Ухвала суду № 133912337, 30.01.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/170/21

Провадження № 1-кп/185/866/26

У Х В А Л А

30 січня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019100000001610 від 04 листопада 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_10 ,

захисників адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

Адвокатом ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 подано клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання із застосуванням обмежень та обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України, а також про повернення ОСОБА_15 застави у розмірі 175?760 грн., внесеної нею відповідно до ухвали суду від 23 вересня 2020 року.

Клопотання вмотивовано тим, що за час дії запобіжного заходу обвинуваченим не допущено жодного порушення встановлених обмежень. Захисник вважає, що на цей час перестали існувати ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу. Обвинувачений тривалий час з`являється до суду, досудове розслідування завершено, усі докази зібрані стороною обвинувачення. Обвинувачений усе життя проживає в місті Павлограді з дружиною та двома малолітніми дітьми, у зв`язку з чим, на думку сторони захисту, відсутній ризик ухилення від суду. Також зазначено, що обмеження, визначені ухвалою суду, втратили свою чинність.

Крім того, захисник посилається на інші поважні причини, які, на його переконання, обумовлюють необхідність зміни запобіжного заходу на більш м`який особисте зобов`язання. Зокрема, малолітня дитина обвинуваченого має тяжке захворювання (Н90.3), що підтверджується висновком відповідного спеціаліста. Лікування дитини потребує значних коштів, що підтверджується рахунками на оплату необхідних медичних апаратів. Також сам обвинувачений має захворювання колінних суглобів та потребує протезування, що підтверджується медичними документами.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника, прокурор заперечував, вважаючи, що ризики, які були визначені під час застосування запобіжного заходу, на цей час продовжують існувати.

При вирішенні клопотання, перш за все необхідно зазначити, що застава у даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого була застосована як альтернатива запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає, що ризики можливого впливу на свідків, а також можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином все ще існують, оскільки обвинувачений має відповідні зв`язки у правоохоронних органах та, знаючи специфіку роботи оперативних підрозділів і слідчих органів, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання встановленню дійсних обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Водночас, суд враховує додаткові обставини, на які посилається сторона захисту, зокрема доводи про необхідність лікування малолітньої дитини, а саме придбання дороговартісних медичних апаратів для забезпечення лікування дитини.

Таким чином, суд оцінює, з одного боку, актуальність наявних ризиків, а з іншого - належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час судового розгляду, а також необхідність придбання медичних апаратів для лікування і фізичного розвитку дитини, та доходить таких висновків.

Зазначені два ризики продовжують існувати, однак з плином часу вони втратили свою гостроту, оскільки за час розгляду кримінального провадження жодним учасником не надано фактів, які б свідчили про намагання обвинуваченого чинити тиск на свідків, які ще не допитані, або іншим чином впливати на встановлення обставин пред`явленого обвинувачення. Разом з тим такі ризики, на переконання суду, все ще існують, оскільки свідки у справі не допитані.

Тому суд вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який не вбачається.

Суд міг би розглянути питання щодо зменшення розміру застави з огляду на потребу у придбанні медичних апаратів. Однак на час прийняття рішення про застосування застави її розмір було визначено, виходячи з 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 175?760 грн, тобто мінімальну межу застави.

На даний час, у зв`язку з підвищенням вартості життя, прожитковий мінімум визначений у розмірі 3?328 грн, у зв`язку з чим мінімальна межа застави становить 266?240 грн.

Таким чином, сума застави у розмірі 175?760 грн на даний час навіть не відповідає законодавчо визначеному мінімальному розміру застави.

Законодавець надає суду право збільшувати розмір застави в межах граничних розмірів, однак не надає права визначати її у розмірі, меншому за мінімальний, встановлений законом. Крім того, стороною захисту не надано даних щодо фінансових спроможностей обвинуваченого та членів його сім`ї, порівняння яких дало б змогу зробити висновок про можливість зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зміни чи скасування даного альтернативного запобіжного заходу.

Керуючись статтями 201, 331, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 , поданого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу та повернення застави відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1