Ухвала суду № 133909612, 04.02.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/951/25

№ 1-кп/688/34/26

Ухвала

04 лютого 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

представника третьої особи ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

її захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_8

ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції)

обвинуваченої ОСОБА_10 ,

її захисника ОСОБА_11 ,

обвинуваченої ОСОБА_12 ,

її захисника ОСОБА_13 ,

обвинуваченої ОСОБА_14 ,

її захисника ОСОБА_15

обвинуваченої ОСОБА_16 ,

її захисника ОСОБА_17 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2023 за №12023240000000122 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Овруч Житомирської області, проживаючої в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст. 209 ч. 3 ст. 362, КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Шепетівка Хмельницької області, проживаючої в АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с Хорошів Білогірського району Хмельницької області, проживаючої в АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Чіта Російської Федерації, проживаючої в АДРЕСА_4 ,

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Митківці Летичівського району Хмельницької області, проживаючої в АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 362 КК України,

встановив:

Короткий зміст клопотання та доводи особи, яка його подала

04.02.2025, до початку судового розгляду, представник приватного підприємства «Сіліцея» адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2023 №12023240000000122 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст. 209 ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 362 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що у цьому кримінальному провадженні відповідно до ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.07.2023 накладений арешт на майно, що було вилучене 13.07.2023 під час проведення обшуку у приміщенні медичного центру «Сіліцея», а саме: на робочі комп`ютери, системні блоки, жорсткі диски, папки з документацією, яка стосується господарської діяльності підприємства та ряду підприємств, з якими співпрацює ПП «Сіліцея», блокноти з чорновими записами та нотатками. Своє рішення слідчий суддя мотивував необхідністю збереження речових доказів відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України.

Вважає, що у кримінальному провадженні відпала потреба в арешті зазначеного майна, вилученого за місцем знаходження медичного центру «Сіліцея», з огляду на такі обставини.

1. Станом на час розгляду клопотання з усіх технічних пристроїв фактично отримана вся інформація, яка могла б безпосередньо стосуватися предмета кримінального провадження, а документація та вміст блокнотів належно скопійовані та долучені до матеріалів кримінального провадження у вигляді копій на паперових носіях та/або оптичних дисках.

Зазначає, що для встановлення обставин у кримінальному провадженні значення мають відомості, що зберігаються на технічних пристроях, а не самі пристрої. Отримання інформації у порядку, передбаченому КПК, є засобом перетворення її у доказ та не потребує подальшого зберігання її носія. Суду надаються оригінали документів. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа його відображення, якому надається таке ж значення як документу. Електронні файли скопійовані із матеріального носія та мають рівнозначну силу із файлами, які зберігаються на електронному носії.

Стверджує, що робочі комп`ютери, системні блоки, жорсткі диски оглянуті уповноваженими особами, про що складені відповідні протоколи; здобуті відомості записані на оптичні диски та додані до протоколів. Також ці відомості досліджувалися у ході проведення комп`ютерно-технічної експертизи, результати якої відображені у відповідному висновку. Вся виявлена інформація в ході дослідження завантажена на оптичний диск та долучена до висновку. Після створення копій необхідної інформації із технічних засобів, останні більше не містять унікальної інформації, яка могла б бути втрачена чи спотворена.

Також досліджувалися у ході проведення слідчих (розшукових) дій: господарська документація ряду підприємств та блокноти з чорновими записами та нотатками, після огляду складені протоколи; документи з папок та зміст блокнотів відскановані, записані на оптичний диск та долучені до матеріалів справи. Виготовлені належним чином копії визнаються оригіналами документів, внаслідок чого відпала необхідність подальшого зберігання їхніх паперових носіїв.

2. Арешт вилученого у ПП «Сіліцея» майна не переслідує жодної процесуальної мети. Тривалість арешту майна має корелюватися з часом, необхідним для отримання та фіксації доказової інформації, а не із загальною тривалістю кримінального провадження. Проведені усі необхідні процесуальні дії, всі відомості зафіксовані, проведені усі необхідні судові експертизи, створені належні копії інформації на оптичних дисках, які прирівнюються до оригіналів згідно з ч.ч. 3,4 ст. 99 КПК, тому відсутня об`єктивна потреба у подальшому дослідженні цих документів та електронних носіїв. Також тривале перебування технічних пристроїв у володінні сторони обвинувачення об`єктивно зумовлює знецінення та псування їхніх комплектуючих, пристрої поступово стають непридатними для використання за функціональним призначенням, а документація необхідна підприємству для продовження ведення господарської діяльності. Вважає, що для продовження подальшого арешту майна відсутня правова підстава.

