірі становила 39 190 грн., розмір її пенсії за грудень 2025 року склала 3323,00 грн. Боржник ОСОБА_2 на даний час інших доходів, крім пенсії за інвалідністю , не має.

Оцінюючи наявні у справі докази, а також враховуючи введений на території України правового режиму воєнного стану, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення суду.

Отже, суд розстрочує боржнику ОСОБА_1 виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 17.12.2025 року, а саме заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором №б/н від 18.12.2007 року у розмірі 36257,50 грн. та судовий збір у розмірі 2157,67 грн, тобто заборгованість на загальну суму у розмірі 38 415,17 грн. терміном на 12 місяців, шляхом сплати щомісячного платежу рівними частинами по 3201,27 грн. до 28 числа поточного місяця.

На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити.

Розстрочити відповідачу ОСОБА_1 виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 17.12.2025 року у справі № 554/5778/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 38 415,17 грн. терміном на 12 місяців, шляхом сплати щомісячного платежу рівними частинами по 3201,27 грн. до 28 числа поточного місяця.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2ст.358 ЦПК України.

Суддя Л.В.Гольник