Постанова № 133922900, 09.02.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/79/26

Номер провадження 3/167/47/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року м. Рожище

Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Сіліч І. І. розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності №1 (м.Рожище) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)

встановив:

ОСОБА_1 17 січня 2026 року о 14 год 00 хв, керуючи автомобілем марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Рожище по вул. Гагаріна, перед початком руху не впевнилась в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем марки «Хундай Сантафе», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі в попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Крім того, водій ОСОБА_1 17 січня 2026 року о 14 год 00 хв, керуючи автомобілем марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Рожище по вул. Гагаріна та будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, залишила місце ДТП, чим порушив п.2.10а Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень визнала, пояснила, що дійсно 17 січня 2026 року о 14 год 00 хв керуючи автомобілем марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Рожище по вул. Гагаріна, допустила зіткнення з автомобілем марки «Хундай Сантафе». Зазначила, що зіткнення відбулось, оскільки виїзджаючи з парковки не помітила даний автомобіль, так як по обидва боки парковки стояли інші автомобілі. Місце дорожньо-транспортної пригоди залишила, а потім повернула. У вчиненому розкаюється.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до ст. 280 КУпАП підлягають з`ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.3 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР), визначено, що водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 10.1. ПДР України визначено, що водій перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП, адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, її винність також доводиться дослідженими в ході судового розгляду протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №569186 від 17 січня 2026 року, схемою місця ДТП від 17 січня 2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 17 січня 2026 року.

Пунктом 2.10а ПДР передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 122-4 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, її винність також доводиться дослідженими в ході судового розгляду протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №569203 від 17 січня 2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 17 січня 2026 року.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколах про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП - залишення місця дорожньо-транспортної пригоди та ст. 124 КУпАП порушення ПДР, що спричинили дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої пошкоджено транспортні засоби.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеня її вини, суддя вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та призначити стягнення за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, із застосуванням ст. 36 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, якою є санкція ст. 122-4 КУпАП, у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 665,60 грн судового збору.

Керуючись ст.36, 40-1, 122-4, 124, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та, на підставі ст. 36 КУпАП, накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Судовий збір має бути сплачений на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

СУДДЯ: І.І.Сіліч