Рішення № 133924819, 14.01.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2026 р. Справа № 370/1820/25

Провадження № 2/370/605/25

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем Хоменко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с-щі Макарів Київської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛТ Флора» про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач, Орендодавець) звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛТ Флора» (далі відповідач, Орендар) про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЛТ Флора» укладено договір оренди землі №190925 від 25.09.2019 року, та передано відповідачу в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 3222785800:03:012:0077, для ведення особистого селянського господарства, що належить їй на праві власності, зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 травня 2019 року, номер запису про право власності (в державному реєстрі прав) 31849068, загальною площею 35,5695 га, яка розташована на території Ніжиловицької сільської ради Київської області.

Орендодавець виконав, взяті на себе за Договором оренди, зобов`язання в частині передачі в строкове платне користування земельної ділянки в належному стані для здійснення на ній господарської діяльності Орендаря з вирощування ягідної продукції.

Натомість Орендар свої обов`язки за Договором оренди земельної ділянки належним чином не виконує.

Тому позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила суд:

-Розірвати договір оренди №190925 від 25.09.2019 року з 22.05.2025 р.

-Стягнути заборгованість з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛТ Флора» за договором оренди №190925 від 25.09.2019 р. у розмірі 2 658 847,46 грн.

-Стягнути безпідставно набуті кошти за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 314 915,72 грн.

-Стягнути штрафні санкції, відповідно до ст.625 ЦКУ, за фактичне користування земельною ділянкою з 17.06.2025 р. по 07.10.2025 р. у розмірі 135 651,49 грн.

Ухвалою суду від 20.06.2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Вказаною ухвалою також встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 07.10.2025 р. прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, підготовче засідання відкладено на 14.11.2025 р.

Ухвалою суду від 14.11.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2025 р., який в подальшому відкладено на 14.01.2026 р.

У судове засідання належним чином повідомлені учасники справи не з`явилися.

Від представника позивача адвоката Кучерявої К.Л. надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони позивача.

У судове засідання відповідач свого представника не направив, відзиву не додавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЛТ Флора» укладено договір оренди землі №190925 від 25.09.2019 року, та передано відповідачу в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 3222785800:03:012:0077, для ведення особистого селянського господарства, що належить їй на праві власності, зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 травня 2019 року, номер запису про право власності (в державному реєстрі прав) 31849068, загальною площею 35,5695 га, яка розташована на території Ніжиловицької сільської ради Київської області (а.с. 11-16).

За умовами вказаного договору оренди, Договір укладено терміном до 31 березня 2040 року включно (п. 8 Договору).

Пунктами 11-13 Договору визначено, що коефіцієнт вартості орендної плати за 1 га за 1 календарний рік становитиме:

-в період 25 вересня 2019 - 31 грудня 2019 років - 11145,47 (одинадцять тисяч сто сорок п`ять гривень 47 копійок), що еквівалентно 409,76 доларів США за офіційним курсом НБУ;

-в період 01 січня 2020 - 31 грудня 2020 років 20400 (двадцять тисяч чотириста гривень 00 копійок), що еквівалентно 750 доларів США за офіційним курсом НБУ;

-в період 01 січня 2021 - 31 грудня 2021 років - 23120 (двадцять три тисячі сто двадцять гривень 00 копійок), що еквівалентно 850 доларів США за офіційним курсом НБУ;

-в період 01 січня 2022 - 31 грудня 2022 років - 25840 (двадцять п`ять тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок), що еквівалентно 950 доларів США за офіційним курсом НБУ;

-в період 01 січня 2023 - 31 березня 2040 років - 27200 (двадцять сім тисяч двісті гривень 00 копійок), що еквівалентно 1 000 доларів США за офіційним курсом НБУ.

Обчислення розміру орендної плати за орендовану земельну ділянку приватної ясності здійснюється з урахуванням індексації.

Орендна плата вноситься у національній валюті України - гривні, поквартально, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним кварталом шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця або оплати готівкою шляхом оформлення видаткового касового ордеру відповідно до вимог чинного законодавства на момент оплати орендних платежів.

Пунктом 17 Договору визначено, що у разі несвоєчасної сплати орендної плати у строки, визначені Договором оренди землі, справляється пеня у розмірі 0,1% (нуль цілих одної десятої) несплаченої суми за кожен день прострочення.

Орендодавець виконав, взяті на себе за Договором оренди, зобов`язання в частині передачі в строкове платне користування земельної ділянки в належному стані для здійснення на ній господарської діяльності Орендаря з вирощування ягідної продукції, що підтверджується Актом прийому-передачі об`єкта оренди (а.с. 15).

Натомість Орендар свої обов`язки за Договором оренди земельної ділянки належним чином не виконує.

Так, 09.08.2024 р. Орендодавцю стало відомо про факт призупинення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛТ Флора».

09.08.2024 р. Орендарем було вчинено дії, спрямовані на демонтаж насосної станції вузла фертигації. В "пік сезону" відключено від крапельного поливу 16 га насаджень лохини, в кількості 54 000 кущів та 2 га суниці.

13.08.2024 р. Орендодавцем було направлено лист директору «ВЛТ Флора» ОСОБА_2 , щодо вимоги надати пояснення про призупинення господарської діяльності та подальшого виконання умов договору. Відповіді на лист отримано не було (а.с. 17).

16.08.2024 р. Орендодавець звернувся листом до заступника селищного голови Макарівського району Київської області з питань діяльності виконавчих органів ради - Карбовського А.Г., щодо прохання здійснити захід контролю санітарних та екологічних норм та зафіксувати стан земельної ділянки (а.с. 18).

29.08.2024 р. представниками селищної ради Макарівського району Київської області було здійснено огляд земельної ділянки та надано відповідь від 03.09.2024 р. №Т1372/02-16 (а.с. 27-28).

30.08.2024 р. Орендодавцю стало відомо, що ТОВ «ВЛТ Флора» змінили директора у особі ОСОБА_3 , який, в свою чергу, став і єдиним засновником, і єдиним кінцевим бенефіціарним власником.

03.09.2024 р. Орендодавцем надіслано 2 листи на електронну та юридичну адресу ТОВ «ВЛТ Флора»:

- Лист щодо порушення умов договору пункту 6.1, 6.2. Договору.

- Лист щодо порушення умов договору пункту 20 Договору.

Однак листи повернуто назад, адресат відсутній за даною адресою (а.с. 19-22).

04.09.2024 р. Орендодавцем надіслано 3 листи на електронну та юридичну адресу ТОВ «ВЛТ Флора»:

- Лист щодо призупинення господарської діяльності.

- Лист щодо порушення умов договору пункту 34 Договору.

- Лист щодо порушення умов договору пункту 22.1 Договору (а.с. 23-26).

11.09.2024 р. Орендодавцем отримано лист від директора ТОВ "ВЛТ Флора" ОСОБА_3 щодо інформації, що він є одноособовим власником, кінцевим бенефіціарним та одночасно директором (а.с. 32).

02.10.2024 р. Орендодавцем було надіслано листи, щодо санітарного стану орендованої земельної ділянки до таких організацій:

1) Управління у сферах насінництва та розсадництва, карантину та захисту рослин.

2) Сфера використання охорони земель.

3) Державна екологічна інспекція Столичного округу (а.с. 33-38), на які позивачу надано відповіді (а.с. 41-43).

Позивач вказує, що 08.10.2024 р. Орендодавцем надіслано лист представнику директора ТОВ «ВЛТ Флори» - Племяннікову Б.Д., з вкладеннями копій листів за 03.09.2024, 04.09.2024, і рахунок на оплату земельної ділянки за 3 квартал 2024 року.

Також, позивач посилався на те, що 08.10.2024 р. надіслано лист минулому директору ТОВ «ВЛТ Флори» - Подольнікову В.В. з вкладеннями копій листів за 03.09.2024, 04.09.2024, і рахунок на оплату земельної ділянки за 3 квартал 2024 року.

09.10.2024 р. Орендодавцем надіслано лист до Головного управління ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ (а.с. 39-40).

20.03.2025 р. комісією з визначення та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, яка діє на підставі рішення № 20/03 від «20» березня 2025 року складено акт визначення та відшкодування збитків/безпідставно збережених коштів власникам землі та землекористувачам на території Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області, з урахуванням актів обстеження земельної ділянки щодо її цільового використання, акту повторного обстеження земельної ділянки щодо її використання.

Комісією встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222785800:03:012:0077 не використовується за цільовим призначенням Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЛТ Флора». На момент обстеження поле забур`янене, на ділянці присутні каністри з-під добрив, залишки агроволокна, пластикові ємності. Насадження лохини, які були висаджені, засохли, відсутній належний догляд зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛТ Флора». Ознак обробітку ґрунту не виявлено, агротехнічні заходи не проводяться, система поливу насаджень відключена. Стан ділянки свідчить про її занедбаність та невиконання умов раціонального використання земельних ресурсів.

Також Комісією встановлено, що до приведення земельної ділянки до попереднього стану необхідно здійснити комплекс заходів, а саме:

послуги косіння 2964,00/1га = 88 920,00 грн;

послуги дискування 1770,00/1га = 53 100,00 грн;

послуги дискування 2 1770,00/1га = 53 100,00 грн;

послуги оранки 3828,00/1га = 114 840,00 грн;

послуги фрезерування 3684,00/1га = 11 520,00 грн.

Отже, сума завданих збитків орендованій ділянці, внаслідок неналежного використання орендарем становить 420 480,00 грн.

Заборгованість по сплаті орендної плати станом на 20.03.2025 р. становить:

- за 3 квартал 2024 року 270 086,82 грн.

- за 4 квартал 2024 року 258 343,92 грн.

- за 1 квартал 2025 року 283 471,81 грн.

Загальна сума заборгованості становить: 811 902,55 грн.

Період за який визначено розмір збитків: з 10.10.2024 року по 20.03.2025 року (а.с. 44-49).

03.04.2025 р. Орендодавцем було направлено повідомлення № 03/04-25 про відмову від договору оренди земельної ділянки №190925 від 25.09.2019 року в порядку ст. 782 ЦК України (а.с. 50).

У зв`язку з тим, що умови договору Орендарем не виконуються, керуючись ст. 782 ЦК України Орендодавець повідомив ТОВ «ВЛТ Флора» про те, що Договір оренди земельної ділянки №190925 від 25.09.2019 року є розірваним з моменту одержання даного повідомлення ТОВ «ВЛТ Флора».

Повідомлення № 03/04-25 «03» квітня 2025 року, не було отримано Відповідачем, що підтверджується інформацією з трекінгу Укрпошти № 0100199743435 та повернулось на адресу Позивача 22.05.2025 р. (а.с. 51-53). Отже, договір оренди №190925 від 25.09.2019 року позивач вважає розірваним з 22.05.2025 року.

Орендодавцем була нарахована пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за Договором оренди, а також 3% річних та проценти за користування коштами.

Згідно пунктів 49-51 Договору оренди передбачена відповідальність Орендаря:

У випадку порушення Орендарем п.п. 18-24, 40 Договору, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю окрім збитків, завданих таким порушенням, штраф у розмірі місячної орендної плати за кожен з виявлених фактів порушення, а також самостійно усунути порушення та їх наслідки у місячний термін.

Період прострочення виконання Орендарем грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за користування ділянкою, на момент подачі позову за 3 (третій) квартал 2024 року, за 4 (четвертий) квартал 2024 року, за 1 (перший) квартал 2025 року, за 2 (другий) квартал 2025 року, складає 352 (триста п`ятдесят два) календарних днів, тобто з «01» липня 2024 року по «17» червня 2025 року.

Розрахунок проведений позивачем за період 01.07.2024 - 17.06.2025:

Сума заборгованості становить: 1 098 524,00 гри.

Інфляційні втрати за вказаний період: 147 652,31 грн.

Пеня за вказаний період: 386 680,45 грн.

3% річних за вказаний період: 31 736,56 грн.

Сума разом із нарахуваннями складає: 1 664 593,32 грн.

За невиконання Орендарем п.п. 6.1, 6.2 даного Договору Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 50% від річного розміру орендної плати.

Відповідно до п.11 Договору, коефіцієнт вартості орендної плати за 1 га за 1 календарний рік становитиме:

-в період 01 січня 2023 року - по 31 березня 2040 року 27 200, 00 (двадцять сім тисяч двісті гривень 00 копійок), що еквівалентно 1 000 доларів США за офіційним курсом НБУ.

Таким чином, за невиконання п.п. 6.1, 6.2 даного Договору Орендар має сплатити штраф у розмірі 35,5695 га * 27 200, 00 /2 = 483 745,20 грн.

Також положенням п.22.1 Договору оренди сторони погодили, що орендар в термін 15 календарних днів з моменту державної реєстрації даного Договору, а також до 15 березня кожного наступного року, зобов`язаний надавати Орендодавцю або його уповноваженому представнику перелік добрив та засобів захисту рослин, які плануються для використання в поточному році на орендованій земельній ділянці. В переліку зазначається найменування добрив або засобів захисту рослин, їх кількість та с/г культура, на яку заплановане використання.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що станом на момент звернення до суду з позовом, позивач отримував від Орендодавця відомості на виконання п.6.1, п.6.2, п.22.1. Договору оренди.

Положеннями п.51 Договору оренди сторони погодили, що у випадку порушення Орендарем п.п. 18-24, 40 даного Договору, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю окрім збитків, завданих таким порушенням, штраф у розмірі місячної орендної плати за кожен з виявлених фактів порушення, а також самостійно усунути порушення та їх наслідки у місячний термін.

04.09.2024 року Орендодавець звертався з листом до відповідача з вимогою сплатити штраф у розмірі місячної орендної плати за порушення умов Договору оренди, спричинене невиконанням Орендарем п.22.1. Договору оренди.

Таким чином, за невиконання п. 22.1. Договору, Орендар має сплатити штраф у розмірі 90 028,94 грн.

Враховуючи вищезазначене, у Орендодавця виникли належні правові підстави вимагати від Орендаря виконання, взятих на себе за Договором, зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 2 658 847,46 грн.

Крім того, позивачем в ході розгляду справи збільшено позовні вимоги, посилаючись на те, що станом на дату призначення підготовчого засідання 07.10.2025 року, Орендарем досі використовується земельна ділянка, за договором оренди землі, у зв`язку з чим позивачем збільшено позовні вимоги, а саме:

стягнути безпідставно набуті кошти за фактичне користування земельними ділянками за період з 17.06.2025 року по 06.10.2025 року (3-й квартал 2025 року) у розмірі еквівалентному орендній платі, що становить 314 915,72 грн.

А також збільшити розмір штрафних санкцій, відповідно до ст.625 ЦКУ, за несплату орендної плати з 17.06.2025 року по 07.10.2025 року у наступних розмірах.

Оскільки станом на 07.10.2025 року сума заборгованості становить: 1 098 524,00 грн + 314 915,72 грн = 1 413 439,72 грн.

Отже, розрахунок штрафних санкцій здійснено наступним чином:

Основна сума заборгованості за період з 17.06.2025 по 07.10.2025 складає 1 413 439,72 грн.

Інфляційні витрати 17.07.2025:

Період Індекс інфляції: Липень 2025 - 99.8, Серпень 2025 - 99.8.

Індекс інфляції за весь період = (99.8 : 100) x (99.8 : 100) = 0.996004.

Інфляційне збільшення = 1 413 439.72 x 0.996004 - 1413439.72 = - 5 648,11 грн.

Штрафні санкції Подвійна облікова ставка НБУ Початок періода Закінчення періода Кількість днів Ставка НБУ Подвійна ставка НБУ на день Штрафні санкції 17.07.2025 23.08.2025 38 15.5 0.085 45 617,31 25.07.2025 11.09.2025 49 15.5 0.085 58 822,33 12.09.2025 07.10.2025 26 15.5 0.085 31 211,85 Разом: 113 135 651,49 Штрафні санкції = (сума санкцій по всіх періодах) = 45617.31 + 58822.33 + 31211.85 = 135 651,49 грн. Загальна заборгованість Період прострочення грошового зобов`язання: з 17.07.2025 по 07.10.2025 Кількість днів: 113 Сума боргу: 1 413 439,72 грн. Інфляційне збільшення: - 5 648,11 грн. Штрафні санкції: 135 651,49 грн. Разом: 1 543 443,10 грн.

Суд погоджується з вказаними розрахунками та їх приймає.

При цьому, суд зауважує, що стороною відповідача вказаних розрахунків не спростовано та їх розмір не заперечувався.

Вирішуючи вимоги за даним спором, суд також керується наступним.

Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також, договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Положеннями ст. 25 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до п. 45 Договору, дія Договору оренди землі припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованих земельних ділянок, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 46 Договору, розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку допускається за умов: використання Орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням; порушення Орендарем терміну виплати орендної плати згідно п. 13 Договору більш ніж на 100 (сто) календарних днів.

Відповідно до п. 49 Договору, за невиконання або неналежне виконання Договору оренди землі сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.

Відповідно до п. 50 Договору, сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін бути досягнуто згоди.

З урахуванням вищенаведеного, цивільне законодавство України зобов`язує сторін правочину (договору) при його вчиненні (укладенні) включити до змісту правочину (договору) передбачені законодавством обов`язкові умови та надає право сторонам правочину (договору) на власний розсуд визначити та погодити будь-які інші умови, в тому числі умови стосовно припинення договірних правовідносин. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.07.2024 у справі № 904/1593/22.

Водночас, згідно з положеннями статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин, має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Стаття 654 ЦК України встановлює загальні правила щодо форми зміни або розірвання договору: зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Разом з цим, відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як зауважує Верховний Суд, ст. 782 ЦК України є спеціальною нормою, яка встановлює підстави і наслідки відмови від договору найму. Підставою для відмови є порушення договору з боку наймача у вигляді невнесення ним плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд. А наслідком - припинення договору в момент отримання повідомлення наймачем.

Отже, відмова від договору найму за своєю суттю є одностороннім правочином з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав наймодавця, а тому не вимагає згоди другої сторони. За змістом ст. 782 ЦК України, а також виходячи з положень ст.ст. 205, 654 ЦК України, відмова від договору має вчинятися наймодавцем письмово. Додаткових вимог вказані положення ЦК України не містять. Відмова від договору вважається такою, що відбулася, якщо наймодавець направив наймачу відповідну заяву (лист, повідомлення), надавши суду докази такого направлення та отримання її наймачем. Аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 910/4391/19, у постанові ВС КГСУ від 20 лютого 2025 по справі № 910/16543/23.

З урахуванням вищенаведеного, слід зазначити, що статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний порядок розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Верховний Суд неодноразово вказував, що для правильного вирішення спору щодо відмови від договору оренди орендодавця, господарським судам необхідно було встановити наявність у позивача права на таку односторонню відмову від договору (невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд) та отримання такого повідомлення відповідачем (для встановлення дати припинення договору оренди).

Так, судом встановлено, що за Орендарем (відповідачем) рахується заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, яка передана в оренду за Договором від № 190925 оренди земельної ділянки від 25.09.2019 р. починаючи з 3 (третього) кварталу 2024 року по теперішній час.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Окрім того, згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначене кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 549 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення боржником грошового зобов`язання, останній зобов`язується передати кредиторові грошову суму у розмірі, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Відповідно до положень ч. 3 ст.692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару га сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до правових висновків, відображених у Постанові Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. №14, проценти, зазначені у ст. 536 ЦКУ, є платою за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, а підставами для застосування до правовідносин сторін положень ст.536 ЦКУ є: по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге, встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (ст. 1048, 1054, 1061 ЦКУ).

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами необхідно нараховувати виходячи із положень ст. 1048 ЦКУ, відповідно до яких, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Сплата санкцій та (або) відшкодування збитків, завданих Орендодавцю у зв`язку з порушенням Орендарем зобов`язань за Договором оренди, інфляційних втрат та 3% річних не звільняє Орендаря від обов`язку виконати цей Договір.

Зазначене кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 622 ЦК України, відповідно до якої Боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов`язання, не звільняється від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи-орендаря;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії);

припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України ''Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями".

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору. Враховуючи вищевикладене, порушення обов`язку щодо сплати орендної плати є підставою для дострокового розірвання Договору за рішенням суду.

Таким чином, позивач як власник земельної ділянки і орендодавець за договором має право на отримання від відповідача орендної плати.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права, згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Разом з тим, як свідчить практика Верховного Суду щодо застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом з підстави істотності допущеного порушення договору, то такою підставою може бути встановлений в ході судового розгляду факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо несплати орендної плати орендарем земельної ділянки.

В пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В свою чергу, за висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) якщо договором оренди передбачена сплата орендної плати щорічно, то систематичною може бути визнана несплата протягом 2 і більше років. Якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то, відповідно, несплата протягом 2 і більше місяців може бути визнана систематичною. Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати це не є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Відтак, лише факт систематичної несплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору. Аналогічні висновки викладені в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного суду від 11.10.2017 у справі № 732/174/17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 31.07.2020 по справі № 479/1073/18, від 17.06.2021 у справі 485/784/20.

За змістом статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Матеріалами справи встановлено, що Орендар свого обов`язку щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою не виконує та не вносить плату за її користування, що є підставою для розірвання договору оренди та повернення майна Орендодавцеві.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, підстав для звільнення відповідача від стягнення судового збору судом не встановлено, позивачем при подачі позову сплачено 15 140,00 грн (а.с. 8), тому його слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛТ Флора» про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості - задовольнити.

Розірвати договір оренди №190925 від 25.09.2019 року з 22.05.2025 року.

Стягнути заборгованість з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛТ Флора» за договором оренди №190925 від 25.09.2019 року у розмірі 2 658 847,46 грн.

Стягнути безпідставно набуті кошти за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 314 915,72 грн.

Стягнути штрафні санкції, відповідно до ст.625 ЦКУ, за фактичне користування земельною ділянкою з 17.06.2025 року по 07.10.2025 року у розмірі 135 651,49 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛТ Флора» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 15 140,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 14.01.2026 року.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛТ Флора»: 03057, м. Київ, вул. Довженка Олександра, 18, код ЄДРПОУ 39392529.

Суддя Л.В. Білоцька