Рішення № 133923398, 09.02.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1665/25

Провадження № 2/293/252/2026

09 лютого 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в селищі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

30.12.2025 представник ТОВ «КОШЕЛЬОК» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, за змістом якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2788019033-538038 від 06.12.2021 в розмірі 16 140,85 грн.

Також просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 06.12.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір №2788019033-538038 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язавсь повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на умовах: сума кредиту 7000,00 грн, початковий строк кредитування становить 14 днів, дисконтна відсоткова ставка становить 0,01% на добу, базова процентна ставка становить 2,2 % на добу за продовжений строк користування кредитом. Вказує, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, та перерахував грошові кошти на вказану позичальником банківську картку № НОМЕР_1 .

На момент подання позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі 16140,85 грн, з яких: 6 142,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 9998,85 грн. заборгованість за відсотками за користування позикою, з урахуванням часткової оплати за договором на загальну суму 3332,00 грн. Позивач вважає, що з боку відповідача по відношенню до ТОВ «Кошельок» має місце свідоме порушення зобов`язання, визначеного в кредитному договорі, що тягне за собою правові наслідки, встановлені кредитним договором та законом.

Зазначені кошти представник позивача просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім того, просить стягнути судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 30.12.2025 справа №293/1665/25 передана на розгляд судді Проценко Л.Й. (а.с.70).

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 31.12.2025 судом отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с.71).

05.01.2026 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Перше судове засідання суд призначив на 09 год. 00 хв. 05.02.2026.

Одночасно суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів та витребував у АТ КБ "ПРИВАТБАНК":

- письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) або на ім`я іншої особи (із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи);

- письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 05.12.2021 по 19.03.2022 (а.с. 73-74).

30.01.2026 на виконання вимог ухвали від 05.01.2026 до суду надійшла відповідь АТ «КБ «Приватбанк» та витребувані докази.

05.02.2026 сторони в судове засідання не з`явились. У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направлялись на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштове відправлення повернуло на адресу суду не врученим, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в суді, оскільки днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16 - учасник справи, що повідомлявся за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, ухилявся від отримання судової повістки, тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

05.02.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши проголошення його повного тексту на 09.02.2026 о 15 год 40 хв.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що 06.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» та ОСОБА_1 укладений договір №2788019033-538038 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - кредитний договір). (а.с.17-26).

Згідно умов договору та паспорта споживчого кредиту, відповідач отримав на споживчі цілі кредит в розмірі 7000 грн, строком на 14 днів (лояльний період) з можливістю продовження, який зобов`язалась повернути зі сплатою процентів до закінчення вказаного строку. Проценти за користування кредитом - 15 грн.Стандартна (базова) процентна ставка за понадстрокове користування кредитом становить 2,20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до графіку розрахунків: дата видачі кредиту/дата платежу 06.12.2021, кількість днів у розрахунковому періоді - 14, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період 7000,00 грн., проценти за користування кредитом 0,14грн, загальна вартість кредиту 7010грн (а.с.27).

З повідомлення XPAY Group LLC та повідомлення МТВ Bank №07/605-07/271 від 15.07.2025, вбачається, що через платіжну систему XPAYGroup LLC 06.12.2021 о 12:09:10 проведено успішне зарахування на карту клієнта 5168-7427-1571-7090, ID транзакції - 46677375, ID кредита - НОМЕР_3 , ID заявки на кредит - 538038, кредитні кошти в сумі 7000,00 грн за договором займу № 2788019033-538038 (а.с.32-33).

Згідно детального розрахунку заборгованості за договором № 2788019033-538038 від 06.12.2021 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ОСОБА_1 06.12.2021 надано кредит в розмірі 7000,00 грн, дата закінчення лояльного періоду 19.12.2021, базова процентна ставка в день - 2,20, дисконтна процентна ставка в день, в межах лояльного періоду - 0,01. Залишок заборгованості відповідача згідно кредитного договору становить 16140,65 грн., який складається за кредитом 6141,80 грн., по відсотках 9998,85 грн. (а.с. 29-31).

Згідно повідомлення АТ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-260119/138008-БТ від 23.01.2026, на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , в банку емітовано карту № НОМЕР_1 .

Відповідно до виписки за період 05.12.2021-19.03.2022, на ОСОБА_2 №НОМЕР_5 06.12.2021 зараховано кошти в сумі 7000 грн. З вказаної виписки вбачається, що саме ОСОБА_2 користувалася вказаними коштами.

ІV. Законодавство, що підлягає застосуванню, оцінка та мотиви суду

За правилами ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

За правилами ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, договір № 2788019033-538038 від 06.12.2021 не містить підтвердження підписання його електронними цифровими підписами сторін.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно повідомлення АТ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-260119/138008-БТ від 23.01.2026, банківську карту № НОМЕР_1 емітовано саме на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , та кошти в сумі 7000,00 грн зараховані на її рахунок. З виписки за договором б/н вбачається, що вказаними коштами користувалася ОСОБА_2 .

Отже, матеріали справи не містять доказів щодо укладення кредитного договору з відповідачем в порядку визначеному чинним законодавством, так як відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен отримати позичальник при укладанні договору.

Позивач не надав жодного доказу, який би дозволив достовірно з`ясувати обставини укладення кредитного договору. Не пояснює, яким чином проводилась ідентифікація особи, та чи проводилась вона взагалі, не надає доказів проведення такої ідентифікації та доказів відправлення одноразового ідентифікатора відповідачу. Не надає й доказів того, що саме ОСОБА_1 використав відправлений ідентифікатор для укладення кредитного договору.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України), в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року в справі 857/7/22).

Отже, укладення кредитного договору і надання позичальнику ОСОБА_1 кредитних коштів за обставин викладених в позові перед судом не доведено.

Як убачається із матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.

Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.

За викладених фактичних обставин, позивачем не доведено та судом не встановлено факту порушення відповідачем прав позивача. У зв`язку з відсутністю належних, допустимих та достатніх доказів суд позбавлений можливості впевнитись у законності права вимоги позивача до ОСОБА_1 , що є підставою для відмови у задоволенні позову.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 79,81,141, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», юридична адреса: село Чайки, вулиця Антонова, будинок 8А Києво-Святошинський район, Київська область, ЄДРПОУ: 40842831.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено та оголошено 09.02.2026

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО