Ухвала суду № 133923430, 04.02.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/975/26

1-кс/357/304/26

У Х В А Л А

04 лютого 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3

слідчий: ОСОБА_4 ,

захисник адвокат: ОСОБА_5 ,

підозрюваний: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в залі судових засідань №8 м. Біла Церква, Київської області по кримінальному провадженню №42025112030000385 від 23.10.2025,

клопотання старшого слідчої групи у кримінальному провадженні - старший слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Єреван країни Вірменія, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

Старший слідчої групи у кримінальному провадженні - старший слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді даного місцевого суду з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливостю внесення застави в рамках кримінального провадження №42025112030000385 від 23.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, враховуючи наявність обставин, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177, ст. 178, пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Так, клопотання вмотивоване тим, що у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не раніше листопада 2025 року ОСОБА_6 , незважаючи на заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 23 до 60 років, маючи корисливий мотив, спрямований на отримання неправомірної вигоди, розробив план сприяння у незаконному переправленні громадянина України ОСОБА_7 через державний кордон України в умовах дії правового режиму воєнного стану.

Так, у листопаді 2025 року, ОСОБА_6 , під час розмови з ОСОБА_7 , усвідомлюючи наявність обмежень щодо виїзду останнього за кордон у зв`язку з дією правового режиму воєнного стану, запропонував сприяння у незаконному перетині державного кордону України. Зокрема, ОСОБА_6 пообіцяв виготовити підроблені документи про громадянство Республіки Болгарія, що мали стати підставою для безперешкодного виїзду за межі України, оцінивши свої послуги у 8 000 доларів США.

26.12.2025 близько 12:00 ОСОБА_6 під час телефонної розмови висунув вимогу про передачу частини коштів у сумі 4 000 доларів США для початку процесу виготовлення документів. На виконання цих домовленостей, 29.12.2025 близько 11:00 у м. Біла Церква по вул. Крижановського (поблизу парку «Олександрія»), ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, передав ОСОБА_6 першу частину винагороди 43000 гривень. При цьому, ОСОБА_6 надав ОСОБА_7 детальні інструкції щодо способу перетину кордону після виготовлення підроблених документів.

Надалі ОСОБА_6 забезпечив виготовлення підробленого паспорта громадянина Болгарії та посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 (з його фотокарткою, але зміненими анкетними даними).

02.02.2026 близько 12:00 у приміщенні магазину «Мануфактура Смаку» (м. Біла Церква, вул. Добровольчих батальйонів, 4), ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 вказані підроблені документи. Після цього ОСОБА_7 , продовжуючи діяти під контролем правоохоронних органів, на виконання домовленостей з ОСОБА_6 передав останньому решту суми 7000 доларів США (що згідно з курсом НБУ становить 299679,1 грн). Після отримання коштів ОСОБА_6 був затриманий.

За таких обставин, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянням його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів, у зв`язку з чим 03 лютого 2026 року йому вручено відповідне письмове повідомлення про підозру.

02.02.2026 в 12 год. 15 хв. ОСОБА_6 затримано на підставі п.1 ч.1 ст.208 КПК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вище вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 ; протоколом затримання та особистого обшуку ОСОБА_6 ; протоколом огляду приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом огляду речових доказів, які було вилучено в ході особистого обшуку ОСОБА_6 ; протоколом огляду речових доказів, які було вилучено протоколом огляду приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ; та іншими доказами у кримінальному провадженні, які не підлягають розголошенню та будуть надані слідчому судді під час розгляду даного клопотання.

Таким чином, слідчий та прокурор відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, вважають, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що і є обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою з метою запобігання останнього переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Отже з клопотання слідчого та прокурора вбачається, що ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що оскільки підозрюваний ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 9 років з конфіскацією майна, не має постійного джерела доходів, не працевлаштований, постійно змінює своє місце проживання, має законне право виїзду за межі території України під час дії правового режиму воєнного стану.

Крім цього ризик того, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що оскільки підозрюваний ОСОБА_6 безпосередньо знайомий із свідками у цьому ж кримінальному провадженні, підтримував із ними постійний зв`язок на протязі тривалого часу.

А також існує ризик того, що ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, в разі застосування до ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов`язання чи домашній арешт, органи досудового розслідування не зможуть в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матимуть можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками кримінального провадження, здійснення останнім впливу на свідків по кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по провадженню.

Вище зазначені відомості свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів та виконання підозрюваним ОСОБА_6 , покладених на нього процесуальних обов`язків.

Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у світлі чого слідчий та прокурор просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів з можливістю визначення розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень.

Позиція сторін

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказане свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус, при цьому навів доводи викладені в клопотанні та зазначив, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи наступне. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному злочин. Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 332 КК України, є тяжким та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з конфіскацією майна. Оскільки мінімальний строк за санкцією ч.3 ст. 332 КК України становить 7 років то звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України у цьому випадку не допускається.

Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, до особи буде застосовано виключно покарання у виді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись. Також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 має законні можливості для виїзду за кордон під час дії воєнного стану. Має 2 діючих закордонних паспорта (серії GF463892, GL828856). Крім того, підозрюваний має надзвичайно слабкі соціальні зв`язки на території України. Встановлено, що він не перебуває у зареєстрованому шлюбі, не має на утриманні дітей чи інших членів сім`ї, що свідчить про відсутність сталих родинних зобов`язань, які могли б утримати його від зміни місця проживання. За ОСОБА_6 не зареєстровано жодного нерухомого або цінного рухомого майна на території України (згідно з відомостями з відповідних державних реєстрів). Відсутність легальних активів та власного житла дозволяє підозрюваному у будь-який момент без суттєвих матеріальних втрат залишити місце свого проживання та змінити його на інше, невідоме органам слідства.

Специфіка інкримінованого злочину (сприяння у незаконному переправленні осіб через кордон) свідчить про наявність у підозрюваного знань, навичок та можливостей для організації прихованого пересування, зокрема за межі України, у тому числі з використанням підроблених документів (враховуючи вилучений під час огляду закордонний паспорт та посвідчення водія Республіки Болгарія). Крім того, під час допиту як підозрюваного, ОСОБА_6 , намагаючись створити уяву про наявність у нього постійного місця проживання та сталих соціальних зв`язків, вказав адресу: АДРЕСА_1 . Проте, проведеними слідчими діями, зокрема допитами свідків, встановлено, що вказана інформація не відповідає дійсності. За даною адресою фактично проживають сторонні особи (орендарі), які підтвердили, що ОСОБА_6 за цією адресою не проживає, не з`являється та жодного відношення до вказаного об`єкта нерухомості не має.

Зазначена обставина свідчить про те, що підозрюваний свідомо надав органу досудового розслідування неправдиві відомості про своє місце проживання, що вказує на відсутність у нього реального постійного місця проживання на території України. Така поведінка ОСОБА_6 на початковому етапі розслідування додатково підтверджує його намір приховати своє справжнє місце перебування від правоохоронних органів та суду, що робить ризик його переховування не лише реальним, а й високим

Ці обставини створюють передумови для можливого залишення території України та уникнення кримінальної відповідальності та дають підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні зазначив, що ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом. Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Також, просив врахувати й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. і з матеріалами цього клопотання, стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.

Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки існує ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином прокурор зазначив, що при встановленні наявності даного ризику слід враховувати, що докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення на даний час всі не встановлені. Також нині не встановлені усі задіяні учасники, оскільки є достатні підстави вважати, що у вчиненні злочину приймали участь крім підозрюваного ОСОБА_6 і інші невідомі особи. Тож всі ці обставини потребують вивчення, з`ясування та аналізу у порядку ст. 9 КПК, однак їх доступність для підозрюваного вказує на даний ризик, враховуючи характер та спосіб вчинення даного злочину, одночасно прокурор просив у разі прийняття судом рішення щодо можливості застосування розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків, передбачених КПК України, визначити заставу у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень.

Захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора з підстав необґрунтованості підозри, вважав вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України не доведеною, а також посилався на безпідставно заявлені ризики.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України не визнав та підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався, у ракурсі установлених фактичних обставин

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали, та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: … 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У цьому випадку, вимоги ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 132 КПК України заявником (слідчим та прокурором) дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумови, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1- п.3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний - обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного - обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним - обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній, будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3 ст. 332 КК України за викладених у клопотанні обставин.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах 23.10.2025 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження за №42025112030000385, у ході якого ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину 02.02.2026 о 12:15 год. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено 03.02.2026 о 12:08 з дотриманням вимог ч. 2 ст. 278 КПК України.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному вручено ОСОБА_6 04.02.2026 о 12:17 год. з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

На час розгляду порушеного у клопотанні питання стосовно підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Єреван країни Вірменія, громадянин України, з вищою освітою, одружений, не депутат, не адвокат, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Слідчий суддя, аналізуючи питання наявності обставин, визначених ст. 132, пунктів 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177, пунктів 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, № 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

На думку слідчого судді, ризик переховування обвинуваченого від суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 та суворість можливого покарання. Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Санкція частини ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України у цьому випадку не допускається. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Слідчий суддя також зазначає про актуальність ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Щодо актуальності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що він існує, оскільки докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення на даний час всі не встановлені, також нині не встановлені усі задіяні учасники.

Враховуючи характер та спосіб вчинення даного злочину, одночасно прокурор просив у разі прийняття судом рішення щодо можливості застосування розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків, передбачених КПК України, визначити заставу у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень.

Аргументи сторони захисту у свої сукупності не є настільки суттєвими, щоб нівелювати вищезазначені ризики.

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують її з останнім, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) та вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними, у тому числі в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені пунктами 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, уважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків; репутація підозрюваного; майновий стан; наявність постійного місця проживання; відсутність утриманців; вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також ризики переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, вказують на те, що обставини передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України свідчить про не можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Дані визначені пунктами 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановлення факту наявності у провадженні обставин визначених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та вважає за можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже саме такий запобіжний захід, на переконання слідчого судді, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступень втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Відносно питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, то слідчий суддя у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосуванням більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Слідчий суддя також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_6 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи тяжкість злочину, слідчий суддя вважає необхідним та достатнім визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень, а також відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та суду на першу вимогу; не відлучатися за межі території м. Козятин Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, засобів зв`язку; утримуватися від спілкування з свідком ОСОБА_7 та з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих дій щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України; носити електронний засіб контролю.

Отже, слідчий суддя з урахуванням вищенаведених обставин визначає відносно ОСОБА_6 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з одночасним обранням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 181, 183-186, 193, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчої групи у кримінальному провадженні - старший слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, терміном на шістдесят діб, в межах строку досудового розслідування по 02.04.2026 включно та утримувати в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного.

Одночасно визначити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень, при внесенні якої ОСОБА_6 з під варти звільнити.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена на наступний депозитний рахунок: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та суду на першу вимогу;

-не відлучатися за межі території м. Козятин Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, засобів зв`язку;

-утримуватися від спілкування з свідком ОСОБА_7 та з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих дій щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 02.04.2026.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Копію ухвали направити слідчому та начальнику Державної установи «Київський СІЗО» Міністерство юстиції України для виконання, а прокурору - для відома.

Ухвала слідчолго судді/суду щодо застосування/продовження запобіжного заходу підлягає негайоному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлений і проголошений о 13:45 год. 06.02.2026 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павла Скоропадського, 4 А.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддяОСОБА_8