Рішення № 133914428, 09.02.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/3320/25

Провадження №2/718/1224/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2026 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд у складі головуючої судді Масюк Л.О., при секретарі Харабара А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи № 718/3320/25 року за позовом ТзОВ «ФК «ЕЙС» (м.Київ вул.Поправки Юрія, 6, каб.13) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» заборгованість за кредитним договором в сумі 10213 гривень 90 коп., а також судові витрати, пов`язані з сплатою судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2 422,40 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 гривень.

Позов обґрунтовано тим, що 12.08.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс»» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №149481 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором b6ff44a6, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

На виконання умов кредитного договору від 12.08.2024 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну карту № НОМЕР_1 відповідача, що в свою чергу свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобовязання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Довідкою про перерахунок коштів.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав свого обовязку щодо повернення кредиту, а тому має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» за договором №149481 в розмірі 10213,90 грн.

Представник позивача посилається на те, що 10.10.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №10102024 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» приймає належні ТОВ «ФК «Кредіплюс» Права Вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №4 до Договору факторингу №10102024 від 10.10.2024 року та Акту прймання-передачі Реєстру прав вимог №4 від 07.01.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №149481 на суму 10213,90 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом 5556 гривень 00 коп., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 4256 гривень 90 коп., комісія за кредитним договором 401 гривня 00 коп.

З посиланням на норми Закону, просить позов задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №149481 від 12.08.2024 року у розмірі 10213,90 грн, судові витрати у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою суду від 15.01.2026 визначено вказану справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, відповідно до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З боку відповідача ОСОБА_1 , який відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити відповідне рішення.

Статтею 280 ЦПК України передбачається, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в зв`язку з неявкою учасників справи фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як визначено статтями 11-12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи встановлено, що 12.08.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс»» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №149481 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором b6ff44a6, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами (а.с.6-15).

Згідно паспорту споживчого кредиту вбачається, що ТОВ «ФК «Кредіплюс»» наддало кредит ОСОБА_1 в сумі 5556 грн., строко кредитування 70 днів, мета отримання кредиту задоволення потреб позичальника, не повязаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обовязків найманого працівника (а.с.16-17).

Відповідно до Переліку позичальників з даними про транзакції АТ КБ "Приват Банк" вбачається, що на карту ОСОБА_1 №5168-74ХХ-ХХХХ-8033 12.08.2024 року відбулося зарахування коштів в сумі 4000 гривень (а.с. 41 зворот).

10.10.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №10102024 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» приймає належні ТОВ «ФК «Кредіплюс» Права Вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с.18-23).

Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №10102024 від 10.10.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №149481 на суму 10213,90 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом 5556 гривень 00 коп., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 4256 гривень 90 коп., комісія за кредитним договором 401 гривня 00 коп.(а.с.24).

Згідно з презумпцією правомірності правочину, що визначена статтею 204 ЦК України, договір №149481 від 12.08.2024 є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно якого ТОВ «ФК «Кредіплюс»» надало, а відповідач отримав кошти у кредит та зобов`язався їх повернути відповідно до умов договору. В подальшому були укладені договори про відступлення права вимоги, відповідно до яких право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС». Відповідач в порушення вимог кредитного договору не здійснив своєчасну сплату визначених кредитним договором платежів, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 10213,90 грн.

Як свідчать матеріали справи, станом на день ухвалення рішення у справі, відповідач відзиву на позов або доказів сплати заборгованості за Кредитним договором не надав.

Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор b6ff44a6 для підписання кредитного договору №149481 від 12.08.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідачка використала кредитні кошти, однак, умов договору не виконала і не погасила борг.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормамиглави 71 ЦК України,Закону України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137ЦПК України).

Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на правову допомогу надано Договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду №25770854924 до договору про надання правничої допомоги від 20.08.2025 (а.с.29-31), довіреність адвоката Соломко О.В.(а.с.43).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.

За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, тому стягненню з відповідача підлягає судовий збір у повному обсязі у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (02090, м.Київ Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за Договором кредитної лінії №149481 від 12.08.2024 у розмірі 10213 гривень 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації якого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (02090, м.Київ Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації якого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (02090, м.Київ Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956) витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Судове рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Заочне рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення чи дня складання повного судового рішення.

Позивач - ТзОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» (02090, м.Київ Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956).

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Кіцманського

районного суду: Масюк Л.О.