3. Арешт накладений на господарську документацію підприємств, діяльність яких жодним чином не пов`язана з предметом кримінального провадження. В обвинувальному акті відсутні будь-які відомості, що господарська діяльність третіх осіб (товариств та підприємств, з якими ПП «Сіліцея» перебуває у договірних відносинах) стосується кримінального провадження. Предметом кримінального провадження є несанкціонована зміна інформації, що обробляється в автоматизованих системах, та подання завідомо неправдивих звітів про надання медичних послуг. Пацієнти, перелічені у обвинувальному акті не отримували послуг у третіх осіб (товариств та підприємств, з якими ПП «Сіліцея» перебуває у договірних відносинах), а працівники третіх осіб не причетні до обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Вказуючи на те, що недоторканість права власності є загальною засадою кримінального провадження, а обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.07.2023 на майно, вилучене 13.07.2023 під час проведення обшуку у приміщенні медичного центру «Сіліцея», а саме: на робочі комп`ютери, системні блоки, жорсткі диски, папки з документацією, що стосується господарської діяльності підприємства та ряду підприємств, з якими співпрацює ПП «Сіліцея», блокноти з чорновими записами та нотатками.

В судовому засіданні представник ПП «Сіліцея» адвокат ОСОБА_6 підтримав заявлене клопотання, зазначив, що він також є представником інших третіх осіб, на чиє майно накладений арешт, а тому висловлює також і їхню позицію.

Узагальнені позиції учасників кримінального провадження

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, посилаючись на те, що арештовані майно та документація є речовими доказами, які судом ще не досліджувалися, а тому питання про скасування арешту буде вирішене судом при постановленні судового рішення, за результатами розгляду справи. Також представник заявника, посилається на те, що господарська документація належить іншим підприємствам, які з таким клопотанням до суду не зверталися.

Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала клопотання про скасування арешту майна. Зазначила, що внаслідок арешту господарської документації ускладнюється можливість подання звітів, втрачені контакти із постачальниками.

Захисники обвинуваченої ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали клопотання про скасування арешту майна, посилаючись на те, що вказане майно не має відношення до кримінального провадження, всі відомості, які можуть бути доказом на підтвердження обставин цього кримінального провадження скопійовані та збережені органом досудового розслідування, сторона обвинувачення не довела необхідності продовження арешту майна, при накладені арешту на документацію третіх осіб, порушено принцип пропорційності.

Обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 ОСОБА_16 та їх захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 підтримали клопотання про скасування арешту майна.

Мотиви суду, з посиланням на норми права

Заслухавши пояснення учасників, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Отже при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження та їх скасування, слідчий суддя, суд повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно із частиною першою статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частина друга статті 174 КПК України).

Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування та судового розгляду не позбавлений права звернутися до слідчого судді, суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Частиною першою статті 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК).

Отже зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, що визначені ст. 7 КПК України.

Відповідно до змісту ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Представник третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт майна в кримінальному провадженні ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна до початку судового розгляду, який починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта (ч.2 ст.347 КПК). Підставність клопотання мотивоване рядом доказів, зібраних стороною обвинувачення, які суд не може оцінювати на цій стадії.

Так, КПК України забороняє подання матеріалів досудового розслідування до суду разом із обвинувальним актом, а вирішення питання про обсяг і порядок дослідження доказів відносить до стадії судового розгляду.

За таких обставин, надані представником третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт майна в кримінальному провадженні ОСОБА_6 докази разом із клопотанням про скасування арешту майна суд не долучає до матеріалів кримінального провадження та не досліджує, оскільки це може привести до формування у суду обвинувального підходу до оцінки доказів та порушення засад неупередженості судового розгляду, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Проте оцінка судом доказів обвинувачення до початку судового розгляду з метою вирішення заявленого клопотання про скасування арешту майна порушить судову процедуру та приведе до постановлення судового рішення з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

За таких обставин, подане клопотання про скасування арешту майна є передчасним, не може бути вирішене судом без дослідження доказів, на які посилається представник заявника. Також суд зауважує, що обсяг дослідження доказів вирішується учасниками провадження, оскільки кожна сторона самостійно визначає якими доказами доводитиме у суді обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК.

Отже відмова у задоволенні клопотання про скасування арешту майна не є перешкодою для звернення з таким клопотанням у порядку визначеному КПК, тобто на стадії вирішення судом клопотань, після вирішення питання про встановлення обсягу та порядку дослідження доказів.

Суд зауважує, що окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу).

Отже представник ПП «Сіліцея», будучи професійним адвокатом, не був позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням про скасування арешту майна до слідчого судді під час досудового розслідування кримінального провадження, який мав повноваження дослідити докази обвинувачення для встановлення наявності чи відсутності підстав для подальшого застосування заходів забезпечення кримінального провадження чи їх скасування та вирішити питання про скасування арешту майна.

За таких обставин у задоволенні клопотання представника Приватного підприємства «СІЛІЦЕЯ» адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна слід відмовити

Керуючись статтями 128, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд,

постановив:

У задоволенні клопотання представника Приватного підприємства «СІЛІЦЕЯ» адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя ОСОБА_18

Судді: ОСОБА_19

ОСОБА_20