Ухвала суду № 133918288, 09.02.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

09 лютого 2026 року Справа № 520/6900/25

Харківський окружний адміністративного суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.01.2026 р. №2000-0902-8/17016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено та вирішено:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку, не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 11.03.2025 №ФХ-127214/3795/с про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, що враховується для перерахунку пенсії, з 01.02.2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію з грошового забезпечення визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 11.03.2025 № ФХ-127214/3795/с про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, що враховується для перерахунку пенсії, з 01.02.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум..

28.10.2025 року до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 по справі № 520/6900/25 в порядку ст. 382 КАС України, а саме зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п`ятнадцяти днів, з дня постановлення ухвали про встановлення судового контролю, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 по справі №520/6900/25.

Свою заяву обґрунтовує тим, що до теперішнього часу розмір пенсії ОСОБА_1 не змінився, оскільки ГУПФУ в Харківській області рішення суду не по справі №520/6900/25 виконало.

ГУПФУ в Харківській області на особистому прийомі повідомило, що зазначене рішення суду не виконано, оскільки «ще не готово програмне забезпечення», яке мало би запрацювати до 01 вересня 2025 року згідно постанови Кабінету міністрів України від 14.07.2025 №821.

Звертає увагу суду, що в силу положень КАС України судове рішення яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому виконанню, і відсутність технічних можливостей, недоліки в роботі програмного забезпечення чи несправність технічних засобів не може вважатись поважною підставою для невиконання судового рішення яке набрало законної сили. Більш того програмне забезпечення на яке посилається відповідач згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 мало бути вже готовим та запрацювати ще до 01 вересня 2025 року, чого не сталося.

Згідно з листом Департаменту цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації від 09.10.2025 №2800-060101-8/67563 модернізацію програмного забезпечення завершено 30.09.2025, функціонал для ведення обліку видатків на виконання судових рішень та для перерахунків пенсій доопрацьовано. Станом на 09.10.2025 відповідно до пункту 25 Обов`язкових вимог проводиться встановлення та впровадження компонентів модернізованого програмного забезпечення в промисловому середовищі. Після завершення приймальних випробувань система буде введена в промислову експлуатацію в установленому порядку.

Отже, програмне забезпечення щодо здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій перерахованих на виконання судових рішень досі не введено в експлуатацію, тобто не працює, а судові рішення не виконуються.

Для виконання судового рішення по справі №520/6900/25 Харківський окружний адміністративний суд 08.09.2025 видав виконавчий лист, який позивачем разом із заявою про примусове виконання рішення суду від 30.09.2025 року пред`явлено до виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №79252245 від 03.10.2025 року про примусове виконання виконавчого листа по справі №520/6900/25 в частині «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію з грошового забезпечення визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 11.03.2025 № ФХ-127214/3795/с про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, що враховується для перерахунку пенсії, з 01.02.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум».

Зазначеною постановою старшим державним виконавцем боржнику надано 10 робочих днів для виконання зазначеного рішення суду. Зазначений строк сплив 16.10.2025 року. Проте рішення суду боржником так і не було виконано.

Згідно відомостей отриманих з АСВП та інформації про хід виконавчого провадження №79252245 (ідентифікатор доступу: АВ8Е23Е56Б88) боржником не надсилалось жодних доказів які б свідчили про виконання зазначеного рішення суду.

Таким чином ГУПФУ в Харківській області не виконало рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 по справі №520/6900/25, що підтверджується вищенаведеними доказами.

Ухвалою ХОАС від 18.11.2025 р. заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду 24.07.2025 по справі № 520/6900/25 в порядку ст. 382 КАС - задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом 90 (дев`яносто) днів, з дня постановлення ухвали про встановлення судового контролю, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 по справі №520/6900/25.

28.11.2025 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він вказує, що на виконання вказаного рішення, головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 року з грошовою забезпечення, визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 11.03.2025 №ФХ-127214/3795/с про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року.

За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії у розмірі 238682 гри. 61 коп. та внесено до Реєстру судових рішень.

Суму доплати в розмірі 8993,58 (8806,231 187,35) гри. виплачено в жовтні поточного року.

Суму доплати в розмірі 13471,55 (5240,80+187,35+8043,40) гри. включено до виплатної відомості листопада поточного року та профінансовано.

Розмір нарахованої га виплаченої пенсії у листопаді 2025 року становить 12193,86 гри., а розмір поточного боргу за листопад поточного року становить 7584 гривень 19 копійок.

Залишок невиплаченнх коштів виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

23.12.2025 позивач надіслав клопотання про розгляд звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 по справі №520/6900/25, в якому заперечував проти доводів пенсійного органу та просив накласти штраф на начальника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєву Г.О. як керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення.

03.02.2026 р. до ХОАС надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.01.2026 р. №2000-0902-8/17016 згідно якого просить прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року у справі №520/6900/25.

У звіті ГУ ПФУ в Харківській області зазначає, що на виконання зазначеного рішення, головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 року з грошового забезпечення, визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 11.03.2025 №ФХ-127214/3795/с про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року.

За результатом перерахунку Головним управлінням нараховано різницю в пенсії за період з 01.02.2023 року по 31.10.2025 року у розмірі 238682 гривні 61 копійка та внесено до Реєстру судових рішень, з яких, відповідно до даних Реєстру судових рішень ІКІС ПФУ:

- відкладена заборгованість за минулий період (з 01.02.2023 по 25.08.2025) складає 222046,32 грн. (з дати відповідно до зобов`язання по суду до дати набрання законної сили рішенням суду) (джерело фінансування - кошти Державного бюджету);

- поточна заборгованість (з 26.08.2025 по 31.10.2025) - 16636,29 грн. (з дати набрання законної сили рішенням суду по місяць виконання рішення суду) (джерело фінансування - кошти Державного бюджету).

Поточна заборгованість за наступні після місяця виконання рішення суду місяці складає:

- з 01.11.2025 по 30.11.2025 - 7584,19 грн. (джерело фінансування - кошти Державного бюджету);

- з 01.12.2025 по 31.12.2025 - 7584,19 грн. (джерело фінансування - кошти Державного бюджету);

- з 01.01.2026 по 31.01.2026 - 7584,19 грн. (джерело фінансування - кошти Державного бюджету).

Відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025, у 2025 році розпочато погашення заборгованості за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року у справі №520/6900/25.

У жовтні 2025 року проведено виплату:

- поточної заборгованості у сумі 8806,23 гри. (7584,19 грн. - за вересень 2025 та 1222,04 грн. - за жовтень 2025) (за рахунок коштів Державного бюджету України);

- відкладеної заборгованості за минулий період у сумі 187,35 грн. (за рахунок коштів Державного бюджету України).

У листопаді 2025 року проведено виплату:

- поточної заборгованості у сумі 5240,80 (за жовтень 2025) грн. (за рахунок коштів Державного бюджету України);

- відкладеної заборгованості за минулий період у сумі 187,35 грн. (за рахунок коштів Державного бюджету України);

- поточної заборгованості у сумі 8043,40 гри. (1467,91 грн. - за серпень 2025; 1121,35 грн. - за жовтень 2025 та 5454,14 грн. - за листопад 2025) (за рахунок коштів Державного бюджету України).

У грудні 2025 року проведено виплату:

- відкладеної заборгованості за минулий період у сумі 187,35 грн. (за рахунок коштів Державного бюджету України);

- поточної заборгованості у сумі 2130,05 грн. (за листопад 2025) (за рахунок коштів Державного бюджету України).

Отже, поточна заборгованість за періоди з 26.08.2025 по 31.10.2025 та з 01.11.2025 по 30.11.2025 виплачена у повному обсязі у сумі 24220,48 грн., відкладена заборгованість - частково у сумі 562,05 грн., за рахунок коштів Державного бюджету України.

Невиплаченою залишається частина відкладеної заборгованості за минулий період (з 01.02.2023 по 25.08.2025) у сумі 221484,27 грн., джерелом фінансування якої є кошти Державного бюджету України, а також частина поточної заборгованості за період з 01.12.2025 по 31.12.2025 у сумі 7584,19 грн.; та за період з 01.01.2026 по 31.01.2026 2025 у сумі 7584,19 грн., джерелом фінансування якої є кошти Державного бюджету України.

Залишок невиплачених коштів, які нараховано на виконання зазначеного рішення суду, виплачуватиметься відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025, в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Для виконання рішення суду по зазначеній справі у повному обсязі Головним управлінням від 22.01.2026 за №2000-0510-5/11950 зроблено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період у розмірі 236652 гривні 65 копійок.

Вважає, що відповідачем було вчинено необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення, та вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення, про що свідчать: проведений перерахунок пенсії, нарахування доплати, виплата частини поточної та відкладеної заборгованості на виконання рішення суду, направлення запиту до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для виконання рішення суду у повному обсязі.

Подальші заходи щодо виділення коштів із Державного бюджету на фінансування виконання вказаного судового рішення від діяльності головного управління не залежать, у зв`язку з чим неможливо зазначити строк виконання судового рішення у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, поданий звіт, суд зазначає наступне.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.2 ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.

У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За правилами частин 1-5 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Отже, виходячи з положень статті 382-3 КАС України судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду, або ж розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.

У пунктах 46, 48, 52 рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 у справі «Іванов проти України» зазначено, що від особи, яка домоглась винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. В таких справах державний орган, який було належним чином проінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Відсутність у заявника можливості домогтись виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Отже, державний орган повинен вжити всіх необхідних заходів для виконання судового рішення, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання, за умови належного повідомлення державного органу про таке судове рішення.

Так, як вбачається зі звіту відповідача та наявних у справі доказів, Головним управлінням нараховано різницю в пенсії за період з 01.02.2023 року по 31.10.2025 року у розмірі 238682 гривні 61 коп. та внесено до Реєстру судових рішень, що ведеться органами Пенсійного фонду України.

Вказує,що поточна заборгованість за періоди з 26.08.2025 по 31.10.2025 та з 01.11.2025 по 30.11.2025 виплачена у повному обсязі у сумі 24220,48 грн., відкладена заборгованість - частково у сумі 562,05 грн., за рахунок коштів Державного бюджету України.

Невиплаченою залишається частина відкладеної заборгованості за минулий період (з 01.02.2023 по 25.08.2025) у сумі 221484,27 грн., джерелом фінансування якої є кошти Державного бюджету України, а також частина поточної заборгованості за період з 01.12.2025 по 31.12.2025 у сумі 7584,19 грн.; та за період з 01.01.2026 по 31.01.2026 2025 у сумі 7584,19 грн., джерелом фінансування якої є кошти Державного бюджету України.

Тобто, відповідачем в межах обумовленого в цій справі спірного періоду проведено перерахунок пенсії позивачу згідно судового рішення та частково здійснено виплату заборгованості у сумі 24782,53 ( 24220,48+562,05) .

Проте, щодо питання виплати позивачу цієї різниці між сумами фактично отриманої та нарахованої пенсії у сумі 236652,65 грн. відповідач вказує, що така заборгованість буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України.

Так, з цього приводу суд вважає за необхідним зазначити, що згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 5 червня 2012 року N 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року N 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідач у звіті вказав, що відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за №53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку, за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.

Водночас повідомляємо, що черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу II Порядку.

В даному випадку суд бере до увагу ту обставину, що у випадку надходження грошових коштів на рахунок відповідача за відповідним цільовим призначенням, Управління автоматизованим способом, пропорційно обсягу виділених з державного бюджету коштів та кількості отримувачів, здійснює розрахунок та часткову виплату заборгованості в порядку черговості таких виплат.

Тобто Головне управління виконує свої функції щодо виплати існуючої заборгованості за судовими рішеннями, однак виключно в межах наявних ресурсів.

За таких обставин суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області в особі свого керівництва вживає можливі заходи з метою повного виконання судового рішення у цій справі, а фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання відповідачем встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19 травня 2015 року № 21-1044а15 та в постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі N 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 та ухвалі від 23 січня 2021 року у справі N 611/26/17.

Як зазначив Верховний Суд у своїх ухвалах від 04.07.2023, від 12.12.2023 у справі № 200/3958/19-а, де предметом розгляду також був звіт органу Пенсійного фонду України щодо виконання судового рішення, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.

У відповідності до абз. 2 ч. 5 ст. 382-3 КАС України якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Таким чином зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, а також правових позицій Верховного Суду, суд доходить висновку, що в діях керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відсутня вина у формі умислу щодо невиконання судового рішення та виплати позивачу існуючої заборгованості по перерахованим пенсійним виплатам. Відтак, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин з боку відповідача.

З огляду на це суд не вбачає підстав для накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штрафу за невиконання судового рішення від 24.07.2025 по справі № 520/6900/25.

Суд в цьому випадку погоджується з доводами відповідача, що покладені судом зобов`язання на ГУ ПФУ в Харківській області можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області лише після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, фактичні дані та наявні у справі докази, суд доходить висновку про можливість звільнення керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду у справі № 520/6900/25, від накладення штрафу.

Разом із тим, наведені вище обставини, а саме відсутність фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на виплату коштів позивачу, невиділення Пенсійним фондом України коштів на такі цілі не свідчить про виконання в повному обсязі рішення суду від 24.07.2025 по справі № 520/6900/25, а лише є підтвердженням того, що невиконання судового рішення об`єктивно не залежить лише від дій посадових осіб вказаного Управління.

Зважаючи на це, суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у поданому звіті не підтвердило документально повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду 24.07.2025 по справі № 520/6900/25 в частині виплати позивачу заборгованості за період з 01.02.2023 року по 31.10.2025 року на загальну суму 236652,65грн.

Відтак, за наслідками розгляду поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області звіту та доданих до нього матеріалів, зважаючи на обов`язковість виконання судового рішення, суд дійшов висновку щодо відмови у його прийнятті.

Водночас, як зазначалось судом вище, частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу (частина 9 статті 382-3 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

В даному випадку суд зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 по справі № 520/6900/25 набрало законної сили 26.08.2025.

Вказане рішення виконано частково, в частині проведення перерахунку відповідних пенсійних виплат та поточної виплати пенсії. Проте, в частині виплати нарахованої позивачу різниці між розміром нарахованої та розміром фактично виплаченої пенсії за період з 01.02.2023 року по 31.10.2025 року на загальну суму 236652,65грн., судове рішення залишається не виконаним. Вказана сума заборгованості включена до Реєстру судових рішень, що ведеться органами Пенсійного фонду України та по цей час позивачу не виплачена.

Як зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у звіті про виконання рішення суду, єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду від 24.07.2025 по справі № 520/6900/25, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті таких сум заборгованості.

Отже, відсутність відповідного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення у цій справі.

Зважаючи невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 по справі № 520/6900/25 в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії за період з 01.02.2023 року по 31.10.2025 року на загальну суму 236652,65грн., а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу виконання цього рішення в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області виплатити заборгованість по перерахованій пенсії на стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь позивача заборгованості по перерахованій пенсії за період з 01.02.2023 року по 31.10.2025 року на загальну суму 236652,65грн.

Частиною 3 статті 3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд вкотре зауважує, що частиною 3 статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд додатково може за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Водночас, частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, за наслідками розгляду звіту ГУ ПФУ в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 по справі № 520/6900/25, суд дійшов висновку про зміну способу виконання цього рішення в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 294, 372, 378, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.01.2026 р. №2000-0902-8/17016 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 по справі № 520/6900/25.

Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від сплати штрафу.

Змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 по справі № 520/6900/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії, а саме: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по перерахованій пенсії за період з 01.02.2023 року по 31.10.2025 року на загальну суму 236652,65 (двісті тридцять шість тисяч шістсот п`ятдесят дві гривні 65 копійок)».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повна ухвала складена 09.02.2026 р.

Суддя Бадюков Ю.В.