Рішення № 133925192, 02.02.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/579/26

381/6438/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куценко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

установив:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою, у якій просить встановити факт її проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 у житловому будинку по АДРЕСА_1 у період з травня 2024 року по день його зникнення безвісти при особливих обставинах (15 лютого 2025 року).

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 26.09.2009 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб. Від цього шлюбу у них народились доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Фастівський міськрайонний суд Київської області рішенням від 26.12.2016 розірвав шлюб між ними.

У травні 2024 року колишнє подружжя примирилося та без реєстрації шлюбу знову почало проживати разом зі спільними дітьми за адресою АДРЕСА_1 .

Позивач повідомляє, що у зв`язку із збройною агресією російської федерації ОСОБА_5 був залучений до заходів оборони України, однак, відповідно до сповіщення сім`ї №69 від 06.03.2025, 15.02.2025 розвідник-помічник гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_17 військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_5 зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Янтарне Покровського напрямку Донецької області.

Позивач зазначає, що у зв`язку із зникненням безвісти її цивільного чоловіка вона має намір звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника як члену сім`ї зниклого безвісти у зв`язку зі збройним конфліктом, передбачену Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказане стало підставою для її звернення до суду із цим позовом.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 10 грудня 2025 року відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження на 12.01.2026.

Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до правил ст. 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 12 січня 2026 року закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 02.02.2026 року.

Позивач у судовому засіданні підтримала вимоги позову та просила його задовольнити з підстав, що у ньому зазначені. Пояснила суду, що зі зниклим безвісти ОСОБА_5 після розірвання шлюбу вони проживали однією сім`єю як чоловік та дружина в одному помешканні, разом ростили дітей, займались спільними побутовими та життєвими/сімейними питаннями, разом святкували свята, мали спільний бюджет. Вказані обставини підтверджуються зображеннями наданих до матеріалів справи світлин, а також змістом листування між подружжям у застосунку «Вайбер».

Представник позивача - адвокат Шатило О.П. у судовому засіданні підтримала вимоги позову та просила його задовольнити з підстав, що у ньому зазначені. Пояснила суду, що позивач і ОСОБА_5 фактично через кілька місяців після розірвання шлюбу поновили спільне проживання, побут та стосунки чоловіка та дружини. Вони разом з дітьми мешкали у будинку, який їм надали для цього знайомі. У зв`язку із зникненням безвісти ОСОБА_5 позивачка має намір оформити передбачені законодавством пільги для членів сім`ї таких військовослужбовців, тому звернулась до суду із цим позовом. Доказами їх спільного з ОСОБА_5 проживання як чоловіка та дружини є додані до матеріалів справи довідки про місце проживання, сповіщення про зникнення безвісти, яке адресоване позивачці саме як дружині зниклого ОСОБА_5 , анкета військовослужбовця, у якій ОСОБА_5 особисто у розділі «сімейний стан» зазначив позивачку як дружину, не зазначивши нікого з інших родичів. Крім цього, заяву про зникнення безвісти ОСОБА_8 подавала позивачка і всі відповіді, що надані компетентними органами стосовно питання його розшуку, надані позивачці як дружині військовослужбовця. Вона займається пошуками свого чоловіка, всі документи та особисті речі ОСОБА_8 знаходяться у неї, що свідчить про те, що вони знаходились за адресою їхнього спільного проживання. Отже, ОСОБА_8 сприймав це місце як свої основне місце мешкання. Надані позивачкою скріни листування та світлини подружжя свідчать про теплі стосунки між ними, підтримання зв`язку. Вказане свідчить про підтвердження факту їхнього проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини, наявність спільного побуту, взаємних прав та обов`язків.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій вказав, що підтверджує факт спільного проживання позивачки та ОСОБА_5 , визнав вимоги позову та просив розглянути справу без його участі.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 у судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не подав.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову, висловила думку про можливість його задоволення, оскільки вона є матір`ю зниклого безвісти ОСОБА_5 та їй достеменно відомо про те, що її син та позивачка постійно проживали як чоловік та дружина, мали спільний побут, спільні інтереси, разом робили ремонт у помешканні, разом вирішували сімейні питання та ростили дітей.

