Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 276/2101/25
Провадження по справі №2-о/276/8/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2026 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., з участю:
секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа: Новоборівська селищна рада Житомирського району Житомирської області,
в с т а н о в и в:
Заявник звернулася до суду із даною заявою, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся- ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належних спадкодавці ОСОБА_2 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №425157 від 22.03.2005 року. На час смерті він проживав з бабусею, так як за похилим віком та станом здоров`я бабуся потребувала постійного стороннього догляду та не здатна була до самообслуговування, після смерті здійснив її поховання. З метою оформлення спадкових прав, він звернулася до приватного Житомирського районного нотаріального округу Косинського С.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі, ураховуючи те, що спадщину після померлої він фактично прийняв, оскільки проживав на день смерті зі спадкодавцем. Проте, 08.03.2023 року отримав листа від приватного нотаріуса, в якому зазначалося, що нотаріальну дію з видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не може бути вчинено у зв`язку з тим, що не було подано заяви про прийняття спадщини згідно ст. 1268 ЦК України, та надано довідку зі Спадкового реєстру.
Заявник просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник в судовому засіданні заяву підтримав та пояснив, що ОСОБА_2 є його бабуся, яка проживала в АДРЕСА_1 . Він проживав за місцем реєстрації в с. Іванків Житомирського району з 2001-2003 роки, бо працював, а фактично весь час від народження проживав в с. Фасова. В період з 2007 по 2009 роки постійно проживав разом з бабусею за адресою: АДРЕСА_1 , так як за станом здоров`я останняпотребувала строннього догляду. Він забезпечував її всім необхідним, продуктами, ліками. За два тижні до смерті сестра забрала бабусю в м. Бориспіль, де вона і померла. Він в цей час продовжив проживати в її будинку.
Представник заінтересованої особи Новоборівської селищної ради в судове засідання не з`явився, селищний голова подав до суду заяву про проведення судового засідання за відсутності представника селищної ради, зазначив що не заперечують проти заявлених вимог.
Заслухавши заявника, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, враховуючи те що заінтересована особа не заперечувала проти задоволення заяви, суд її задовольняє, за слідуючих обставин.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядає суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Положеннями ст. ст.1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1ст. 1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/6 (далі - Порядок) видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п. 3.22 Порядку, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Згідно роз`яснень, викладених в абз. 3 п. 3, п. п. 2, 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Бориспіль Київська область, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Заявник є онуком ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 .
Згідно копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №425157 від 22.03.2005 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,1049 га, яка розташована та території Фасівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області.
Як слідує із довідок Новоборівської селищної ради №04/379 від 18.07.2018 року та №04/380 від 18.07.2018 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із спадкодавцем на день смері та шість місяців проживав без реєстрації її внук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до довідки Новоборівської селищної ради №71/02-25/04 від 25.03.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із спадкодавцем на день смері та шість місяців проживав без реєстрації її внук ОСОБА_1 .
Згідно листа-відповіді в.о.завідувача Хорошівської ДНК Пилипчука В.І. за №369/01-16 від 04.12.2025, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 не заводилась.
Із листа приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Косинського С.О. від 08.03.2023 року за №44/01-16 слідує, так як ОСОБА_1 на протязі 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріальної контори не було подано заяви про прийняття спадщини згідно ст. 1268 ЦК України, тому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендовано звернутись до суду. Повідомлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 08.03.2023 року не заводилась.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надала показання, згідно яких вона є сестрою заявника. ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_1 до 2009 року, до смерті. Заявник проживав разом з нею з 2007 року постійно, в тому числі на день її смерті. Заявник почав проживати з бабусею, оскільки остання за станом здоров`я потребувала стороннього догляду. Він займався її лікуванням, забезпечував матеріально, разом вели спільне господарство. Після її смерті здійснив поховання бабусі.
Свідок ОСОБА_4 суду повідомила, що вона є їх односельчанкою. ОСОБА_2 є бабусею заявника та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . З 2007 року до дня смерті ОСОБА_2 до 2009 року з нею постійно проживав її внук ОСОБА_1 . Так як бабуся за станом здоров`я потребувала стороннього догляду. Він займався її лікуванням, забезпечував продуктами харчування, займався її похованням.
Враховуючи викладені в заяві обставини, досліджені письмові докази на підтвердження цих обставин, відсутність заперечень проти задоволення заяви зі сторони заінтересованої особи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви, оскільки в ході судового розгляду доведено факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи те, що встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать його майнові права на спадщину, іншої можливості встановити цей факт заявник не має, у суду відсутні відомості щодо можливого порушення прав інших осіб, у зв`язку зі встановленням факту проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 на момент смерті, а тому заява підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 4, 259, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України суд, -
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Заінтересована особа: Новоборівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, адреса місцезнаходження: с-ще Нова Борова, вул. Незалежності, 9А, Житомирського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 44432353.
Повний текст рішення складено 09.02.2026.
Суддя А.М. Збаражський
Судове рішення № 133923089, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області) було прийнято 26.01.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 276/2101/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: