Постанова № 13391699, 06.01.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 р. Справа № 2а-13631/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді

судді

судді

при секретарі Потолової Г. В.

Врони О.В.

Горбалінського В.В.

Тимцунік Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» до Національної комісії з питань регулювання звязку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша інвестиційна спілка», про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Телесистеми України» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності Національної комісії з питань регулювання звязку України, яка полягає у відсутності контролю за використанням виділеного радіочастотного ресурсу України ліцензіатами, протиправною та зобовязання анулювати ліцензію №5718 від 05.12.2008 року, видану Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша інвестиційна спілка».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша інвестиційна спілка».

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов за викладених у ньому підстав та наданих доказів.

Надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у звязку з чим просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування заперечень зазначив, що ТОВ «Перша інвестиційна спілка» на час розгляду адміністративної справи не отримувало дозволів на експлуатацію РЕЗ і не розпочало користування радіочастотним ресурсом України у строки, визначені в ліцензії. Однак, при цьому, відповідач виходив з того, що пропущення строку початку користування ліцензією є незначним.

Третя особа не забезпечила участь повноважного представника у судове засідання, повістка про дату, час та місце його проведення судом направлена вчасно (а.с.39-40, 50-51), пояснення по суті позовних вимог до суду не надходили, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. В матеріалах справи наявний конверт-повернення з адреси третьої особи (а.с.52), з якого вбачається, що адреса у позовній заяві співпадає з адресою реєстрації та адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.12.2010 року (а.с.41-42). Таким чином, третя особа вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення судового засідання, відповідно до ст.35 КАС України.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, враховуючи надані у судовому засіданні 03.12.2010 р. та 14.12.2010 р. представниками сторін пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 та 4 ст.19 КАС України, яка визначає територіальну підсудність адміністративних справ, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.10.2010 р. (а.с.15-16) місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» є м.Дніпропетровськ.

За наведених обставин адміністративний позов розглядається Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, Національною комісією з питань регулювання зв'язку України 05.07.2006 року видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша інвестиційна спілка» ліцензію № 5125 на користування радіочастотним ресурсом України у смугах частот 1900 - 1920 МГц у 27 регіонах України, якою встановлено термін початку користування - жовтень 2006 року.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та у зв'язку зі зміною місцезнаходження TOB «Перша інвестиційна спілка» ліцензія № 5125 від 05.07.2006 року була переоформлена на ліцензію № 5705 від 13.11.2008 року, яка, у свою чергу, також, у зв'язку із зміною місцезнаходження, була переоформлена на ліцензію № 5718 від 05.12.2008 року. Особливими умовами ліцензії № 5718 від 05.12.2008 р. передбачено, що TOB «Перша інвестиційна спілка» має розпочати користування виділеним йому радіочастотним ресурсом до грудня 2008 року, а повністю його освоїти до вересня 2009 року. Таким чином, з дати видачі ліцензії у 2006 році термін початку користування радіочастотним ресурсом був перенесений більш ніж на 2 роки (а.с.8-10).

Також, 21.10.2010 р. рішенням відповідача за № 472 третій особі перенесено термін початку користування радіочастотним ресурсом Україні, виданим відповідно до зазначеної ліцензії, на вересень 2010 року.

Відповідно до пункту 3.4 Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України, затверджених рішенням НКРЗ від 19.08.2005 р. № 53 та зареєстрованих Мінюстом України 20.10.2005 року за № 1237/11517 (далі - «Ліцензійні умови»), датою початку користування радіочастотним ресурсом України є дата отримання першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу.

При цьому, позивач зазначає та підтверджує відповідач, що до моменту розгляду справи і на час її розгляду третьою особою не отримано жодного дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу. А відповідач, на думку позивача, підтвердив свою обізнаність щодо пропущення терміну початку користування третьою особою радіочастотним ресурсом, визначеним у ліцензії № 5718 від 05.12.2008 року, у визначені в ній терміни.

Позивач має намір також оформити користування зазначеним радіочастотним ресурсом для реального використання. У звязку з чим звертався до відповідача. Однак, відповідачем відмовлено у видачі ліцензії позивачу. Таке рішення відповідача оскаржено у судовому порядку.

Представниками сторін підтверджено, що з моменту отримання ліцензії ТОВ «Перша інвестиційна спілка» і до часу розгляду даної справи її дія не зупинялася, але виконання ліцензійних умов останнім не розпочато, а відтак, і не завершено.

Отже, з огляду на викладене, суд доходить висновку, що предметом позову є порушене право позивача внаслідок бездіяльності відповідача щодо не розгляду питання про анулювання ліцензії, виданої третій особі, у відповідності до вимог закону та у невирішенні питання щодо можливості надання ліцензії позивачу.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та надані представниками сторін докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про телекомунікації», статті 12 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та пункту 1 Положення про Національну комісію з питань регулювання звязку України, затвердженого постановою Кабміну України від 25.07.2007 року № 971 Національна комісія з питань регулювання звязку (НКРЗ) є органом регулювання у сфері телекомунікацій та у сфері користування радіочастотним ресурсом України. НКРЗ має статус центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється відповідно до законодавства України.

Статтею 13 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» визначені основні засади регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України, серед яких: забезпечення ефективного користування радіочастотним ресурсом України в інтересах усіх категорій користувачів; забезпечення рівних умов отримання радіочастотного ресурсу України на прозорих і недискримінаційних засадах; забезпечення і захист інтересів держави; нормативно-правове регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України; прозорість, підзвітність регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України; заохочення конкуренції в інтересах суспільства за умови ефективного користування радіочастотним ресурсом України; забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів.

Зазначеними нормативними актами до повноважень НКРЗ серед іншого віднесено: ліцензування та реєстрація у сфері надання телекомунікаційних послуг та у сфері користування радіочастотним ресурсом України; координація та контроль за здійсненням державного нагляду щодо користування радіочастотним ресурсом України та за додержанням субєктами ринку законодавства про телекомунікації.

У звязку з виконанням судового рішення, а саме, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.10.2010 р., відповідачем 21.10.2010 р. рішенням за № 472 третій особі перенесено термін початку користування радіочастотним ресурсом Україні, виданим відповідно до зазначеної ліцензії, на вересень 2010 року.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» одним з повноважень НКРЗ щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є координація та контроль за здійсненням державного нагляду щодо користування радіочастотним ресурсом України.

Позивач вдруге звертався до відповідача у жовтні 2010 року з проханням вирішити питання про анулювання ТОВ «Перша інвестиційна спілка» ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, яке на час розгляду справи не розглянуте.

В даному випадку, бездіяльність НКРЗ щодо відсутності контролю за використанням виділеного радіочастотного ресурсу України ліцензіата ТОВ «Перша інвестиційна спілка», полягає в тому, що відповідачем не враховано та не застосовано приписи Ліцензійних умов в частині дати початку користування радіочастотним ресурсом України, якою є дата отримання першого дозволу на експлуатацію РЕЗ.

Отже, з 06.10.2010 року НКРЗ, незважаючи на очевидність порушення ліцензіатом умов, що випливає з порушення строку початку користування умов радіочастотним ресурсом, не розглядала питання щодо анулювання ліцензіі ТОВ «Перша інвестиційна спілка».

Таким чином, визначена бездіяльність відповідача порушує приписи ст.30 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», якою визначено засади і принципи користування радіочастотним ресурсом України, а саме: забезпечення рівності законних прав та інтересів усіх фізичних і юридичних осіб, які користуються або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України.

А в даному випадку, ПрАТ «Телесистеми України» має намір користуватися радіочастотним ресурсом України у смугах частот 1900 - 1920 МГц. У звязку з чим відповідачем порушуються його права та інтереси.

Статтею 38 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» визначено умови та порядок анулювання ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України відбувається у випадку, якщо користувач не розпочав користування радіочастотним ресурсом, визначеним у ліцензії, у визначені в ліцензії терміни. Рішення про анулювання ліцензії має бути прийнято НКРЗ.

Відповідач не заперечує, що на час розгляду даної адміністративної справи ТОВ «Перша інвестиційна спілка» не отримано дозволів на експлуатацію РЕЗ і не розпочато користування радіочастотним ресурсом України у строки, визначені в ліцензії.

Проте, посилання відповідача на незначний термін пропущення строку початку користування не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України визначені чіткі строки виконання прийнятих на себе ліцензійних зобовязань.

Так, Закон України «Про радіочастотний ресурс України» не класифікує ступінь пропущення строку та не ставить в залежність можливі наслідки від ступеню пропущення строку. Навпаки, вказаним Законом України чітко визначено порушення та наслідки такого порушення.

Отже, при прийнятті рішення суд виходить з того, що відповідно до п.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

За наведених обставин, оскільки третьою особою пропущено термін початку користування радіочастотним ресурсом, визначеним у ліцензії № 5718 від 05.12.2008 року, нормами діючого законодавства України відповідач був зобовязаний вирішити питання про анулювання вказаної ліцензії.

Отже, бездіяльність відповідача має очевидний характер.

Щодо позовних вимог ПрАТ «Телесистеми України» стосовно зобов'язання Національної комісії з питань регулювання зв'язку України анулювати ліцензію № 5718 від 05.12.2008 року, виданої ТОВ «Перша інвестиційна спілка» (код ЄДРПОУ 34240102), має бути відмовлено, оскільки суд не може своїм рішенням підмінювати рішення (компетенцію) державного органу (субєкта владних повноважень), який наділений, згідно діючого законодавства України, відповідними правами та обовязками.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За наведених обставин, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог шляхом зобовязання Національної комісії з питань регулювання звязку України розглянути та вирішити питання щодо анулювання ліцензії № 5718 від 05.12.2008 року, виданої ТОВ «Перша інвестиційна спілка», відповідно приписів Закон України «Про радіочастотний ресурс України».

Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність бездіяльності відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу ПрАТ «Телесистеми України», судові витрати у розмірі 1грн. 70коп., сплачені квитанцією № 34083.360.1 від 26.10.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 26, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» до Національної комісії з питань регулювання звязку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша інвестиційна спілка», про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Бездіяльність Національної комісії з питань регулювання зв'язку України визнати протиправною.

Зобовязати Національну комісію з питань регулювання звязку України розглянути (вирішити) питання щодо анулювання ліцензії № 5718 від 05.12.2008 року, виданої ТОВ «Перша інвестиційна спілка», відповідно приписів Закон України «Про радіочастотний ресурс України».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Плеханова, буд.7а, код ЄДРПОУ 22599262) 1грн. 70коп. (одну грн. 70коп.) судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя Г. В. Потолова О.В. Врона В.В. Горбалінський