Заінтересована особа ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову, висловила думку про можливість його задоволення, оскільки вона є сестрою зниклого безвісти ОСОБА_8 . Вони товаришували сім`ями, святкували разом усі свята, їздили один до одного в гості, жили однією великою родиною. Тому їй точно відомо, що позивачка та її брат мали спільний сімейний побут. Брат все завжди робив на благо сім`ї. ОСОБА_8 та позивачка разом робили ремонт у спільному помешканні та купували туди техніку і предмети побуту, облаштовували спільне сімейне життя, мали спільний бюджет та витрати. Вони з позивачкою вважали себе однією сім`єю, майже одразу після розлучення поновили подружнє життя. Вона, навіть, була впевнена, що брат та позивачка знову розписались, але виявилось, що ні.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказала, що вона є сусідкою позивачки та її чоловіка ОСОБА_5 та знає їхню сім`ю приблизно з початку 2018 року. Мають добросусідські стосунки весь цей час і товаришують сім`ями, по-добросусідськи часто пригощають один одного смаколиками, городиною, за потреби питають один у одного пораду стосовно життєвих питань. Бачила як позивачка та ОСОБА_8 як звичайне подружжя/сім`я спільно облаштовували побут, займались вихованням, навчанням дітей.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказала, що вона є рідною сестрою позивачки та добре знає її сім`ю, оскільки постійно спілкуються та мають гарні стосунки, постійно бувають у гостях один у одного. Повідомила, що у її сестри з ОСОБА_8 справжня сім`я, вони разом проживали та виховували та забезпечували усим необхідним дітей, вели спільний побут, купували речі, оплачували рахунки, разом приїздили до батьків. За її особистими спостереженнями вони є сім`єю, подружжям. Після розлучення майже одразу позивачка та ОСОБА_8 поновили подружні стосунки та спільне проживання, сімейний побут. Їхнє розлучення існувало лише на паперах, фактично вони весь час залишались подружжям, оскільки мали спільний бюджет, разом робили ремонт у спільному помешканні, купували автомобіль для потреб сім`ї, тобто мали спільні витрати. Їй відомо, що за помешканням, у якому спільно проживали позивачка з ОСОБА_5 , рахувався великий борг за комунальні послуги і її сестра та ОСОБА_8 разом його сплачували.

Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, свідків, з`ясувавши обставини, які мають значення для вирішення справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються вимоги заяви, перевіривши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд встановив таке.

Згідно з відомостями свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , яким документовано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у графі «батько» вказаний ОСОБА_11 , у графі «мати» - ОСОБА_12 (а.с.23)

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , ОСОБА_11 зареєстрував шлюб із ОСОБА_12 , про що складений актовий запис №1177 від 27.06.1986 року. Прізвище ОСОБА_13 після одруження зазначене як « ОСОБА_14 » (а.с.24).

Позивач і ОСОБА_5 перебували у шлюбі, зареєстрованому Відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області 26 вересня 2009 року, актовий запис №291. Вказана обставина підтверджується відомостями свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 (а.с. 16).

Від цього шлюбу у них народились доньки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , і ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Вказана обставина підтверджується відомостями свідоцтв про народження серії НОМЕР_6 (а.с. 14) та НОМЕР_7 (а.с.15).

Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.12.2016 року у справі №381/4080/16-ц розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.17-18 ).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , ОСОБА_11 (батько ОСОБА_5 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , про що 14.06.2018 Фастівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області склав актовий запис № 350 (а.с.25).

Згідно з довідкою про фактичне місце проживання №427 від 31.07.2025, виданою Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживає у АДРЕСА_1 . Разом з нею за цією адресою проживає ОСОБА_5 (чоловік), ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_16 (донька), ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_15 (донька), ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.30).

Згідно з довідкою про фактичне місце проживання особи №504 від 05.09.2025, виданою Фастівською міською радою Київської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_5 (чоловік), ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_16 (донька), ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_15 (донька), ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.31).

Відповідно до відомостей анкети військовослужбовця НОМЕР_1 загону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розділі Є «Сімейний стан» зазначена ОСОБА_17 як дружина (а.с. 33).

Згідно зі сповіщенням сім`ї № 69 від 06.03.2025 року, розвідник-помічник гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_18 військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_5 , 1982 року народження, зник безвісти 15.02.2025 під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, в районі ведення бойових дій біля населеного пункту Янтарне Покровського району Донецької області (а.с.32).

Згідно з витягом Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025111310000437 від 06.03.2024 року, за заявою ОСОБА_1 внесено відомості за фактом зникнення безвісти 15.02.2025 року її чоловіка ОСОБА_5 . в районі населеного пункту Янтарне Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання (а.с.35).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250408-1412 від 08.04.2025, ОСОБА_5 , 1982 року народження, 19.03.2025 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин (а.с. 36-37).

Міністерство оборони України листом №117/Вих3ВГ/2817 від 31.03.2025 повідомило ОСОБА_18 про те, що у Центральному управлінні цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України наявна інформація щодо місця зникнення безвісти ОСОБА_5 із вказаними координатами. Рекомендовано звернутися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з метою уточнення вже наявних даних у інформаційній системі, у якій містяться відомості про зниклих безвісти осіб та військовополонених, та до місцевого ТЦК та СП для ознайомлення з наявними та доступними даними (а.с. 42-43).

Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини листом від 05.04.2025 повідомив ОСОБА_18 про те, що функціонує Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та проінформоував, що у випадку її згоди дані про зниклого безвісти військовослужбовця будуть скеровані російській стороні для перевірки факту перебування на території держави-агресора або тимчасово окупованих територіях (а.с. 44-45).

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими листом №222/1004/11040 від 08.05.2025 повідомив ОСОБА_18 про те, що в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими, яка використовується Координаційним штабом та іншими уповноваженими органами, містяться відомості стосовно зниклого безвісти ОСОБА_5 , 1982 року народження. Водночас, до Координаційного штабу не надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування ОСОБА_5 у полоні держави-агресора (а.с.40-41).

Державне підприємство «Українського національного центру розбудови миру» листом № 06-04/30370 від 10.09.2025 повідомило ОСОБА_18 про те, що відомості про ОСОБА_5 внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні. Станом на дату звернення інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_5 не надходила (а.с.46-47).

Також позивач долучила до матеріалів справи її спільні з ОСОБА_5 світлини, світлини з їхніми дітьми, а також знімки екрану телефону із застосунку «Вайбер» щодо їхнього листування (а.с. 48-59).

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Статтею 1 СК України визначені засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Згідно з ч. 4 ст. 3 СК України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до статті 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Відповідно до частини першої статті 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

Відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», термін «близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин» вживаються в такому значенні: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Відповідно до частин 1-4 статті 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб. Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

Отже, встановлення певних фактів має на меті підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд вправі встановлювати лише такі факти, які за своїми ознаками є юридичними фактами. Об`єктом судового захисту у цьому випадку є охоронюваний законом інтерес, тобто обставини, від встановлення наявності або відсутності яких у особи може виникнути, змінитися або припинитися певне суб`єктивне право.

У справі, яка розглядається, суд встановив, що позивач звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу однією сім`єю чоловіка та жінки.

Позивач вказує, що встановлення цього юридичного факту їй необхідне для оформлення пенсії у разі втрати годувальника як члену сім`ї зниклого безвісти у зв`язку зі збройним конфліктом, передбачену Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на це суд враховує таке.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення.

При цьому заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, чинне законодавство не передбачає іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Поняття сім`ї, сформульоване в статті 3 СК України, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя.

Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя» та вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї»).

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із подружжя ; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них прав та обов`язків.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Під час встановлення факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання (постанова Верховного Суду від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-ц).

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та інше.

Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд встановив, що зібрані та досліджені під час судового розгляду належні та достатні докази достовірно та об`єктивно вказують на те, що позивач у період з 2024 року по день зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_5 проживала разом з ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Вони вели спільний побут, мали взаємні права та обов`язки, сформовані відносини, що притаманні подружжю, мали спільний побут у розумінні домогосподарства, спільно проживали в одному житловому приміщенні, спільно забезпечували себе та дітей всім необхідним для життя, спільно вели сімейний бюджет та витрачали кошти, мали як чоловік та дружина особисті немайнові і майнові праві та обов`язки, які засновані на усталених сімейних звичаях.

Вказані обставини підтверджені належними та достатніми доказами, дослідженими судом під час розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також те, що для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як жінки та чоловіка, про який просить позивач та який породжує юридичні наслідки для неї, чинне законодавство не передбачає інший порядок його встановлення, суд вважає наявними правові підстави для задоволення цього позову повністю.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з травня 2024 року по ІНФОРМАЦІЯ_11 за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП - НОМЕР_9 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП - НОМЕР_10 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_11 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП - НОМЕР_12 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , РНОКПП - НОМЕР_13 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складене 09.02.2026 року.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК