Постанова № 13391766, 26.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010 року <Текст >Справа № 2а-7708/10/0870

10 год. 25 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Гончаренко А.І.

за участю представника позивача Барської А.В.

представника відповідача Панцакова С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МДІНА, ЛТД» (далі позивач або ТОВ «МДІНА, ЛТД») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі відповідач або ДПІ у Орджонікідзевському районі), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0001132305/1/19613 від 16.07.2010. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим повідомленням-рішенням №0001132305/1/19613 від 16.07.2010 ТОВ «МДІНА, ЛТД» визначено суму податкового зобовязання з податку на землю в розмірі 2186 грн.23 коп., в т.ч. за основним платежем 1344 грн.15 коп., по штрафним (фінансовим) санкціям - 842 грн.08 коп. В якості підстав порушення вимог ст.ст. 13, 14, 15 Закону України «Про плату за землю» зазначено, що ТОВ «МДІНА, ЛТД» не сплачувало земельний податок та не надавала його розрахунок до ДПІ у Орджонікідзевському районі за земельну ділянку площею 92,24 м.2, яка розташована за адресою:м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 49. З даним висновком позивач не згоден, оскільки вважає, що ТОВ «МДІНА, ЛТД» не є власником зазначеної земельної ділянки. Дана земельна ділянка не є у користуванні ТОВ «МДІНА, ЛТД», у тому числі на умовах оренди, а відтак позивач не є субєктом плати за землю у розумінні Закону України «Про плату за землю». Таким чином, ТОВ «МДІНА, ЛТД» не має обовязку сплачувати земельний податок за вищезазначену земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та пояснила, що відповідно до ст.42 Земельного кодексу України, земельні ділянки на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються у постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Управління багатоквартирним житловим будинком, в якому позивач придбав нежитлове приміщення, здійснюється КП ВРЕЖО №13. Таким чином, субєктом плати за земельну ділянку, на якій розташований багатоповерховий житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, є саме КП ВРЕЖО №13.

На підставі викладеного просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає, що якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, то до покупця переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Таким чином, у разі придбання об'єкта нерухомості до набувача переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яке він має оформити згідно з чинним законодавством. Отже, з набуттям права власності на нежитлове приміщення цокольного поверху загальною площею 120 м.2, що розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул 40 Років Радянської України, 49, позивач набув права власності і на земельну ділянку площею 92,24 м.2, що розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул 40 Років Радянської України, 49.

На підставі викладеного просить суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні, фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі, на підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», була проведена планова документальна перевірка ТОВ «МДІНА, ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, за результатами якої був складений акт перевірки №56/23-508/13625993 від 14.04.2010.

За результатами перевірки, ДПІ у Орджонікідзевському районі було прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.04.2010 №0000762305/0/8935, яким позивачу визначені податкові зобовязання з земельного податку на суму 3554 грн.15 коп., (в тому числі основний платіж у сумі 1344 грн.15 коп. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 2210 грн.).

ТОВ «МДІНА, ЛТД» скористалося правом на адміністративне оскарження рішення контролюючого органу та звернулася до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя зі скаргою на зазначене податкове повідомлення-рішення. Рішенням ДПІ у Орджонікідзевському районі № 19036/10/25-27 від 09.07.2010. «Про результати розгляду первинної скарги» податкове повідомлення-рішення скасовано в частині зайво донарахованої штрафної санкції в сумі 1368 грн.

Позивачу було направлено податкове повідомлення-рішення № 0001132305/1/19613 від 16.07.2010 на суму податкового зобов'язання 2186 грн.23 коп. (у т.ч. основний платіж 1344 грн.15 коп.; штрафні санкції 842 грн.08 коп.)

За результатами розгляду скарги позивача ДПА у Запорізькій області винесено рішення про результати розгляду повторної скарги № 4179/10/25020 від 17.09.2010, згідно якого податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі від 26.04.2010 №0000762305/0/8935 (з урахуванням Рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 19036/10/25-27 від 09.07.2010 «Про результати розгляду первинної скарги») залишено без змін.

Перевіркою встановлено, що в порушення ст.13, ст.14, ст.15, Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 N 2535-ХІІ (із змінами та доповненнями), ТОВ «МДІНА, ЛТД» не сплачувало земельний податок та не надавало розрахунку земельного податку до ДПІ у Орджонікідзевському районі за земельну ділянку площею 92,24 м.2, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, віл. 40 Років Радянської України, 49, внаслідок чого підприємством занижено суму земельного податку за період 01.01.2009 по 31.12.2009 у сумі 1396 грн.82 коп.

Даний висновок було зроблено виходячи з наступних обставин.

14.10.2008 ТОВ «МДІНА, ЛТД», згідно договору купівлі - продажу, придбало у власність нежитлове приміщення цокольного поверху загальною площею 120 м.2, що розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул 40 Років Радянської України, 49.

Відповідно до ч.1,2 статті 125 Земельного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, то переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином, у разі придбання об'єкта нерухомості до набувача переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яке він має оформити згідно з чинним законодавством. Отже з набуттям права власності на нежитлове приміщення цокольного поверху загальною площею 120 м.2, що розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул 40 Років Радянської України, 49, позивач набув права власності і на земельну ділянку площею 92,24 м.2, що розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул 40 Років Радянської України, 49.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про плату за землю», від 03.07.1992 за № 2535-ХІІ із змінами та доповненнями, цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 5 Закону України «Про плату за землю» вказано, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, що встановлено статтею 15 Закону України «Про плату за землю».

З урахуванням вищезазначеного ТОВ «МДІНА, ЛТД» є суб'єктом плати за землю (платником земельного податку) з 14.10.2008 на підставі договору купівлі - продажу від 14.10.2008.

Згідно ст. 13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Призначенням такого кадастру є, зокрема, забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ, організацій та громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання й охорони земель, а також визначення розміру земельного податку (ст.194 Земельного кодексу України).

Земельним кодексом встановлено, що:

-державний земельний кадастр включає, зокрема, економічну оцінку земель та грошову оцінку земельних ділянок;

-вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та економічної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України;

-у технічному паспорті земельної ділянки повинні міститися відомості про грошову оцінку земельної ділянки та її стартову ціну.

Відповідно до ст. 200 Земельного кодексу України, економічна оцінка земель це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.

Економічна оцінка земель різного призначення проводиться для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення.

Статтею 201 Земельного кодексу України встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується при визначенні розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо, а експертна грошова оцінка - при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

Правове регулювання питань, пов'язаних з проведенням грошової оцінки земель, земельних ділянок та землеоціночною діяльністю, визначено Законом України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV (зі змінами та доповненнями).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це визначення нормативної ціни земель, яке базується на економічній їх оцінці на основі рентного доходу з урахуванням терміну його капіталізації.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:

-визначення розміру земельного податку;

-визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

-визначення розміру державного мита у випадку міни, спадкування та дарування земельних ділянок згідно із законом;

-визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

-розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитись як за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, так і на підставі договору, який укладається зацікавленими особами в порядку, встановленому законом.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій і форм власності.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також з бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, (ст. 23 Закону України «Про оцінку земель»).

Таким чином, витяг з технічної документації щодо нормативно грошової оцінки, виданий Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області, №1255-0 від 15.01.2009 вважається даними з державного земельного кадастру та є підставою для нарахування земельного податку на земельну ділянку площею 92,24 м.2, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул 40 Років Радянської України, 49 та належить ТОВ «МДІНА, ЛТД».

Завірена копія витягу з технічної документації щодо нормативно грошової оцінки, виданого Управлінням Держкомзему у м.Запоріжжя Запорізької області №1255-0 від 15.01.2009, у якому позивач зазначений як землекористувач, долучена до матеріалів справи.

Відповідно до приміток зазначеного витягу: «Витяг надається землекористувачеві (ТОВ «МДІНА, ЛТД») для розрахунку земельного податку згідно із ч.1 ст.6, ч.1, 5, 10 ст.7, ч.1 ст.13 Закону України «Про плату за землю» із врахуванням пільг, встановлених ст. 12 того ж Закону України та Законами України про державний бюджет України на відповідний рік, а також для визначення розміру орендної плати за землю, та втрачає чинність у разі зміни функціонального призначення або площі земельної ділянки».

Таким чином, твердження позивача про те, що він не є субєктом плати за землю суд вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до п.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються іі вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша