Ухвала суду № 133912894, 06.02.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1874/26

Провадження № 1-кс/344/1066/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , та його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №12025091010001568 від 22.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, 02.02.2026 року звернувся з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивовані тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, та вчинив умисний корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, 21.09.2025 року о 17 год 36 хв ОСОБА_5 перебував біля магазину «Сімі», що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Стуса 17 А.

Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_5 о 17 год 40 хв побачив не пристебнутий велосипед чорного кольору марки «Corso Legend 27.5», який належить ОСОБА_7 , після чого, в останнього виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна з метою незаконного збагачення.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , діючи умисно, у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовженого відповідно до Указу Президента України від 14.07.2025 року №478/2025, затвердженим Законом України від 15.07.2025 року №4524-ІХ діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з метою незаконного збагачення, вважаючи, що за його діями ніхто з осіб, які б могли усвідомлювати факт протиправного заволодіння майном, не спостерігає, таємно викрав велосипед марки «Corso Legend 27.5», вартість якого згідно висновку експерта становить 6666,67 гривень.

В подальшому, ОСОБА_5 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану суму.

31.10.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Івано-Франківська, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, громадянину України, українцю, з середньою освітою, непрацюючому, неодруженому, на утриманні нікого не має, раніше судимому: 27.05.2024 року Івано-Франківським міським судом за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, та 23.10.2024 року ухвалою Івано-Франківського міського суду змінено покарання на 240 годин громадських робіт повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Так, після повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбачуваного ч. 4 ст. 185 КК України, працівниками поліції були спроби додзвонитись та знайти ОСОБА_5 , однак в останнього телефон вимкнений та місцезнаходження невідомо, також, коли ОСОБА_5 20.10.2025 року ( ще до повідомлення про підозру) доставляли до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, працівники Івано-Франківського ВКП Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області йому повідомили, що проводиться досудове розслідування, до якого імовірно причетний він та попросили прийти на наступний день, а саме 21.10.2025 року, однак останній так і не з`явився.

26.11.2025 року кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_5 , було зупинено, а підозрюваного оголошено в розшук.

Доручення, щодо розшуку ОСОБА_5 в порядку ст. 40 КПК України направлено на виконання оперативному підрозділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.02.2026 року, надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

06.02.2026 року на адресу суду надійшло повідомлення, про те, що 05.02.2026 року о 12:30 год. працівниками ВКП Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області на підставі вказаної ухвали було затримано ОСОБА_5 , без постійного місця проживання, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України та поміщено до ІТТ №1 м.Надвірна ГУНП в Івано-Франківській області та надано копію протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 05.02.2026 року.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити, зазначивши, що у жовтні 2025 року повідомлення про підозру було вручено сестрі підозрюваного.

Захисник зазначив, що підозра є обґрунтованою. Підозрюваний визнає вину, готовий сприяти слідству, однак просить обрати більш м`який запобіжний захід особисте зобов`язання, з урахуванням проблем із житлом. Також вказав, що підозру було вручено підозрюваному особисто 05.02.2026 року, проте підстав для оголошення в розшук не було.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника. Вину визнає, вказав що працює неофіційно на будівництві та отримує заробітну плату в розмірі близько 30 000 грн. в місяць. Підтвердив, що місця проживання дійсно немає, живе тимчасово по місцю роботи.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, та його захисника. дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду зумовлюється тим, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинені злочини, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`ять до восьми років, може намагатись уникнути покарання. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має міцних соціальних зв`язків, постійного джерела доходу, офіційно ніде не працевлаштований, тому може вчинити кримінальне правопорушення з метою незаконного збагачення. Так, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 раніше судимий, однак останній на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та вчинив умисний корисливий злочин.

Викладене свідчить про те, що заявлені ризики наявні та обґрунтовані. Оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті 178 КПК України, слідство приходить до висновку, що ОСОБА_5 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі не хворіє.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними в ході кримінального провадження доказами, а саме даними, які містяться у протоколі допиту потерпілого, протоколу огляду місця події, протоколом огляду відеозаписів, протоколом допиту свідка, протоколом огляду відеозапису за участі свідка, висновком судово-товарознавчої експертизи, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відповідно ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до восьми років.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.

Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи т.ч. особисте зобов`язання як просив захисник, не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження, з врахуванням і того, що підозрюваний не являвся до органу досудового розслідування, завчасно в день вручення підозри не з`явився, хоча був повідомлений про виклик, мобільного зв`язку (телефону) немає для контакту з органом досудового розслідування.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нею обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя, вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень.

На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182 184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 35 днів до 11 березня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 , під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Розмір застави визначити в межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування із потерпілим, свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали до 11 березня 2026 року включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 09 лютого 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_8