Рішення № 133908905, 02.02.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №536/2438/25

Провадження № 2/601/176/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Клим Т.П.,

з участю секретаря судового засідання Коляди О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

До суду надійшла вказана позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 42 996,09 грн., з яких: 1) за Договором позики № 2436347 в розмірі 13965.67 гри., з яких: 6 157,12 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 808,55 грн. - сума заборгованості за відсотками; 2) за Кредитним договором № 73674723 в розмірі 19800,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 900,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 12 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 900,00 грн. - комісія за надання Кредиту; 3) за кредитним договором №8373131 в розмірі 13155,00 грн., з яких 3000 грн. основна сума боргу, 375,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту; 3 780,00 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 6 000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

В обґрунтування позову зазначено, що 15.03.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2436347, за яким відповідач отримала грошові кошти та зобов`язалася повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. 14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, згідно з яким майнові права вимоги за вказаним кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до Реєстру боржників №41 від 24.01.2025 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 18 965,67 грн., з яких: 6 157,12 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 808,55 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення, Відповідач виконав своє зобов`язання частково. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній здійснив одноразовий платіж, а саме 17.02.2025 в сумі 5000 грн. для погашення існуючої заборгованості. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики №2436347 в розмірі 13965,67 грн., з яких: - 6 157,12 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 808,55 грн. - сума заборгованості за відсотками.

03.12.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №73674723, за яким відповідач отримала кредитні кошти та які зобов`язалася повернути в обумовлені сторонами строки та порядку. 27.03.2025 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.. Відповідно до Реєстру боржників №4 від 23.04.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 (витяг з Реєстру боржників №4 додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 19 800,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 900,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 12 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 900,00 грн. - комісія за надання Кредиту.

28.02.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8373131, за яким відповідач отримала кредитні кошти та які зобов`язалася повернути в обумовлені сторонами строки та порядку. 28 липня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28072025, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №2 від 28 липня 2025 року до Договору факторингу №28072025 від 28 липня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 13 155,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 375,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту; 3780,00 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 6000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаними кредитними договорами, в неї виникла вищезазначена заборгованість, яку позивач, як новий кредитор, просив стягнути з відповідача в судовому порядку.

16.10.2025 позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до Кременчуцького районного суду Полтавської області з даною позовною заявою.

19.11.2025 на підставі ухвали судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20.10.2025 вищевказана позовна заява з додатками була передана за підсудністю до Кременецького районного суду Тернопільської області.

Ухвалою судді від 20 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 03.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк на подання відзиву на позов.

Представник позивача надіслала заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про день та час судового засідання. Копію позовної заяви та доданих до неї документів направлено відповідачу за її зареєстрованим місцем проживання. Відзиву на позов до суду не надано.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи положення ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Щодо укладання договору позики № 2436347 від 15.03.2024.

Судом встановлено, що 15 березня 2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 2436347.

Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує він ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики).

А також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі, (п.п. 5.3. п. 5 Договору позики).

14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Пунктом 1.2 Договору факторингу визначено, що перехід права вимоги відбувається в момент підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників.

24.01.2025 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021.

28.01.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило на користь ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» оплату за відступлення права вимоги за Договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, що підтверджується платіжною інструкцією №634.

З витягу з реєстру боржників вбачається, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики №2436347 в розмірі 13965.67 грн., з яких: - 6 157,12 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 808,55 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Щодо Договору кредитної лінії №73674723 від 03.12.2024.

3 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит №73674723.

Згідно з п.п 2.1 Кредитного договору, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами І Договору строк (надалі - «Строк Кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок і Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.

Згідно з п.п. 11.1 Кредитного договору, підписанням цього Договору Відповідач підтверджує, що ознайомився на сайті Кредитодавця https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

А також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

27.03.2025 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

23.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано Акт прийому-передачі реєстру боржників №4 від 23.04.2025 до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025.

29.08.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» оплату за відступлення прав вимог відповідно до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, платіжна інструкція №95.

Відповідно до Реєстру боржників №4 від 23.04.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 19 800,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 900,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 12 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 900,00 грн. - комісія за надання кредиту.

Щодо Договору про споживчий кредит №8373131 від 28.02.2025.

28 лютого 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8373131. Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, . , верифікації Позичальника.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» і Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно з п.1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «МІЛОАН» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. Кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору.

Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомився з .. наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками ., (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому Кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

28.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №28072025, згідно з п.1.1 якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до третіх осіб боржників.

Пунктом 1.2 Договору факторингу визначено, що перехід права вимоги відбувається в момент підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників.

29.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Додаткову угоду №1 до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025.

28.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано Акт прийому-передачі реєстру боржників №3 від 28.07.2025 до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025.

31.07.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило на користь ТОВ «Мілоан» оплату за відступлення прав вимог відповідно до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025.

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 28 липня 2025 року до Договору факторингу № 28072025 від 28 липня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 13 155,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 375,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту; 3780,00 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 6 000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ч.1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наданих суду кредитних договорів суд вважає доведеним, що:

-15.03.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2436347,

- 03.12.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №73674723,

-28.02.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8373131, в електронній формі, у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України, сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, які оформлені в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки дані договори укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт, та ОСОБА_1 підписала їх електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, тому без отримання відповідних ідентифікаторів, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариств, такі договори не були би укладені.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.

Отже, такі договори, підписані одноразовим електронним ідентифікатором, вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.

Будь-яких доказів від відповідача на спростування зазначених обставин до суду не надано.

Щодо кредитних договорів: - 15.03.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 №2436347, - 03.12.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 №73674723, -28.02.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 №8373131, суд зазначає наступне.

Зважаючи, що сторонами було погоджено істотні умови кредитних договорів, на підставі яких відповідач отримала кредитні кошти, які своєчасно повернуто не було, що призвело до утворення заборгованості, суд вважає, що наявні підстави для стягнення заборгованості в судовому порядку.

Крім того, по вказаним кредитним договорам позивачем доведено фактичне надання відповідачу в користування кредитних коштів, на підтвердження чого надані платіжні інструкції про перерахування коштів на картковий рахунок, вказаний відповідачем в кредитних договорах.

Також суд вважає, що позивач, ТОВ «ЄАПБ», у встановленому законом порядку набуло права вимоги до відповідача по кредитним договорам, оскільки договори факторингу не визнані недійсними у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована. При цьому, суд бере до уваги, що в договорах факторингу момент переходу прав вимог вважається з дати підписання сторонами акту передачі реєстрів боржників. Отже, укладені між фінансовими установами та позивачем договори факторингу є належними доказами переходу прав вимог до боржника за кредитними договорами.

Розрахунки заборгованості відповідачем не спростовані, своїх контррозрахунків заборгованості або доказів належного виконання зобов`язань до суду відповідачем не було надано.

Між тим, щодо суми, що підлягає стягненню, суд виходить з такого.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, на підставі частини другої статті 530 ЦК України, товариство вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Вказана позиція цілком узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.07.2019 р. (провадження 14-131цс19).

Враховуючи, що кредитором та позичальником узгоджено істотні умови кредитних договорів, а саме розмір наданого кредиту та обов`язок позичальника сплачувати проценти, суд вважає, що наявні підстави для стягнення суми боргу: 1) за договором позики №2436347 від 15.03.2024 в розмірі 13 965 грн. 67 коп. (6157,12 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 7808,55 грн. сума заборгованості за відсотками); 2) за кредитним договором №73674723 від 03.12.2024 в розмірі 6900 грн. (6000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 900 грн. сума заборгованості за процентами); 3) за кредитним договором №8373131 від 28.02.2025 в розмірі 3000 грн. (заборгованість за основною сумою боргу).

Щодо вимоги позивача про стягнення пені (неустойки/штрафу), суд зазначає наступне.

Так, позивач також просив стягнути за кредитним договором №73674723 - 12 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею; - за кредитним договором №8373131 - 6000 грн. заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Приписами ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» №2120-IX від 15.03.2022, серед іншого, внесені зміни до розділу Цивільного кодексу України та доповнено його п.18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23 виснував, що у період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів.

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18.10.2023 у справі №706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки (штрафів та пені).

Відтак, вимога позивача про стягнення пені (неустойки/штрафу) у даному випадку задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Представник позивача просив стягнути 1) за кредитним договором №73674723 - 900,00 грн. - комісія за надання Кредиту; 2) за кредитним договором №8373131 - 375,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту; 3780,00 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862 сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022року у справі №640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021року у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021року у справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021року у справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

У справі №204/224/21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується також з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі №344/3078/23 (провадження №61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту.

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 (справа №496/3134/19) відступила від висновків, викладених у постановах ВС від 01.04.2020 в справі №583/3343/19 та від 15.03.2021 в справі № 361/392/20, вказавши, що боржник за договором споживчого кредитування може один раз на місяць безоплатно отримувати від банку інформацію про стан кредитної заборгованості. Тому банк не має права передбачати в умовах договору щомісячну плату за такі послуги.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволені вимоги про стягнення з відповідача комісії за послугу - надання кредиту, а також комісію за обслуговування кредиту 1) за кредитним договором №73674723 - 900 грн. (комісія за видачу кредиту); 2) за кредитним договором №8373131 375,00 грн. (комісія за видачу кредиту); 3780,00 грн. (комісія за обслуговування кредиту), оскільки надання грошових коштів за укладеними кредитними договорами відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, та оскільки з матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням та комісії за обслуговування кредиту за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а справа не містить як доказів надання таких послуг відповідачу, так і перелік цих послуг, а також їх надання частіше одного разу на місяць.

Зважаючи на викладене, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в загальному розмірі 23868,67 грн., з яких: 1) за договором позики №2436347 від 15.03.2024 в розмірі 13 965 грн. 67 коп. (6157,12 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 7808,55 грн. сума заборгованості за відсотками); 2) за кредитним договором №73674723 від 03.12.2024 в розмірі 6900 грн. (6000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 900 грн. сума заборгованості за процентами); 3) за кредитним договором №8373131 від 28.02.2025 в розмірі 3000 грн. (заборгованість за основною сумою боргу).

Позовні вимоги в частині стягнення пені/неустойки/штрафів/комісії задоволенню не підлягають з підстав, зазначених вище.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 9084 грн.

Оскільки позов задоволено частково, то з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений останнім судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 4621 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 207, 525, 526, 626-629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 77-78, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 23868,67 грн, з яких: 1) за договором позики №2436347 від 15.03.2024 в розмірі 13 965 грн. 67 коп. (6157,12 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 7808,55 грн. сума заборгованості за відсотками); 2) за кредитним договором №73674723 від 03.12.2024 в розмірі 6900 грн. (6000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 900 грн. сума заборгованості за процентами); 3) за кредитним договором №8373131 від 28.02.2025 в розмірі 3000 грн. (заборгованість за основною сумою боргу).

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 4621 (чотири тисячі шістсот двадцять одну) грн. 06 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Відомості про сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 09 лютого 2026 року.

Головуючий: